Ухвала від 15.07.2025 по справі 420/11608/22

Справа № 420/11608/22

УХВАЛА

15 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 за вхід. №65941/25 від 30.06.2025 року про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі №420/11608/22,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання надати дозвіл.

Рішенням від 28.06.2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Южненської міської ради Одеського району Одеської області у неприйнятті рішення по заяві від 29.06.2022 року в строк встановлений Земельним Кодексом України.

Визнано протиправним та скасувати рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 22.09.2022 року №1074-VIII.

Зобов'язано Южненську міську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути заяву (клопотання) від 29.06.2022 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 1,0145 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, Сичавська сільська рада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, буд.3 (згідно графічного додатку), з урахуванням висновків суду, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Южненської міської ради Одеського району Одеської області (адреса: 65481, Одеська область, м. Южний, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 21018103).

Рішення набрало законної сили 28.10.2024 року.

Виконавчі листи по адміністративній справі видано 05.12.2024 року.

30.06.2025 року до суду за вхід. №65941/25 від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій заявник просить:

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №420/11608/22 в частині стягнення на мою, ОСОБА_1 , користь судові витрати за сплату судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Южненської міської ради Одеського району Одеської області (адреса: 65481, Одеська область, м. Южний, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 21018103), постановивши ухвалу про стягнення на мою, ОСОБА_1 , користь судові витрати за сплату судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань з виконавчого комітету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області(адреса: 65481, Одеська область, м. Південне, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 04527336).

В обґрунтування заяви зазначено, що з метою стягнення зазначених вище коштів заявник звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, яке, своїм листом від 14.02.2025 року №16-11-06/1745, відмовило йому в задоволенні вимог заяви. В обґрунтуванні відмови Управління зазначило, що в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області відкриті рахунки виконавчого комітету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, а не Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

З підстав зазначених вище, а також враховуючи Постанову Верховної Ради України від 09 жовтня 2024 року №4008-ІХ «Про перейменування міста Южне Одеського району Одеської області на місто Південне», виникла необхідність звернутись до суду з заявою про встановлення способу виконання рішення суду у справі №420/11608/22.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Разом з тим суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан.

Надалі воєнний стан продовжувався та на момент розгляду цієї заяви воєнний стан продовжено.

З огляду на вищезазначені обставини через існуючу загрозу життю та здоров'ю людей заяву позивача розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про зміну способу або порядку виконання рішення, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 17 КАС України ,особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення позову.

Процедура виконання судового рішення , у тому числі встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом визначаються нормами КАС України.

За приписами підпункту 1 пункту 6 статті 246 КАС України, яка визначає зміст рішення, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 13 Конвенції , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на справедливий суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов'язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI).

Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) ( див.п.63-65 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду, 05.12.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи.

16.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області із заявою щодо виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду.

Листом від 14.02.2025 року №16-11-06/1745 Управління, зокрема, повідомило:

«…під час попереднього розгляду виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 по справі №420/11608/22, Головним управлінням було встановлено, що рахунки такої установи як Южненська міська рада Одеського району Одеської області (пр. Григорівського десанту, буд. 18, м. Південне, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 21018103), з яких можливо було б здійснити безспірне списання органами Казначейства, відсутні.

… виконання рішень суду органами Казначейства за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду можливе лише у разі, коли боржником за таким судовим рішенням є державний орган.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Южненська міська рада Одеського району Одеської області має організаційно-правову форму «Орган місцевого самоврядування».

Таким чином, відсутня можливість здійснити виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 по справі №420/11608/22, оскільки в Головному управлінні, або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні рахунки Южненської міської ради Одеського району Одеської області та застосувати Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» до вказаного виконавчого документу не вбачається за можливе.

Водночас, серед наданих Вами до заяви від 16.01.2025 документів наявний лист Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області від 31.12.2024 №23-02-09-08/1319, яким було повернуто Вам виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 по справі №420/11608/22, оскільки в останнього наявні рахунки Виконавчого комітету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, а не Южненської міської ради Одеського району Одеської області.».

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Відповідно до ч.ч. 2,3,5 ст. 51 Закону № 280/97-ВР кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету міської ради затверджується радою за пропозицією міського голови. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури. Очолює виконавчий комітет міської ради міський голова.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Суд зазначає, що у даному випадку заява стягувана про зміну способу та порядку виконання рішення суду за своєю правовою природою у розумінні положень ст. 378 КАС України не є заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а по своїй суті є заявою про заміну сторони боржника - з Южненської міської ради Одеського району Одеської області (адреса: 65481, Одеська область, м. Южний, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 21018103) на Виконавчий комітет Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (адреса: 65481, Одеська область, м. Південне, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 04527336) на стадії виконання рішення суду.

Суд також відхиляє посилання заявника на Постанову Верховної Ради України від 09 жовтня 2024 року №4008-ІХ «Про перейменування міста Южне Одеського району Одеської області на місто Південне», як на підставу для зміни способу виконання рішення суду, а також з системного аналізу приписів Закону України «Про місцеве самоврядування», вбачається, що Южненська міська рада Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103) та Виконавчий комітет Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527336) є самостійними юридичними особами та суб'єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

При цьому, відповідачем та боржником у даній справі є саме Южненська міська рада Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103), а Виконавчий комітет Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527336) не був та не є стороною у справі №420/11608/22, щодо нього позивачем не заявлялись жодні позовні вимоги, а отже ця юридична особа не може виконувати обов'язки за боржника - Южненську міську раду Одеського району Одеської області, без існування визначених законом підстав.

Суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Отже, суд вважає, що стягнення коштів з виконавчого комітету не є зміною способу та порядку виконання рішення, оскільки заміна боржника у зобов'язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі є фактично зміною змісту рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 травня 2018 року по справі № 537/2235/16.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 30.06.2025 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293-295, 378 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 за вхід. №65941/25 від 30.06.2025 року про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі №420/11608/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала по справі може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

Попередній документ
128857504
Наступний документ
128857506
Інформація про рішення:
№ рішення: 128857505
№ справи: 420/11608/22
Дата рішення: 15.07.2025
Дата публікації: 17.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.07.2025)
Дата надходження: 30.06.2025
Предмет позову: про зміну способу і порядок виконання рішення
Розклад засідань:
16.11.2022 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
19.12.2022 12:00 Одеський окружний адміністративний суд
16.05.2024 12:00 Одеський окружний адміністративний суд
28.05.2024 11:00 Одеський окружний адміністративний суд