Справа № 420/17886/21
15 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю.
за участю представників :
позивача - Єрьоміної В.А.
відповідача-1 - Басюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
28.09.2021 року ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( далі-відповідач-1, ГУ ПФУ в Одеській області), Державної казначейської служби України ( далі-відповідач-2, ДКС України), у якому просить
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, завданої дією ч. 3 ст. 54 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, за період з 01.01.2015 року до 07.07.2021 року, що виникло на підставі частини четвертої резолютивної частини Рішення КСУ від 07.04.2021 р. у справі №3-333/2018 (4498/18),
- стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України шкоду у розмірі 439 802,40 грн. за рахунок бюджетних коштів шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку на користь - ОСОБА_1 .
ІІ. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог, з урахуванням додаткових пояснень від 09.01.2024 р. представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію, призначену відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорії). З 01.01.2015 позивачу було обмежено розмір пенсії осіб, які отримували пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ, у зв'язку із дією частини третьої статті 54 Закону № 796-ХП у редакції Закону № 76-VIII, яка згодом визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021. З огляду на вказане, позивач вважає, що він має право на відшкодування шкоди, завданої дією вказаної норми Закону № 796-ХІІ, в редакції Закону № 796-ХІІ за період з 01.01.2015 року по 07.07.2021, у розмірі 439 802,60 грн. внаслідок виплати йому пенсії в розмірі, визначеному нормою закону, яку було визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021.
12.01.2024 року Відповідачем-2 - Державною казначейською службою України надано до суду відзив, яким просить відмовити у задоволені позову, звертаючи увагу на тому, що Казначейство є неналежним відповідачем по справі, оскільки звернення позивача до суду обумовлено протиправними діями пенсійного органу. При цьому, позивач стверджує, що Казначейство не заподіяло йому шкоди та у правовідносини з ним не вступало. Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/23967/16 та висновки Верховного Суду в інших справах, відповідач-2 вказує, що не допускається стягнення з Казначейства матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень.
18.01.2024 року відповідачем-1 -ГУ ПФУ в Одеській області надано до суду відзив, яким заперечує проти його задоволення, оскільки враховуючи статі 50 та 54 Закону № 796-ХІІ, постанову КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2021 р. розмір пенсії по інвалідності 2 групи ОСОБА_1 становить 9 733,60 грн., тобто перевищує мінімальний розмір пенсії 8272,28 грн., а тому відповідно до чинної редакції ст. 54 Закону № 796 та матеріалів пенсійної справи, підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2015 року по 07.07.2021 року відсутні.
17.01.2024 р. представником позивача надана відповідь на відзив на позов ГУ ПФУ в Одеській області, в якій не погоджується з доводами, наведеними у вищевказаному відзиві, оскільки Відповідач-1 проігнорував позицію Верховного Суду з приводу даної справи та навів у відзиві аргументи, які є протилежними висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 грудня 2023 року по даній справі.
07.05.2025 р. ГУ ПФУ в Одеській області на виконання ухвали суду від 24.04.2025 року надало пояснення, за якими повідомляє, що ОСОБА_1 з 21.12.1994 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, при цьому із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ заявник не звертався. При цьому, ГУ ПФУ листом від 18.01.2022 № 1500-0304-8/7721 було повідомлено ОСОБА_1 про доцільність отримання пенсії по інвалідності за Законом № 796-ХІІ, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, та про необхідність звернення із відповідною заявою до сервісного центру. Щодо обчислення пенсії в мінімальному розмірі, то ГУ ПФУ покликаючись на ст. 28 Закону України № 1058, постанову КМУ від 03.01.2002 № 1, абз. 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 розрахував суму, яка підлягає виплаті позивачу, а саме (19,91грн*8)*78 місяців = 12 423,84 грн (сума пенсійних виплат відповідно до Закону № 796 за період 01.01.2015-30.06.2021). При цьому, вказує, ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 виплачено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262 у сумі 416 953,00 грн. Відповідно борг в цей період, про який заявляє заявник відсутній. При цьому, Головне управління позбавлене можливості надати матеріали, що містяться в паперовій пенсійній справі, оскільки пенсійна справа ОСОБА_1 на час військового стану знаходиться на зберіганні за межами Одеської області. Тож станом на сьогодні надає повторно сканкопії матеріалів пенсійної справи, які були вже надані Позивачем.
12.05.2025 р. представником позивача надані пояснення, в яких відмічає, що Відповідач не надав доказів щодо обґрунтованості або необґрунтованості наданого розрахунку. З огляду на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 грудня 2023 року по справі № 420/17886/21 просить позов задовольнити.
19.06.2025 р. ГУ ПФУ в Одеській області на виконання ухвали суду від 28.05.2025 року надало пояснення, зокрема, стосовно судового рішення, на підставі якого здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 р, то Головне управління зазначає, що згідно журналу реєстрації позовів до ГУ ПФУ значиться справа за № 1502/480/2012 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління. При цьому, зазначає, що ст. 50 Закону № 796-ХІІ визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Положення цієї статті Рішенням КСУ від 07.04.2021 № 1-р (ІІ) 2021 неконституційними не визнавались. Розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначені пп. 1 п.13 Порядку № 1210 та для осіб з інвалідністю ІІ групи з числа учасників наслідків аварії на ЧАЕС, що належать до 1 категорії, становить 379,60 грн. Отже, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2015 заявнику встановлювався до призначеної пенсії по інвалідності, обчислену за Законом № 2262, у розмірі 379,60 грн. по теперішній час відповідно до законодавства. До даного листа долучено лист ГУ ПФУ від 18.01.2022 № 1500-0304-8/7721, адресований ОСОБА_1
25.06.2025 р. на виконання ухвали суду від 28.05.2025 р. представником позивача долучено до матеріалів справи копію посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 28.03.2019 р., як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, копію довідки до акту огляду МСЕК №000952 від 22.05.2006 р.
В судовому засіданні 10.07.2025 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача-1 заперечила проти задоволення позову, просила відмовити у задоволені позову.
ІII. Процесуальні дії у справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України, викладену у листі від 16.09.2021 № 16730-17263/Г-02/8-1500/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 року про відшкодування шкоди, завданої дією ч.3 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, за період з 01.01.2015 року по 07.07.2021, у розмірі 439 802,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 грудня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2022 р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 р. скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 01.01.2024 року прийнято до провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду 24.04.2025 року зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області надати суду належним чином засвідчені копії документів з пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема, протокол/рішення про призначення пенсії згідно Закону № 796-XII, протоколи/рішення, на підставі яких позивачу була нарахована та виплачена пенсія за період з 01.01.2015 року до 07.07.2021 року, з урахуванням частини третьої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII, у т.ч. читабельні копії довідок про перерахунок пенсії позивача за період з 01 січня 2015 року до 01 липня 2021 р., наданих разом з листом ГУ ПФУ в Одеській області від 04.08.2021 року; пояснення щодо заявленої позивачем до стягнення шкоди в сумі 439 802,60 грн., з наданням доказів щодо обґрунтованості або необґрунтованості такого розрахунку, у т.ч. шляхом надання зі свого боку розрахунку.
Ухвалою суду від 28.05.2025 р. вирішено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 25.06.2025 р. Даною ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області надати суду належним чином засвідчену копію листа ГУ ПФУ від 18.01.2022 № 1500-0304-8/7721, адресованого ОСОБА_1 , з доказами його направлення/отримання, рішення суду, на підставі якого здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 р., нормативно-правове обґрунтування перерахунків розміру пенсії позивача в частині спірних питань, у т.ч. надбавки до пенсії за І категорію ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ групи « А». Запропоновано позивачу надати суду докази, що підтверджують отримання ним в період з 12 липня 2006 року до 01 січня 2015 року пенсії, як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 р. Закон №796-ХІІ.
Ухвалою від 23.06.2025 р. забезпечено участь представника позивача - Єрьоміної В.А. в судовому засіданні призначеному 25.06.2025 року об 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25.06.2025 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з не явкою сторін, які були належним чином повідомленими про дату його проведення, про що складено довідку про нездійснення фіксування судового засідання.
Протокольною ухвалою суду від 10.07.2025 року оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення з призначенням часу та дати його проголошення 15 липня 2025 року о 14 год.30 хв.
15.07.2025 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини повного тексу рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією посвідчення від 28.03.2019 року серії НОМЕР_1 від 28.03.2019 р. ( т. І а.с. 14-15).
Позивач з 21.12.1994 отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується розрахунком пенсії по інвалідності ( т. І а.с. 20), перерахунками пенсії за 2011 р. 2015-2021 роки ( т. І а.с. 20 зв.- 25).
Так, згідно Перерахунків пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № ЮО084744-Міноборони,
- з 01.04.2011 року основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 1 210,80 грн., підсумок пенсії з надбавками складає 7 040,60 грн., у т.ч. надбавка до пенсії як інвалід ІІ гр. при виконанні обов'язків в/с - 4901,20 грн., інвалід війни ІІ гр. при виконанні обов'язків в/с - 305,60 грн., за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» за рішенням суду -573,00 грн., підсумок пенсії - 7040,60 грн. ( т. І а.с. 20 зв.)
- з 01.09.2015 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 1159,20 грн., з урахуванням мінімального розміру пенсії 1 417,68 грн., з урахуванням доплати - 1707,48 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., всього призначено 2901,60 грн. ( т. І а.с. 21)
- з 01.05.2015 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 1159,20 грн., з урахуванням мінімального розміру пенсії 1 417,68 грн., з урахуванням доплати - 1781,40 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн. всього призначено 2924,00 грн. ( т. І а.с. 21)
- з 01.12.2016 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 1159,20 грн., з урахуванням мінімального розміру пенсії 1646,04 грн., з урахуванням доплати - 1935,84 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., всього призначено 3179,85 грн. ( т. І а.с. 21 зв)
- з 01.05.2017 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 1210,80 грн., з урахуванням мінімального розміру пенсії 1731,84 грн., з урахуванням доплати - 2034,54 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн. всього призначено 3345,60 грн. ( т. І а.с. 21 зв)
- з 01.10.2017 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 1210,80 грн., з урахуванням мінімального розміру пенсії 1916,64 грн., з урахуванням доплати - 2219,34 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн. всього призначено 3702,60 грн. ( т. І а.с. 22)
- з 01.05.2018 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5 502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн. підсумок пенсії з надбавками 6 612,40 грн. ( т. І а.с. 22 зв)
- з 01.12.2018 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5 502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн. всього призначено 5 125,50 грн. ( т. І а.с. 23)
- з 01.07.2019 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5 502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн. всього призначено 5 854,75 грн. ( т. І а.с. 23)
- з 01.07.2019 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5 502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., всього призначено 8 211,00 грн. ( т. І а.с. 23)
- з 01.12.2019 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5 502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., всього призначено 3 599,50 грн. ( т. І а.с. 23 зв.)
- з 01.01.2020 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., підсумок пенсії з надбавками 6586,80 грн. ( т. І а.с. 24)
- з 01.07.2020 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., всього призначено 8988,00 грн. ( т. І а.с. 24 зв)
- з 01.12.2020 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., підсумок пенсії з надбавками 8639,20 грн. з урахуванням підвищень - 9287,25 грн. ( т. І а.с. 25)
- з 01.07.2021 р. основний розмір пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення складає 4401,60 грн., з урахуванням доплати - 5502,00 грн., у т.ч. за І кат. ЧАЕС ( під час служби) інвалід ІІ гр. « А» -379,60 грн., підсумок пенсії з надбавками 6673,20 грн. з урахуванням підвищень - 8733,50 грн. ( т. І а.с. 25 зв.)
26.08.2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про відшкодування шкоди, завданої дією ч.3 ст.54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, за період з 01.01.2015 року по 07.07.2021 року.
16.09.2021 ГУ ПФУ в Одеській області листом № 16730-17263/Г-02/8-1500/21 повідомило ОСОБА_1 , що Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину третю статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х1І у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 796-ХІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Конституційний Суд зобов'язав Верховну Раду України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням. На зазначених підставах, пунктом 2 розділу II Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 1584) щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», який набрав чинності з 01.07.2021, встановлено, що у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю (далі - учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), пенсія не досягає в осіб з інвалідністю І групи - 100 відсотків, в осіб з інвалідністю II групи - 80 відсотків, в осіб з інвалідністю III групи - 60 відсотків розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік), то таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів. Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначена відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 № 4-4, за 2020 рік становить 10340,35 грн. Таким чином, з 01.07.2021 пенсії, призначені, зокрема, за нормами Закону, особам, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не можуть бути менше: для осіб з інвалідністю І групи - 10340,35 грн., для осіб з інвалідністю II групи - 8272,28 грн., для осіб з інвалідністю III групи - 6204,21 грн. Оскільки розмір пенсії по інвалідності II групи ОСОБА_1 становить 9733,50 грн., тобто перевищує мінімальний (8272,28 грн.), то пенсія з 01.07.2021 зазначеному перерахунку не підлягає.
Вважаючи відмову пенсійного органу щодо відшкодування шкоди, завданої дією ч. 3 ст. 54 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, за період з 01.01.2015 року до 07.07.2021 року протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема, що
- умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом. ( стаття 11 Закону № 2262-XII)
- до пенсії по інвалідності, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються і в порядку, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ( абзац 3 пункту "в" частини першої статті 24 Закону № 2262-XII)
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII ( далі - Закон №796-ХІІ), яким передбачено, зокрема,
- особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, зокрема, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків ( пункт перший статті 9 Закон №796-ХІІ)
- учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. ( стаття 10 Закону №796-ХІІ)
- для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; ( пункт 1 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ)
- пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. ( частина 1 статі 49 Закону №796-XII)
- особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. ( стаття 50 Закону №796-XII)
- пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» (1788-12). В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. ( стаття 54 Закону №796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»»)
28 грудня 2014 р. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, текст статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. № 1210 ( далі - Порядок № 1210) визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 1 пункту 13 Порядку № 1210 передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1 числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у т.ч. інвалідам II групи - 379,6 гривні.
VI. Оцінка суду.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Закону №796-XII та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.
Так, до пенсії по інвалідності, що призначається особам з числа військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, нараховуються надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII.
В свою чергу, за нормами спеціального Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, призначається державна та додаткова пенсії. Зокрема, пенсії по інвалідності призначаються особам з інвалідністю, яким встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків із заробітку за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках або із заробітної плати, визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (обчисленої за формулою).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію по інвалідності, призначену за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ), про що свідчать наявні у справі Перерахунки пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № ЮО084744-Міноборони.
Зі змісту вказаних перерахунків пенсії ОСОБА_1 за спірний період з 01.01.2015 року до 07.07.2021 року вбачається, що основний розмір його пенсії по інвалідності визначався у відсотковому відношенні ( 80 %) до розміру грошового забезпечення, а не у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно ст.54 Закону №796-XII, як це стверджує представник позивача.
Крім того, вказані перерахунки пенсії позивача містять доплату до пенсії позивача в сумі 379, 60 грн., яка за своїм призначенням є щомісячно додатковою пенсією за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначену Порядком № 1210 для осіб з інвалідністю ІІ групи з числа учасників наслідків аварії на ЧАЕС, що належать до 1 категорії.
Також, суд приймає до уваги те, що з наведеного у змісті позову розрахунку шкоди на суму 439 802,60 грн., завданої позивачу дією статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII, яку було визнано неконституційною, вбачається його обчислення з урахуванням сум пенсії по інвалідності, до яких входили доплати як особі-інвалід війни ІІ групи, а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І кат., ІІ гр. інвалідності.
Відтак, встановлені під час нового розгляду справи обставини свідчать, що у спірний період позивач отримував пенсію з інвалідності, призначену за Законом № 2262-ХІІ, та з 01.01.2015 щомісячну додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, що належать до категорії 1 числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалід II групи , чим спростовується довід позивача про отримання ним у спірний період пенсії по інвалідності за Законом № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ст.. 54 Закону №796-XII.
Додатково суд приймає до уваги лист ГУ ПФУ від 18.01.2022 за № 1500-0304-8/7721, яким повідомило ОСОБА_1 про доцільність отримання пенсії по інвалідності за Законом № 796-XII, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, у зв'язку з чим звернутись із відповідною заявою до сервісного центру.
При цьому, за поясненнями представника ГУ ПФУ позивач не звертався до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).
Представник позивача в судовому засіданні пояснень та доказів на спростування вказаних доводів пенсійного органу суду не надала.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, окрім іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічне положення закріплене у частині першій статті 9 КАС України..
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №910/23428/17).
Як вбачається зі змісту позову та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, спір між сторонами стосується права на відшкодування шкоди, якої він зазнав внаслідок дії частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону №76-VІІ, яку було визнано неконституційною, з огляду на отримання ОСОБА_1 саме державної пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у розмірі відшкодування фактичних збитків, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорії)..
Натомість, в ході розгляду справи на вимогу суду представники позивача не надали докази набуття ОСОБА_1 у спірний період статусу пенсіонера, як одержувача пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частин 1 та 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи встановлені судом обставини спірних правовідносин та не доведення позивачем належними та допустимими доказами свого права на відшкодування шкоди, завданої дією статті 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону № 76-VIII, як одержувач державної пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, з огляду на фактичне отримання ним протягом спірного періоду пенсії по інвалідності, призначеної за Законом № 2682-ХІІ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.
При цьому, суд приймає до уваги, що новий розгляд даних спірних правовідносин справи здійснюється відповідно до постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного від 20 грудня 2023 року, за якою були визнанні помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодуванні шкоди, якої він зазнав внаслідок дії неконституційної норми закону, а також помилковим висновок апеляційної інстанції, який фактично розглянув питання наявності в позивача права на перерахунок пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, проте залишив поза увагою той факт, що в позові було заявлено вимогу про відшкодування шкоди за помилку держави внаслідок прийняття неконституційного закону.
Разом з тим, суд зауважує, що за положеннями частини 6 статті 353 КАС України постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
VIII. Розподіл судових витрат.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та враховуючи не обґрунтованість заявлених позивачем вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.