Рішення від 15.07.2025 по справі 420/7065/25

Справа № 420/7065/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2025/000011/1 від 30.01.2025 р., №UА500110/2025/000024/1 від 12.02.2025 р. №UА500110/2025/000034/1 від 26.02.2025 р.;

- визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2025/000033 від 30.01.2025 р., №UА500110/2025/000053 від 12.02.2025 р., №UА500110/2025/000067 від 26.02.2025 р.

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування та картки відмови, на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захист з огляду на наступні обставини.

Процесуальні дії

Ухвалою від 13.03.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

27.02.2025 року до суду за вхід. №ЕС/28459/25 надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

04.04.2025 року до суду за вхід. №ЕС/31687/25 надійшла відповідь на відзив, в якій підтримана позиція, викладена в позовній заяві.

07.04.2025 року до суду за вхід. №ЕС/32481/25 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримана позиція, викладена у відзиві.

Ухвалою суду від 07.04.2025 року відмовлено у клопотанні представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К», код ЄДРПОУ - 36957744, зареєстроване 01.09.2023 року (номер запису 1000681070019025682) як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань звертається до адміністративного суду з позовом з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» веде господарську діяльність по таким видам економічної діяльності, як: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

28.03.2024 року між ТОВ «ТЕТРАВІОН К» (Покупець) та компанією «ACMA for Chemikals & Mining», Єгипет (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №ТЕТ-АСМА/37 від р. згідно з предметом якого Продавець продає, а Покупець купує сировину згідно зі специфікацією. Специфікація складається на кожну поставку окремо і є невід'ємною частиною цього Контракту (п. 1 Контракту).

Пунктом 2 Контракту передбачено, що Покупець купує товар у кількості і за цінами, зазначеними у специфікації. Вартість тари і упаковки входить у вартість Товару і не повертається. Валюта контракту і платежу - долар США. Загальна сума Контракту складається із сум, зазначених у специфікації на кожну поставлену партію товару.

У пункті 3 Контракту визначені строки і умови поставки: відвантаження здійснюється погодженими партіями у відповідності зі специфікаціями; умови поставки, відправник та отримувач вказується у специфікації; відвантаження товару здійснюється протягом терміну дії контракту.

Контракт дійсний до 31.12.2028 року (п. 4 Контракту).

У специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 р. до Контракту перелічені товари, їх коди за УКТЗЕД, кількість та вартість товару, умови поставки, оплати, дані щодо вантажовідправника та вантажоодержувача товару.

14.01.2025 року сторонами укладено Додаток № 1 до Специфікації, у якому визначено загальну вагу товару - 481 675 кг, загальну вартість 69 090,25 дол. США, умови поставки - CIF Чорноморськ, умови оплати - 50% передоплата, 50% після отримання копій вантажних документів по електронній пошті.

За вказаною Специфікацією (з урахуванням додатку до неї) товар загальною вагою 481 675 кг та загальною вартістю 69 090,25 дол. США поставлено на адресу ТОВ «ТЕТРАВІОН К» трьома партіями.

По митній декларації №25UA500110000574U9.

24.11.2024 року Продавець виставив Покупцю проформу інвойс №АСМА24-13770 на товар «карбонат кальцію (вапняк)» різних артикулів, загальною вартістю 21 881,40 дол. США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У проформі інвойсі №АСМА24-13770 від 24.11.2024 р. також визначені умови оплати- 50% передплати.

Платіжною інструкцією № 585 від 09.12.2024 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 10 940,70 дол. США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

06.01.2025 року Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА24-13770 на зазначений товар загальною вартістю на умовах CIF, Чорноморськ - 21 881,40 дол. США.

06.01.2025 року Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА24-13770 на товар «карбонат кальцію (вапняк)» різних артикулів, загальною вагою нетто - 162 150 кг, брутто - 164 400 кг, кількість мішків - 6 483 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

09.01.2025 року на товар було оформлено експортну митну декларацію №700334837702527.

22.01.2025 року платіжною інструкцією № 600 Покупцем на банківський рахунок Продавця було перераховано 10 940,70 дол. США, зазначивши у призначенні платежу, що платіж здійснюється в якості оплати за товар карбонат кальція, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

19.01.2025 року товар у контейнерах MRKU6951675, TEMU1513976, MSKU7291120, MRKU8433720, MRKU9676828, MRKU9287214 вагою брутто 164 400 кг було відвантажено на морське судно «АТОUТ» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, відповідно до коносаменту № АРU111697 від 24.01.2025 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію №25UA500110000574U9 від 25.01.2025 року, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар, а саме:

«Товар 1. Природний тонкодисперсний неорганічний продукт -ACMA 10, являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки. Хім. формула :CaCO3-99.5%, MgCO3-0.3%, Fe2O3-0.01%. Вапняковий наповнювач ACMA 10(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 20(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 35(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 70(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 90(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 200(мішки/bags 25 кг/kg)В якості зразків: Вапняковий наповнювач ACMA 2M(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 1M(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 1,5M(мішки/bags 25 кг/kg)Не для медичного використання. Використовують якості добавки при виробництві в ЛФП у якості наповнювача до фарб.

Товар 2. Природний тонкодисперсний неорганічний продукт , являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), поверхнево-оброблений, з гідрофобними властивостями. Хім. формула :CaCO3-99%, MgO-0.15%,SiO2-0.05%, Fe2O3-0.01%.Вапняковий наповнювач ACMA 15T(мішки/bags 25 кг/kg)Вапняковий наповнювач ACMA 4T(мішки/bags 25 кг/kg)CAS 14807-96-6Не для медичного використання. Не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів. Не містить озонноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Використовують якості добавки при виробництві пластмас, гуми, герметиків, ЛФП, у якості наповнювача до фарб.»

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- Сертифікат якості (сертифікат аналізу) №Б/Н від 31.12.2024 року;

- Пакувальний лист №Б/Н від 06.01.2025 року;

- Рахунок-проформа №Б/Н від 24.11.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) №АСМА24-13770 від 06.01.2025 року;

- Коносамент №APU111967 від 19.01.2025 року;

- Навантажувальний документ №5 від 22.01.2025 року;

- Сертифікат про походження товару №А 240068488 від 20.01.2025 року;

- Декларація про походження товару (Декларація виробника) від 06.01.2025 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №585 від 09.12.2024 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №600 від 22.01.2025 року;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару (прайс) від 24.11.2024 року;

- Висновок за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменіву сировині та виробах, колекцій мінералів, гірських порід, мінеральних речовин, а також культурних цінностей (Державний геологічний центр України) №29846/10112-Д від 23.01.2025 року;

- Страховий поліс №3246/2025 від 19.01.2025 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаток №1 до спец. №283-284-2) від 14.01.2025 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Спец. №283-284-285) від 24.11.2024 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №ТЕТ-АСТМА/37 від 28.03.2024 року;

- Договір про надання послуг митного брокера №1/1-Т від 27.04.2020 року;

- Інші некласифіковані документи №1107/2 від 11.07.2024 року;

- Карти безпеки від 11.01.2025 року;

- Лист про відсутність прекурсорів від 27.06.2024 року;

- Технічна документація від 01.01.2021 року.

Після подання Позивачем ЕМД, Відповідачем 30.01.2025 року направлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України. А також митним органом повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.

У відповідь на запит митного органу, листом від 30.01.2025 року уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

30.01.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000011/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, з інформаційних ресурсів митниці встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

- по товару №1 - 0,159 дол. США/кг (МД від 11.07.2024 № UA500110/2024/004962), ніж заявлено декларантом 0,1014 дол. США/кг;

- по товару №2 - 0,1825 дол. США/кг (МД №UA UA500110/2024/004962 від 11.07.2024 р., ніж заявлено декларантом (0,1517 дол. США/кг).

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:

« 1) відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п. 6.3. Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно п.2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Згідно розділу ІІІ «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» наказу МФУ від 24.05.2012 № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар.»

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 30.01.2025 року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/000033.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) №25UA500110000574U9 від 25.01.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500110000785U7 від 30.01.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 57 219,74 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

По митній декларації №25UA500110001028U0.

24.11.2024 року Продавець виставив Покупцю проформу інвойс № АСМА24-13771 на товар «карбонат кальцію (вапняк), тальк» різних артикулів, загальною вартістю 18 264,85 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У проформі інвойсі № АСМА24-13771 від 24.11.2024 р. також визначені умови оплати - 50% передплати.

Платіжною інструкцією № 590 від 03.01.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 9 132,43 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, тальк згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

20.01.2025 року Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА24-13771 на зазначений товар загальною вартістю на умовах CIF, Чорноморськ - 18 264,85 дол.США.

20.01.2025 року Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА24-13771 на товар «карбонат кальцію, тальк» різних артикулів, загальною вагою нетто - 103 525 кг, брутто - 104 900 кг, кількість мішків - 961 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

На вказаний товар було оформлено експортні митні декларації № 700334837773942 від 21.01.2025 року, № 700334837708853 від 23.01.2025 року.

04.02.2025 року платіжною інструкцією № 608 Покупцем на банківський рахунок Продавця було перераховано 9 132,42 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що платіж здійснюється в якості в якості оплати за товар карбонат кальція, тальк згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 року, специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

02.02.2025 року товар у контейнерах MRKU8241800, TRНU3370116, САІU2518285, TCLU2339120 вагою брутто 104 900 кг відвантажено на морське судно «HARRISON» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, відповідно до коносаменту №248953453 від 04.02.2025 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію №25UA500110001028U0 від 10.02.2025 року, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар, а саме:

«Товар 1. Природний тонкодисперсний неорганічний продукт , являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), поверхнево-оброблений, з гідрофобними властивостями. Хім. формула :CaCO3-99%, MgO-0.15%,SiO2-0.05%, Fe2O3-0.01%.Вапняковий наповнювач ACMA 15T(біг беги/big bags 1350 кг/kg)CAS 14807-96-6Не для медичного використання. Не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів. Не містить озонноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Використовують якості добавки при виробництві пластмас, гуми, герметиків, ЛФП, у якості наповнювача до фарб.

Товар 2. Природний, тальк: -подрібнений або розмелений . Тальк природний подрібнений, незабарвлений, що не був підданий гідрофобній обробці. Тальк ACMA Talc 3 (поліпропіленові мішки/bags 25 кг/kg)Тальк ACMA Talc 4 (поліпропіленові мішки мішки/bags 25 кг/kg)CAS 14807-96-6Не для медичного використання. Використовують якості добавки при виробництві в ЛФП у якості наповнювача до фарб.».

- Сертифікат якості (сертифікат аналізу) №Б/Н від 13.01.2025 року;

- Пакувальний лист №Б/Н від 20.01.2025 року;

- Рахунок-проформа №Б/Н від 24.11.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) №АСМА24-13771 від 20.01.2025 року;

- Коносамент №248953453 від 02.02.2025 року;

- Навантажувальний документ №6 від 04.02.2025 року;

- Сертифікат про походження товару форми А №А 240100918 від 04.02.2025 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №590 від 03.01.2025 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №608 від 04.02.2025 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг від виконавця договору (інвойс на фрахт) від 02.02.2025 року;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару (прайс) від 24.11.2024 року;

- Виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України №644 від 02.09.2024 року;

- Виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України №766 від 23.10.2024 року;

- Страховий поліс №3268/2025 від 03.02.2025 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаток №1 до спец. №283-284-2) від 14.01.2025 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Спец. №283-284-285) від 24.11.2024 року;

- Договір про надання послуг митного брокера №1/1-Т від 27.04.2020 року;

- Інші некласифіковані документи №1107/2 від 11.07.2024 року;

- Карти безпеки від 11.01.2025 року;

- Лист про відсутність прекурсорів від 27.06.2024 року;

- Технічна документація від 11.01.2025 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №700334837708853 від 23.01.2025 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №700334837773942 від 21.01.2025 року.

Після подання Позивачем ЕМД, Відповідачем 12.02.2025 року направлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України. А також митним органом повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.

У відповідь на запит митного органу, листом від 12.02.2025 року уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

12.02.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000024/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, з інформаційних ресурсів митниці встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

- по товару №1 «Природний тонкодисперсний неорганічний продукт , являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), поверхнево-оброблений, з гідрофобними властивостями. Хім.формула :CaCO3-99%, MgO-0.15%,SiO2-0.05%, Fe2O3-0.01%. Вапняковий наповнювач ACMA 15T(біг беги/big bags 1350 кг/kg) CAS 14807-96-6», умови поставки CIF LT ЧОРНОМОРСК - 0,182556 дол. США/кг (МД від 11.07.2024 № UA500110/2024/4962), ніж заявлено декларантом 0,134 дол. США/кг;

- по товару №2 «Природний, тальк: -подрібнений або розмелений . Тальк природний подрібнений, незабарвлений, що не був підданий гідрофобній обробці. Тальк ACMA Talc 3 (мішки/bags 25 кг/kg)Тальк ACMA Talc 4 (мішки/bags 25 кг/kg) CAS 14807-96-6» умови поставки CIF LT ЧОРНОМОРСК - 0,4160 дол. США/кг (МД від 11.07.2024 № UA500110/2024/4962), ніж заявлено декларантом 0,3290 дол. США/кг.

« 1 ) копії наданих платіжних інструкцій від 03.01.2025 № 590 та від 04.02.2025 № 608 не є документами, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», не підтверджує факт переказу коштів на рахунок продавця, оскільки не містять жодних відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжних операцій;

2) у наданих до митного оформлення копіях митних декларацій від 23.01.2025 №700334837708853 та від 21.01.2025 № 700334837773942 зазначено умову поставку FOB, але у інвойсі 20.01.2025 № ACMA24-13771, специфікації від 24.11.2024 № 283- 284-285, митній декларації від 10.02.2025 № 25UA500110001028U0 умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.»

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 12.02.2025 року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/0000539.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) №25UA500110001028U0 від 10.02.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500110001122U2 від 12.02.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 54 129,21 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

По митній декларації №25UA500110001389U8.

24.11.2024 року Продавець виставив Покупцю проформу інвойс № АСМА24-13772 на товар «карбонат кальцію (вапняк)», загальною вартістю 28 944,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У проформі інвойсі № АСМА24-13772 від 24.11.2024 року також визначені умови оплати - 50% передплати.

Платіжною інструкцією № 594 від 17.01.2025 року ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 14 472,00 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 року, специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

06.02.2025 року Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА24-13772 на зазначений товар загально вартістю на умовах CIF, Чорноморськ - 28 944 ,00 дол.США.

06.02.2025 року Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА24-13772 на товар «карбонат кальцію», загальною вагою нетто - 216 000 кг, брутто - 219 200 кг, кількість мішків - 8 640 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

На товар було оформлено експортну митну декларацію № 700334837844453 від 11.02.2025 року.

18.02.2025 року платіжною інструкцією № 614 Покупцем на банківський рахунок Продавця було перераховано 14 472,00 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що платіж здійснюється в якості оплати за товар карбонат кальція згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

18.02.2025 року товар у контейнерах HASU1043739, MRKU6651575, SUDU1335230, SUDU1779492, TRHU1592243, MRKU8985355, HASU1502904, MRKU7577148 вагою брутто 219 200 кг було відвантажено на морське судно «HARRISON» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, відповідно до коносаменту № 249479060 від 19.02.2025 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію №25UA500110001389U8 від 24.02.2025 року, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар, а саме:

- Сертифікат якості (сертифікат аналізу) №Б/Н від 02.02.2025 року;

- Пакувальний лист №Б/Н від 06.02.2025 року;

- Рахунок-проформа №Б/Н від 24.11.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) №АСМА24-13772 від 06.02.2025 року;

- Коносамент №249479060 від 19.02.2025 року;

- Навантажувальний документ№7 від 17.02.2025 року;

- Сертифікат про походження товару форми А№А24 0100927 від 16.02.2025 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №594 від 17.01.2025 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №614 від 18.02.2025 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послугвід виконавця договору (інвойс на фрахт) від 06.02.2025 року;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару (прайс) від 06.02.2025 року;

- Страховий поліс №3281/2025 від 12.02.2025 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаток №1 до спец. №283-284-2) від 14.01.2025 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Спец. №283-284-285) від 24.11.2024 року;

- Договір про надання послуг митного брокера №1/1-Т від 27.04.2020 року;

- Інші некласифіковані документи №1107/2 від 11.07.2024 року;

- Карти безпеки від 11.01.2025 року;

- Лист про відсутність прекурсорів від 27.06.2024 року;

- Платник податків від 24.11.2024 року;

- Технічна документація від 11.01.2025 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №700334837844453 від 11.02.2025 року.

Після подання Позивачем ЕМД, Відповідачем 26.02.2025 року направлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України. А також митним органом повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.

У відповідь на запит митного органу, листом від 26.02.2025 року уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

26.02.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000034/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, з інформаційних ресурсів митниці встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

- по товару №1 на рівні 0,1825 дол. США/кг (МД №UA UA500110/2024/004962 від 11.07.2024 р., ніж заявлено декларантом (0,1314 дол. США/кг).

« 1 ) копії SWIFT від 17.01.2025 № 594 та від 18.02.2025 № 614 не можуть бути взяті до уваги в якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують факт оплати, оскільки згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Отже не надано належних банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару;

2) у наданих до митного оформлення копії митної декларації від 11.02.2025 № 700334837844453 зазначено умову поставку FOB, але у інвойсі від 06.02.2025 № ACMA24-13772, специфікації від 24.11.2024 № 283-284-285, митній декларації від 24.02.2025 № 25UA500110001389U8 умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК. При цьому у копії митної декларації від 11.02.2025 № 700334837844453 : 1) не зазначено номери інвойсу та контракту; 2) вартість товару складає 22447.99, валюти платежу не зазначено, у поданому до митного оформлення інвойсі від 06.02.2025 № ACMA24- 13772 вартість складає 28944 дол. США. Дата інвойсу складає 06.02.2025, дата експортної декларації складає 11.02.2025. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.»

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 26.02.2025 року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/000067.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) №25UA500110001389U8 від 24.02.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500110001496U2 від 26.02.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 87 625,15 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи протиправним та необґрунтованими Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваному позивачем рішенні №UA500110/2025/000011/1 від 30.01.2025 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2024 року між ТОВ «ТЕТРАВІОН К» (Покупець) та компанією «ACMA for Chemikals & Mining», Єгипет (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №ТЕТ-АСМА/37 згідно з предметом якого Продавець продає, а Покупець купує сировину згідно зі специфікацією. Специфікація складається на кожну поставку окремо і є невід'ємною частиною цього Контракту (п. 1 Контракту).

Контракт дійсний до 31.12.2028 року (п. 4 Контракту).

У специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 р. до Контракту перелічені товари, їх коди за УКТЗЕД, кількість та вартість товару, умови поставки - CIF Чорноморськ, оплати, дані щодо вантажовідправника та вантажоодержувача товару.

Продавець виставив Покупцю проформу інвойс 24.11.2024 року на умовах поставки CIF Чорноморськ.

Також на кожну партію Продавець виставив Покупцю інвойси №АСМА24-13770, №АСМА24-13771 та №АСМА24-13772 на умовах поставки CIF, Чорноморськ.

На підставі вказаних інвойсів складені відповідні пакувальні листи із зазначенням умов поставки - CIF, Чорноморськ.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Відповідно до ст. А9 Правил Інкотермс 2010 щодо CIF продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.

Отже, невід'ємною частиною витрат продавця/постачальника за умовами CIF є витрати на пакування товару, що також відображено і в Контракті №ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 року.

Вказані відомості є тотожними у всіх товаросупровідних документах, які надавалися для митного оформлення товару.

Таким чином, обов'язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця.

При цьому, в поданій декларації №25UA500110000574U9 від 25.01.2025 визначено процедуру постачання товару ZZ00. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду у постанові від 22.01.2019р. у справі №815/6794/17, від 18.12.2019р. у справі №160/8775/18.

Таким чином, суд доходить висновку, що продавцем самостійно здійснювалось пакування товару, у зв'язку з чим у покупця була відсутня необхідність для понесення додаткових витрат на пакування, а тому доводи відповідача про відсутність такої складової митної вартості як пакування або упаковка є необґрунтованими, та відхиляються судом.

Також у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення №UA500110/2025/000011/1 від 30.01.2025 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

« 2) Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно п.2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Згідно розділу ІІІ «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» наказу МФУ від 24.05.2012 № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар.»

Згідно з положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов'язок за свій рахунок укласти договір на перевезення товару з узгодженого пункту поставки до названого порту призначення та обов'язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця немає жодного зобов'язання щодо укладення договору перевезення та страхування (пункти А.4, А.5, Б.4, Б.5 умов поставки CIF згідно Інкотермс 2020).

Таким чином, витрати на перевезення товару з порту Порт Саїд, Єгипет до порту Чорноморськ, Україна були здійснені Продавцем, тобто є вже включеними до ціни товару та визначені у інвойсі, а отже додатково до митної вартості не додаються.

Крім того, до митного оформлення були подані інвойси на фрахт, коносамент, навантажувальний документ, які підтверджують понесені Продавцем витрати на перевезення товарів морським транспортом з Єгипту до України.

Окремо суд зауважує, що просте цитування норм законодавства та висновок митного органу що «у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар.» без зазначення конкретних обставин чи документів, щодо яких виникли сумніви, при здійсненні перевірки, є нечітким, незрозумілим та неоднозначними, що ускладнило як декларанту так і суду розуміння, які саме докази викликали сумніви та потребують письмового або документального оформлення.

З огляду на вищезазначене, виявлені митним органом розбіжності є безпідставними, нечіткими, необґрунтованими, які спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.

Також у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення №UA500110/2025/000024/1 від 12.02.2025 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

24.11.2024 року Продавець виставив Покупцю проформу інвойс № АСМА24-13771 на товар «карбонат кальцію (вапняк), тальк» різних артикулів, загальною вартістю 18264,85 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У проформі інвойсі № АСМА24-13771 від 24.11.2024 р. також визначені умови оплати - 50% передплати.

Платіжною інструкцією №590 від 03.01.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 9 132,43 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, тальк згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 283-284-285 від 24.11.2024 року.

Разом з тим, суд зазначає, що платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає. Це означає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 р. у справі № 809/322/17, а відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом.

Більш того виконання чи невиконання умов зовнішньоекономічного договору виходить з договірних правовідносин між позивачем, як покупцем та продавцем. В свою чергу Одеська митниця не є тим органом, на якого законодавством покладено обов'язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №815/137/17.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Щодо відповідності платіжних документів вимогам законодавства суд зазначає, що відповідно до п. 6 розділу І Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затв. постановою Правління НБУ № 216 від 28.07.2008, ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі. Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Згідно до п. 26 розділу ІІІ вказаного Положення № 216, надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.

До митного оформлення декларантом були подані платіжні інструкції саме в електронній формі.

Форма поданих платіжних інструкцій обумовлена виключно налаштуваннями програмного забезпечення «Клієнт-Банк» від АТКБ «ПРИВАТБАНК», і не залежить від волевиявлення імпортера.

Платіжні інструкції, що були подані до митного оформлення, завірені ЕЦП позивача та містять відмітку «проведено банком».

Разом з тим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не висуває вимог щодо зазначення номеру та дати інвойсу у призначенні платежу, а лише посилання на номер та дату договору, згідно якого здійснюється валютний переказ.

За усіма поставками переказ коштів було здійснено отримувачу за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT із зазначенням необхідних реквізитів, зокрема вказано назву банку отримувача та рахунок, що співпадає Контрактом.

Таким чином, переказ коштів було здійснено отримувачу офіційною банківською установою України, яка вправі здійснювати грошові розрахунки в іноземній валюті, за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT із зазначенням необхідних реквізитів,

У постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що платіжні інструкції в іноземній валюті №590 та №608 містять відповідні відмітки банку про проведення платежу, а відсутність в платіжних інструкціях інформації щодо інвойсу не робить ці документи недійсними і не може бути покладена в основу рішення про коригування митної вартості, так як позивачем (декларантом) було подано митному органу усі необхідні документи, що містять чітку і зрозумілу інформацію про вартість товарів.

З огляду на викладене, виявлені митним органом розбіжності є безпідставними, необґрунтованими, які спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.

« 2) у наданих до митного оформлення копіях митних декларацій від 23.01.2025 №700334837708853 та від 21.01.2025 № 700334837773942 зазначено умову поставку FOB, але у інвойсі 20.01.2025 № ACMA24-13771, специфікації від 24.11.2024 № 283- 284-285, митній декларації від 10.02.2025 № 25UA500110001028U0 умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.»

З аналізу положень статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів, та є додатковим документом, який було подано декларантом за власним бажанням згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно листа Європейської Комісії до Держмитслужби щодо експортних декларацій країни відправлення від 27 березня 2008 року відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію, наприклад, країна відправлення/призначення, вартість, тощо.

Крім того, суд враховує, що митне оформлення експорту товарів здійснювалось не позивачем, а отже з об'єктивних обставин позивач не може впливати на питання заповнення митної декларації країни відправлення, відповідно, не відповідає за правильність її заповнення, яка в даному випадку оформляється у відповідності до законодавства Єгипту.

Крім того, як вже було зазначено вище, декларантом до митного оформлення товару були подані інвойси на фрахт, з яких вбачається вартість перевезення товару, понесених експортером.

З урахуванням ціни товару на умовах FOB, визначеної експортером у деклараціях країни експорту до якої додані витрати на перевезення, які зазначені у відповідних інвойсах на фрахт, сума складе відповідну ціну, яку заявлено Продавцем у інвойсах на умовах поставки CIF, Чорноморськ, та яка заявлена декларантом за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розбіжності у інвойсах (та інших наданих для митного оформлення документаї) і експортних митних деклараціях викликані обставинами які не залежать від декларанта, є незначними і не впливають на правильність визначення митної вартості товарів позивачем.

У зв'язку з тим, що зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказана розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачу надавались усі необхідні докази та пояснення щодо умов поставки товару, але митним органом не наведено обґрунтованих доводів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом, зауваження митного органу є безпідставними.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення №UA500110/2025/000034/1 від 26.02.2025 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

24.11.2024 року Продавець виставив Покупцю проформу інвойс № АСМА24-13771 на товар «карбонат кальцію (вапняк), тальк» різних артикулів, загальною вартістю 18264,85 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У проформі інвойсі № АСМА24-13772 від 24.11.2024 року також визначені умови оплати - 50% передплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №815/137/17.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

До митного оформлення декларантом були подані платіжні інструкції саме в електронній формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що платіжні інструкції в іноземній валюті №594 та №614 містять відповідні відмітки банку про проведення платежу, а відсутність в платіжних інструкціях інформації щодо інвойсу не робить ці документи недійсними і не може бути покладена в основу рішення про коригування митної вартості, так як позивачем (декларантом) було подано митному органу усі необхідні документи, що містять чітку і зрозумілу інформацію про вартість товарів.

Також у графі 33 оскаржуваних позивачем рішеннях №UA500110/2025/000034/1 від 26.02.2025 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

« 2) у наданих до митного оформлення копії митної декларації від 11.02.2025 № 700334837844453 зазначено умову поставку FOB, але у інвойсі від 06.02.2025 № ACMA24-13772, специфікації від 24.11.2024 № 283-284-285, митній декларації від 24.02.2025 № 25UA500110001389U8 умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК. При цьому у копії митної декларації від 11.02.2025 № 700334837844453 : 1) не зазначено номери інвойсу та контракту; 2) вартість товару складає 22447.99, валюти платежу не зазначено, у поданому до митного оформлення інвойсі від 06.02.2025 № ACMA24- 13772 вартість складає 28944 дол. США. Дата інвойсу складає 06.02.2025, дата експортної декларації складає 11.02.2025. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.»

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Щодо доводів відповідача стосовно конкурентної ціни, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, щодо того, що декларантом разом з МД подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказані розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Разом з тим, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2025/000011/1 від 30.01.2025 р., №UА500110/2025/000024/1 від 12.02.2025 р. та №UА500110/2025/000034/1 від 26.02.2025 р., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо карток відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА500110/2025/000033 від 30.01.2025 р., №UА500110/2025/000053 від 12.02.2025 р. та №UА500110/2025/000067 від 26.02.2025 р. зазначено такі причини для відмови у митному оформлені, як прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості №UА500110/2025/000011/1 від 30.01.2025 р., №UА500110/2025/000024/1 від 12.02.2025 р. та №UА500110/2025/000034/1 від 26.02.2025 р. відповідно.

При цьому, оскільки саме прийняття рішень №UА500110/2025/000011/1, №UА500110/2025/000024/1 та №UА500110/2025/000034/1 слугували підставами для прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UА500110/2025/000033, №UА500110/2025/000053 та №UА500110/2025/000067, суд вважає, що вказані картки відмови також підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 2422,40 грн судового збору згідно платіжної інструкцій №4153 від 07.03.2025 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» судового збору у розмірі 2422,40 грн сплачені відповідно до платіжної інструкцій №4153 від 07.03.2025 року.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500110/2025/000011/1 від 30.01.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500110/2025/000024/1 від 12.02.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500110/2025/000034/1 від 26.02.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2025/000033 від 30.01.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» (адреса: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18-Г, ЄДРПОУ 36957744) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» (адреса: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18-Г, ЄДРПОУ 36957744)

Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

Попередній документ

128857450

Наступний документ

128857452

Інформація про рішення:

№ рішення:	128857451
№ справи:	420/7065/25
Дата рішення:	15.07.2025
Дата публікації:	17.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (16.09.2025)
Дата надходження:	12.08.2025
Предмет позову:	коригування митної вартості та карток відмови