15 липня 2025 рокусправа № 640/10131/21
зал судових засідань №10
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І., розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про оскарження рішень, дій та бездіяльності.
12.04.2021 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства закордонних справ України (місцезнаходження:01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1, ЄДРПОУ 00026620):
- визнати протиправною бездіяльність МЗС в частині дотримання вимог п. 107 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, а саме припинення провадження за клопотанням позивача про вихід з громадянства України чи задоволення такого клопотання і надсилання його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства;
- визнати протиправним та скасувати рішення радника з консульських питань посольства України у ФРН Лисенко Ірини Петрівни про припинення провадження за клопотанням позивача про вихід з громадянства України;
- зобов'язати МЗС продовжити розгляд клопотання позивача про вихід з громадянства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2021 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/10131/21 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Окружним адміністративним судом м. Києва до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 26.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №16130.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду (суддя Москаль Р.М.) від 03.03.2025 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу №640/10131/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 відмовлено у прийнятті до провадження справи №640/10131/21 та повернуто адміністративну справу до Львівського окружного адміністративного суду. Означену ухвалу постановлено з тих підстав, що позивач у своєму клопотанні від 25.07.2021 визначився зі складом учасників справи шляхом виключення з кола відповідачів Радника з консульських питань посольства України у ФРН Лисенко І.П., а відтак відповідачем у справі є Міністерство закордонних справ України.
Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 17.06.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №49832.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Лунь З.І.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд бере до уваги те, що відповідно до вступної частини ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства закордонних справ України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. У якості другого відповідача суд не зазначає Радника з консульських питань посольства України у ФРН ОСОБА_2 , а в мотивувальній частині констатовано, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем у справі є Міністерство зовнішніх справ України (уточнення, закордонних), яким прийнято оспорюване рішення. Радник з консульських питань посольства України у ФРН Лисенко І.П. не приймала оспорюваного рішення, а лише проінформувала про нього позивача, тому не виступає самостійним суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах.
Отже, єдиним відповідачем у цій справі Окружний адміністративний суд міста Києва визнав Міністерство закордонних справ України.
Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 набрала законної сили 08.11.2021 та є обов'язковою до виконання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , 12.08.2020 звернувся до консульського відділу Посольства України у ФРН із клопотанням про вихід з громадянства України. За результатом розгляду цього клопотання позивача було повідомлено про прийняття рішення про припинення провадження про вихід позивача з громадянства України. Відповідач у листі від 06.04.2020 вказав на те, що підставою для прийняття відповідного рішення стало те, що ОСОБА_1 є особою, яка оголошена в розшук за підозрою у скоєнні злочину.
Позивач вважає, що Законом України «Про громадянство України» не передбачено такої підстави для відмови у клопотанні про вихід з громадянства як оголошення особи в розшук.
Крім того, зазначає, що рішення про припинення провадження за заявою про вихід з громадянства, приймає МЗС України. Однак, стосовно позивача не видно, щоб таке рішення прийняло саме МЗС України.
Позивач вважає, що рішенням про припинення провадження за його клопотанням про вихід з громадянства України порушено його права, зв'язку з чим просить скасувати це рішення МЗС.
Позивач також подав до суду відповідь на відзив, в якій стверджує, що ніхто і ніколи в передбачений законом спосіб не повідомляв йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також про те, що стосовно нього не існує обвинувального вироку суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.
Позивач також наголошує, що він ніколи і ні від кого не переховувався; з 2012 року офіційно та відкрито проживає на території ФРН під власним прізвищем, а в 2021 році без жодних перешкод та зауважень знявся з реєстрації в Україні, в тому числі з військового обліку, та оформився на постійне місце проживання у ФРН. Позивач вважає, що розшук його правоохоронними органами України, якщо такий має місце, є удаваним та проведеним з невідомою йому метою.Відтак позивач вважає, що відповідач передчасно прийняв рішення стосовно нього.Просить позов задовольнити.
Відповідач, Міністерство закордонних справ України, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач вважає, що позивач є особою, яка відповідно до ч.14 ст. 18 Закону України «Про громадянство України», не допускається до виходу з громадянства України.
При цьому зазначає, що рішення відповідача прийнято з дотриманням відповідної процедури, передбаченої чинним законодавством України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Суд встановив такі обставини.
12.08.2020 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Посольства України у ФРН з клопотанням про вихід з громадянства України.
Листом від 30.03.2021 № 71/61212-532/1-33034-ВН МЗС України поінформувало Посольство України у ФРН про те, що за результатами перевірки Міністерством внутрішніх справ України, яка передбачена пунктом 107 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 04.02.2021 є особою, яку Заставнівським відділенням поліції Кіцманського відділу ГУНП в Чернівецькій області оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, кримінальне провадження №4/2013/27024/0000007 від 24.02.2016, розшукова справа №13910070 від 11.09.2013.
Також, за змістом листа від 30.03.2021 № 71/61212-532/1-33034-ВН МЗС України повернуло матеріали клопотання ОСОБА_1 до Посольства України у ФРН та повідомило про прийняття рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 .
Посольство України у ФРН на підставі доручення МЗС листом від 06.04.2021 № 61212/71-532/1-212-20 поінформувало позивача про припинення провадження за його клопотанням щодо виходу з громадянства України.
У зв'язку з виявленням під час перевірки підстав, за наявності яких вихід з громадянства не допускається, МЗС України відповідно до пункту 107 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, припинило провадження за заявою ОСОБА_1 та повідомило про це Посольство України у ФРН.
Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно припинив провадження у справі про вихід з громадянства України, звернувся з цим позовом до суду.
Суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у цій справі урегульовані Законом України «Про громадянство України» №2235-III, у редакції від 25.08.2019, чинній на час їх виникнення (далі також Закон 2235-III).
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону 2235-III громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.
Згідно з ч.14 ст. 18 Закону 2235-III передбачено, що вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.
За змістом цієї норми, не допускається вихід з громадянства України особи, яка має відповідні зобов'язання перед державо., які випливають із норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Пунктом 3 ч.1 ст. 25 Закону 2235-III передбачено, що МЗС, дипломатичні представництва та консульські установи України здійснюють такі повноваження: приймають заяви разом з необхідними документами щодо виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, наявність підстав для виходу з громадянства України, відсутність підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Відповідно до абз. 1 п. 106 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006 (далі - Порядок), у редакції від 15.08.2019, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі також Порядок), дипломатичне представництво чи консульська установа України, до якої подано документи щодо прийняття особи до громадянства України або виходу особи з громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України та підтвердження ними виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України.
Згідно з абз. 3 п. 106 Порядку якщо документи оформлені належним чином і підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, дипломатичне представництво чи консульська установа України готує висновок про можливість задоволення клопотання заявника і не пізніш як у місячний строк з дня надходження документів надсилає цей висновок разом із поданими документами до Міністерства закордонних справ України.
Відповідно до абз.1, 3, 5, 6 п. 107 Порядку Міністерство закордонних справ України перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України, підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України.
Документи щодо прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України Міністерством закордонних справ України надсилаються до Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України для перевірки (у тому числі в банках даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу) підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається .
Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України про результати перевірки повідомляють Міністерство закордонних справ України не пізніш як у двомісячний строк з дня одержання документів.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також будуть виявлені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається, Міністерство закордонних справ України припиняє провадження за цією заявою, про що повідомляється дипломатичне представництво чи консульська установа України, до якої були подані документи.
Дипломатичне представництво чи консульська установа України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про припинення провадження за заявою повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин припинення провадження.
Як видно з матеріалів справи, з метою перевірки наявності підстав, за яких вихід позивача з громадянства України не допускається, відповідач скерував матеріали клопотання позивача про вихід з громадянства України для перевірки до Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України.
Далі, Міністерство внутрішніх справ України, листом від 04.02.2021 № 4380/16-2021, повідомило МЗС України, що позивач є особою, яку Заставнівським відділенням поліції Кіцманського відділу ГУНП в Чернівецькій області оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження № 4/2013/27024/0000007 від 24.02.2016, розшукова справа № 13910070 від 11.09.2013.
На підставі цієї інформації, відповідач виснував, що позивач є особою, яка відповідно до ч. 14 ст. 18 Закону2235-III, не допускається до виходу з громадянства України.
Зазначена обставина стала підставою для прийняття відповідачем рішення про припинення провадження за клопотанням позивача.
Відповідач про своє рішення повідомив Посольство України у ФРН листом від 30.01.2021 № 71/61212-532/1-33034-ВН, який, зокрема, містив доручення інформувати позивача про вказане рішення.
Як встановив суд, Посольство України у ФРН листом від 06.04.2021 № 61212/71-532/1-212-20 поінформувало позивача про припинення провадження за клопотанням останнього про вихід з громадянства України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем процедури розгляду клопотання позивача про вихід з громадянства України, за наслідками якого провадження було припинено.
Стосовно твердження позивача, що відповідач як підставу припинення провадження за його клопотанням про вихід з громадянства України застосував те, що позивач перебуває у розшуку, хоча така підстава не передбачена ч.14 ст. 18 Закону 2235-III, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За змістом цієї норми, якщо особі повідомлено про підозру, то вона перебуває у статусі підозрюваного.
Оголошення в розшук відповідно до ст. 281 КПК України може бути здійснено щодо підозрюваного, якщо його місцезнаходження невідоме і вжиті заходи не дозволили його встановити.
Отже, якщо особі неможливо повідомити про підозру, то її оголошують в розшук з метою вручити відповідне повідомлення.
При цьому оголошення в розшук неможливе без складення повідомлення про підозру.
Тому, дійсно, твердження позивача, що повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення не є тотожним оголошенню в розшук у зв'язку із неможливістю вручити таке повідомлення, є справедливим, однак не спростовує того, що означені поняття є пов'язані між собою.
Як зазначив позивач, він перебуває на території ФРН з 2012 року. Разом з тим з матеріалів справи видно, що у розшук позивача оголошено з 27.08.2013.
Тому перебування позивача на території ФРН з 2012 унеможливило повідомлення йому про підозру та спонукало уповноваженого суб'єкта оголосити позивача в розшук з 27.08.2013.
Доказів того, що позивач не перебуває у розшуку, чи взагалі не є підозрюваним, позивач суду не надав.
Таким чином, позивач, як особа, яка перебуває у статусі, визначеному ч.1 ст.42 КПК України, вважається такою, що має перед державою відповідні зобов'язання у сфері кримінального права і процесу, що і зумовило застосування до позивача ч.14 ст. 18 Закону 2235-III.
За таких обставин, суд переконаний у тому, що рішення відповідача про припинення провадження за клопотанням позивача про вихід з громадянства України, є правомірним, оскільки позивач має невиконані зобов'язання перед державою.
Стосовно тверджень позивача, що він законно проживає на території ФРН, що він знявся з реєстрації в Україні, в тому числі з військового обліку, то такі не стосуються предмета доказування у цій справі і не спростовують того, що позивача оголошено в розшук через неможливість врученні повідомлення про підозру у скоєнні злочину.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, через що у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства закордонних справ України (місцезнаходження: 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1, ЄДРПОУ 00026620) про оскарження рішень, дій та бездіяльності відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.07.2025.
Суддя Лунь З.І.