Справа № 420/8545/24
про закриття провадження у справі
15 липня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд:
- постанову Начальника відділу Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гаврилович Ю.В. від 04.03.2024 за ВП № 47886515 про арешт рахунків, визнати неправомірною та скасувати її;
- зобов'язати Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати постанову державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Чуй О.М від 16.03.2023 за ВП №47886515 про накладання штрафу, оскільки її вимоги були погашені.
Ухвалою суду від 25.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: уточненої позовної заяву з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду, з копіями відповідно до кількості учасників справи; оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 726,72 грн.; заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
01.04.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої долучена уточнена позовна заява та заява про поновлення строку звернення до суду.
В уточненій позовній заяві позивачем виключено вимогу про зобов'язання Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати постанову державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Чуй О.М від 16.03.2023 за ВП №47886515 про накладання штрафу, оскільки її вимоги були погашені.
Ухвалою суду від 03.04.2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрито провадження по справі № 420/8545/24 з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ; витребувано з Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) докази по справі, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 47886515; зупинено провадження у справі до надходження витребуваних доказів по справі.
Ухвалою від 15.07.2025 року поновлено провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилом частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Частиною першою статті 74 вказаного закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору даної справи є оскарження постанова начальника відділу Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гаврилович Ю.В. від 04.03.2024 за ВП № 47886515 про арешт коштів боржника.
Судом встановлено, що вказана постанова про арешт коштів боржника винесена державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 47886515 на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого листа №518/1282/14, виданого 06.11.2014 року Ширяївським районним судом Одеської області від 06.11.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% усіх видів доходу (заробітку), але не менше як 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - 19.08.2014 року, та до дня повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, виконавчий лист видано на виконання рішення суду в цивільній справі, яке ухвалено відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Тобто, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України та його примусовим виконанням.
Приймаючи до уваги те, що позивачем оскаржується постанова про арешт коштів боржника винесена під час виконання рішення Ширяївського районного суду Одеської області у цивільній справі № 518/1282/14, ухваленого за правилами Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що вказані вимоги позивача не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 320/247/19.
В свою чергу розгляд таких позовних вимог повинен здійснюватися за правилами ЦПК України, судом, який видав виконавчий документ, у даному випадку - Ширяївським районним судом Одеської області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 та 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн відповідно до квитанції про сплату № UTKM-F951-EB3E від 16.03.2024 року, у розмірі 726,27 грн за квитанцією № 0.0.3560747597.1 від 01.04.2024 року.
Оскільки судом закрито провадження у справі у зв'язку з непідсудністю справи адміністративному суду, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 140, ст.238, ст. 239, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Закрити провадження по справі № 420/8545/24 за позовом ОСОБА_1 до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити, що позивач має право звернутися до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1-А) сплачені суми судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп за квитанцією про сплату № UTKM-F951-EB3E від 16.03.2024 року та у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп за квитанцією № 0.0.3560747597.1 від 01.04.2024 року.
Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя Г. В. Лебедєва
.