15 липня 2025 рокусправа № 380/623/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (далі - позивач, ТзОВ «Лемберг ЗІЗ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100378/2 від 16.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA209230/2024/002429;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100431/2 від 21.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA209230/2024/002724;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100556/2 від 06.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UА209230/2024/003590.
Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Вказав, що надані документи за своїм змістом не суперечили один одному, в повному обсязі свідчили про вагу та ціну товару які не мали відмінностей, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. Тому вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 15.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи № 380/623/25 за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8236 від 31.01.2025) у якому проти позову заперечив. Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100378/2 (МД № 24UA209230064584U9 від 16.07.2024) вказав, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Повідомив, що відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Вказав, що згідно з наданими декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку фактури на перевезення від 15.07.2024 № 198, а також інформації наведеної у п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 декларантом не включені до розрахунку митної вартості витрати понесені покупцем на здійснення митних формальностей у країні експортую. Стверджує, що згідно з наданою до митного контролю CMR від 15.07.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE IVAN SHTURYN, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 15.07.2024 № 198, відповідно до якого виконавцем по доставці товару є ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. Звернув увагу, що у п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 визначено, що найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки зазначаються у Специфікації яка оформлюється на кожну поставку і є невід'ємною частиною даного договору. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог договору; - відповідно до вимог п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 якість, пакування та маркування товару, має відповідати сертифікату якості, виданого виробником. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог договору; у рахунку фактурі від 15.07.2024 № 198 визначено, що перевезення товару який оцінюється здійснювалось на підставі договору перевезення від 01.07.2024 № 0107-23 та заявки на перевезення від 12.07.2024 № 01. Проте до митного оформлення декларантом зазначені документи не надавались, що не дає змоги митному органу перевірити повноту нарахування витрат на перевезення вантажу.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100431/2 (МД № 24UA209230076858U2 від 21.08.2024) відповідач зазначив таке. Згідно з п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту № 1605-22 від 16.05.2022 «… найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки вказуються у Специфікації, яка оформляється на кожну поставку і є невід'ємною частиною чинного контракту», проте Специфікація до митного оформлення не надана. Вказав, що згідно з п. 2.1. та п. 2.2 ціни формуються відповідно до додатків до специфікації, даного документа до митного оформлення не подавалось. Повідомив, що положенням п. 3.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Зазначив, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; відповідно до наданої до митного контролю CMR від 19.08.2024 № A 109691 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE BOROVYI ANDRII, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про надання транспортних послуг від 19.07.2024 № 238 згідно якого виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; у вищезазначеному рахунку міститься посилання на договір перевезення та заявку. Проте жодного документа до митного оформлення не подано, відсутня розшифровка підпису перевізника. Також вказав, що у CMR від 19.08.2024 № A 109691 гр. 3 Місце розвантаження вказано Львів. Звернув увагу на те, що відповідно до пункту d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", проте рахунок про надання транспортних послуг від 19.07.2024 № 238 містить інформацію про Міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу по маршруту MALOPOLSKI (Польща) - м. Київ (Україна).
Відповідач також надав такі пояснення щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100556/2 (МД № 24UA209230104030U3 від 06.11.2024). Стверджує, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Зокрема зазначив, що згідно з п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту № 1605-22від 16.05.2022 «… найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки вказуються у Специфікації, яка оформляється на кожну поставку і є невід'ємною частиною чинного контракту», проте Специфікація до митного оформлення не надана; згідно з п. 2.1.та п. 2.2 ціни формуються відповідно до додатків до специфікації, даного документа до митного оформлення не подавалось; положенням п. 3.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Вказав, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару; платіжна інструкція № 274JBKLOA від 29.10.2024 на купівлю валюти, у розмірі у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на контракт, тобто такий документ, не засвідчує факт переведення коштів продавцю. Платіжна інструкція не може бути взята до уваги, оскільки такий документ є платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом. Сума зазначена в платіжному документі відрізняється від суми фактури. Відповідно до положень частини другої ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;- згідно наданої до митного контролю CMR від 05.11.2024 № A 624254 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється Krystyna Viznychak, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про надання транспортних послуг від 05.11.2024 № 322 згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; у вищезазначеному рахунку міститься посилання на договір перевезення та заявку. Проте жодного документа до митного оформлення не подано, відсутня розшифровка підпису перевізника. У CMR у гр.3 Місце розвантаження вказано Львів, проте у рахунку на перевезення місце розвантаження Київ. Відповідач стверджує, що неможливо перевірити правильність розподілу транспортних витрат та числового значення митної вартості. Рахунок на перевезення містить посилання на заявку та договір перевезення, які до митного оформлення не подавалися. Також звернув увагу на те, що у інвойсі від 05.11.2024 № (S)FSE-2/11/2024/EXRG міститься посилання на документ рахунок на оплату № FEL-43/10/2024/ EXRG, проте до митного оформлення подано проформу з номером № ZS-42/10/2024/EXRG. Таким чином, на думку відповідача, не можливо перевірити правильність розрахунку числових значень митної вартості імпортованого товару. Стверджує, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ТзОВ "Лемберг ЗІЗ" є юридичною особою зареєстрованою в Україні 06.11.2019, ідентифікаційний код юридичної особи - 43333553. Є платником податку на додану вартість із 01.12.2019, індивідуальний податковий номер 4333355313074.
Між ТзОВ «Лемберг ЗІЗ» та підприємством «Ефект Плюс» (продавець) 16.05.2022 укладено контракт № 1605-22 на продаж товару (далі - Контракт).
Згідно з п. 1.1 контракту продавець продає, а покупець купляє товар, на умовах визначених у даному договорі.
За умовою п. 2.1. Контракту ціна товару визначена у євро і визначається рахунком продавця.
У п. 2.2. Контракту зазначається, що вартість партії включає: вартість товару, його упаковку, маркування і навантаження.
У п. 4.1. Контракту зазначається, що платіж за товар здійснюється у євро; платіж проводиться на умовах передоплати; термін платежу зазначається у фактурі проформі; умовою поставки товару є надходження з цього приводу продавцю всієї суми за цю партію товару.
У п. 5.1. Контракту вказується, що умови доставки товару за даним контрактом FCA Глогов Малопольський/Двожиско (Польща), Інкотермс.
За умовами FCA Інкотермс, товар отримує покупець у місці визначеному у договорі, тобто у Глогов Малопольський/Двожиско (Польща).
У п. 5.4. Контракту вказано, що продавець передає покупцю разом із товаром документи: (1) рахунок-фактуру, (2) сертифікат походження товару, (3) пакувальний лист на кожне вантажне місце.
У п. 10.5 Контракту зазначається, що строк дії контракту до 16.05.2023. Додатковою угодою № 1 від 15.05.2023 до контракту № 1605-22 від 16.05.2022, строк дії контракту було продовжено до 16.05.2025.
З метою розмитнення товару позивачем подано електронну митну декларацію 24UA209230064584U9, на підтвердження митної вартості товарів, надано: пакувальний лист (S)FSE-23/07/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-26/07/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-23/07/2024/EXRG на суму 25615,49 євро, автотранспортну накладну (CMR), сертифікат про походження товару форми EUR.1, платіжна інструкція № 250JBKLO7, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 198 від 15.07.24, довідку про транспорті витрати, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 15.05.23, копія митної декларації країни відправлення 24PL402010Е0798426; договір про надання послуг митного брокера № 60/2022.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору) по ціні вказаній в рахунку фактурі (інвойс) (S)FSE-23/07/2024/EXRG на суму 25615,49 євро.
Після розгляду пакету документів, Львівська митниця направила ТОВ ЛЕМБЕРГ ЗІЗ» запит (повідомлення) від 16.07.2024, відповідно до якого зробила запит щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару, у якому просила надати додаткові документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на запит, позивач надав Львівській митниці такі документи: пакувальний лист (S)FSE-23/07/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-26/07/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-23/07/2024/EXRG на суму 25615,49 євро, автотранспортну накладну (CMR), платіжну інструкцію № 250JBKLO7, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 198 від 15.07.24, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, копію митної декларації країни відправлення 24PL402010Е0798426. Також позивач просив завершити митне оформлення та прийняти рішення по митній вартості на основі поданих документів.
Львівською митницею 16 липня 2024 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100378/2. У пункті 33 рішення вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:- відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказано му покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку фактури на перевезення від 15.07.2024 № 198 а також інформації наведеної у п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 декларантом не включені до розрахунку митної вартості витрати понесені покупцем на здійснення митних формальностей у країні експорту; - згідно наданої до митного контролю CMR від 15.07.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE IVAN SHTURYN, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 15.07.2024 № 198, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару- відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 визначено, що найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки зазначаються у Специфікації яка оформлюється на кожну поставку і є невід'ємною частиною даного договору. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог договору;- відповідно до вимог п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 визначено, що якість, пакування та маркування товару, має відповідати сертифікату якості, виданого виробником. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог договору;- згідно до інформації яка наведена у рахунку фактурі від 15.07.2024 № 198 визначено, що перевезення товару який оцінюється здійснювалось на підставі договору перевезення від 01.07.2024 № 0107-23 та заявки на перевезення від 12.07.2024 №01. Проте до митного оформлення декларантом зазначені документи не надавались, що не дає змоги митному органу перевірити повноту нарахування витрат на перевезення вантажу. Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 1 слугувала мд № UA209230/2024/062371 від 09.07.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Плівка, що здатна розтягуватись, поліетиленова) становить 1,67 дол. США за кг. - товару № 2 слугувала мд № UA209230/2024/062371 від 09.07.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Плівка, що здатна розтягуватись, поліетиленова) становить 1,68 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.».
Львівською митницею за результатами розгляду документів позивача прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/002429.
З метою випуску товару у вільний обіг позивачем здійснено митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA209230064717U9, ціна в якій визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100378/2 від 16.07.2024.
З метою розмитнення товару позивачем подано електронну митну декларацію 24UA209230076858U2, на підтвердження митної вартості товарів, надано: пакувальний лист (S)FSE-19/08/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-16/08/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-l9/08/2024/EXRG на суму 26791,44 евро, автотранспортну накладну (CMR), сертифікат про походження товару форми EUR. 1, банківський документ, що стосується оплати товару NJBKLO8CO9R00S7, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 238 від 19.08.24, довідку про транспорті витрати від 19.08.24, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 15.05.23, копію митної декларацій країни відправлення 24PL402010E0938122; договір про надання послуг митного брокера № 60/2022.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору) по ціні вказаній в рахунку фактурі (інвойс) (S)FSE-19/08/2024/EXRG на суму 26791,44 євро.
Після розгляду пакету документів, Львівська митниця направила ТОВ ЛЕМБЕРГ ЗІЗ» запит (повідомлення) від 21.08.2024, відповідно до якого зробила запит щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару, у якому просила надати додаткові документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на запит, позивач надав Львівській митниці такі документи: пакувальний лист (S)FSE-19/08/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-16/08/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-l9/08/2024/EXRG на суму 26791,44 евро, автотранспортну накладну (CMR), банківський документ, що стосується оплати товару NJBKLO8CO9R00S7, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 238 від 19.08.24, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, копію митної декларацій країни відправлення 24PL402010E0938122; договір про надання послуг митного брокера № 60/2022. Також позивач просив завершити митне оформлення та прийняти рішення по митній вартості на основі поданих документів.
Львівською митницею 21 серпня 2024 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100431/2. У пункті 33 рішення вказано: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено таке. Згідно з п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту № 1605-22 від 16.05.2022 «…найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки вказуються у Специфікації, яка оформляється на кожну поставку і є невід'ємною частиною чинного контракту», проте Специфікація до митного оформлення не надана. Згідно з п. 2.1. та п. 2.2 -ціни формуються відповідно до додатків до специфікації, даного документа до митного оформлення не подавалось. Положенням п. 3.1. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; згідно наданої до митного контролю CMR від 19.08.2024 № A 109691 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE BOROVYI ANDRII , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про надання транспортних послуг від 19.07.2024 № 238 згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; у вищезазначеному рахунку міститься посилання на договір перевезення та заявку. Проте жодного документа до митного оформлення не подано, відсутня розшифровка підпису перевізника; у CMR від 19.08.2024 № A 109691 гр.3 місце розвантаження вказано Львів. Пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", проте рахунок про надання транспортних послуг від 19.07.2024 № 238 містить інформацію про Міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу по маршруту MALOPOLSKI (Польща) - м. Київ (Україна). Таким чином не можливо перевірити правильність розрахунку числових значень митної вартості товару.- Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом документів не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала - товару № 1 слугувала МД № 24UA401020030940U1 від 06.06.24 де вартість такого товару становить 1,66 дол. США/кг.».
Львівською митницею за результатами розгляду документів позивача прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/002724.
З метою випуску товару у вільний обіг позивачем здійснено митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA209230077209U9, ціна в якій визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100431/2 від 21.08.2024.
З метою розмитнення товару позивачем подано електронну митну декларацію 24UA209230104030U3, на підтвердження митної вартості товарів, надано: пакувальний лист (S)FSE2/11/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-42/10/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-2/l 1/2024/EXRG на суму 26123,90 євро, автотранспортну накладну (CMR), сертифікат про походження товару форми EUR.1, банківський документ, що стосується оплати товару 274JBKLOA, заключну виписку за період 29.10.24, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 322, довідку про транспорті витрати від 05.11.24, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 15.05.23, копію митної декларацій країни відправлення 24PL4020100008ZKA6, договір про надання послуг митного брокера № 60/2022.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору) по ціні вказаній в рахунку фактурі (інвойс) (S)FSE-2/11/2024/EXRG на суму 26123,90 євро.
Після розгляду пакету документів, Львівська митниця направила ТОВ ЛЕМБЕРГ ЗІЗ» запит (повідомлення) від 06.11.2024, відповідно до якого зробила запит щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару, у якому просила надати додаткові документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на запит, позивач надав Львівській митниці такі документи: пакувальний лист (S)FSE2/11/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-42/10/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-2/l 1/2024/EXRG на суму 26123,90 євро, автотранспортну накладну (CMR), банківський документ, що стосується оплати товару 274JBKLOA, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 322, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, копію митної декларацій країни відправлення 24PL4020100008ZKA6.
Львівською митницею 06 листопада 2024 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100556/2. У пункті 33 рішення вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (надалі - МКУ) здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 МКУ, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами встановлено таке: Згідно з п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту № 1605-22 від 16.05.2022 , «…найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки вказуються у Специфікації, яка оформляється на кожну поставку і є невід'ємною частиною чинного контракту», проте Специфікація до митного оформлення не надана; згідно п.2.1.та п.2.2 -ціни формуються відповідно до додатків до специфікації, даного документа до митного оформлення не подавалось;- Положенням п.3.1. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:-копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару;- платіжна інструкція № 274JBKLOA від 29.10.2024на купівлю валюти, у розмірі у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на контракт, тобто такий документ, не засвідчує факт переведення коштів продавцю. Платіжна інструкція не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом. Сума зазначена в платіжному документі відрізняється від суми фактури. Відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; згідно наданої до митного контролю CMR від 05.11.2024№ A 624254 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється Krystyna Viznychak , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про надання транспортних послуг від 05.11.2024 № 322 згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; у вищезазначеному рахунку міститься посилання на договір перевезення та заявку. Проте жодного документа до митного оформлення не подано, відсутня розшифровка підпису перевізника. У CMR у гр.3 Місце розвантаження вказано-Львів, проте у рахунку на перевезення місце розвантаження- Київ. Неможливо перевірити правильність розподілу транспортних витрат та числового значення митної вартості. Рахунок на перевезення містить посилання на заявку та договір перевезення, які до митного оформлення не подавалися;-у інвойсі від 05.11.2024 № (S)FSE-2/11/2024/EXRG-містить посилання на документ рахунок на оплату №FEL 43/10/2024/ EXRG, проте до митного оформлення подано проформу з номером № ZS-42/10/2024/EXRG.-Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом документів не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала - товару № 1 слугувала МД № 24UA209190019233U4 від 10.08.24 де вартість такого товару становить 1,66 дол. США/кг(даної ТМ). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
Львівською митницею за результатами розгляду документів позивача прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/003590.
З метою випуску товару у вільний обіг позивачем здійснено митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA209230104143U2, ціна в якій визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100556/2.
Позивач з вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» № 2 від 13.03.2017.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
Частиною 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У частинах 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
З аналізу рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100378/2 від 16.07.2024 слідує, що підставою для його прийняття слугувало таке.
Подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Згідно з наданими декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку фактури на перевезення від 15.07.2024 № 198, а також інформації наведеної у п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 декларантом не включені до розрахунку митної вартості витрати понесені покупцем на здійснення митних формальностей у країні експортую. Згідно з наданою до митного контролю CMR від 15.07.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE IVAN SHTURYN, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 15.07.2024 № 198, відповідно до якого виконавцем по доставці товару є ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. У п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 визначено, що найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки зазначаються у Специфікації яка оформлюється на кожну поставку і є невід'ємною частиною даного договору. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог договору. Відповідно до вимог п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2022 № 1605-22 якість, пакування та маркування товару, має відповідати сертифікату якості, виданого виробником. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог договору; у рахунку фактурі від 15.07.2024 № 198 визначено, що перевезення товару який оцінюється здійснювалось на підставі договору перевезення від 01.07.2024 № 0107-23 та заявки на перевезення від 12.07.2024 № 01. Проте до митного оформлення декларантом зазначені документи не надавались, що не дає змоги митному органу перевірити повноту нарахування витрат на перевезення вантажу.
Рішення від 21.08.2024 № UA 209000/2024/100431/2 мотивоване тим, що згідно з п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту № 1605-22 від 16.05.2022 «… найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки вказуються у Специфікації, яка оформляється на кожну поставку і є невід'ємною частиною чинного контракту», проте Специфікація до митного оформлення не надана. Згідно з п. 2.1. та п. 2.2 ціни формуються відповідно до додатків до специфікації, даного документа до митного оформлення не подавалось. Положенням п. 3.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; відповідно до наданої до митного контролю CMR від 19.08.2024 № A 109691 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE BOROVYI ANDRII, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про надання транспортних послуг від 19.07.2024 № 238 згідно якого виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; у вищезазначеному рахунку міститься посилання на договір перевезення та заявку. Проте жодного документа до митного оформлення не подано, відсутня розшифровка підпису перевізника. У CMR від 19.08.2024 № A 109691 гр. 3 Місце розвантаження вказано Львів. Відповідно до пункту d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", проте рахунок про надання транспортних послуг від 19.07.2024 № 238 містить інформацію про Міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу по маршруту MALOPOLSKI (Польща) - м. Київ (Україна).
У свою чергу, рішення від 06.11.2024 № UA209000/2024/100556/2 мотивоване тим, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Згідно з п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту № 1605-22від 16.05.2022 «… найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати та дата поставки вказуються у Специфікації, яка оформляється на кожну поставку і є невід'ємною частиною чинного контракту», проте Специфікація до митного оформлення не надана; згідно з п. 2.1.та п. 2.2 ціни формуються відповідно до додатків до специфікації, даного документа до митного оформлення не подавалось; положенням п. 3.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару; платіжна інструкція № 274JBKLOA від 29.10.2024 на купівлю валюти, у розмірі у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на контракт, тобто такий документ, не засвідчує факт переведення коштів продавцю. Платіжна інструкція не може бути взята до уваги, оскільки такий документ є платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом. Сума зазначена в платіжному документі відрізняється від суми фактури. Відповідно до положень частини другої ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; згідно наданої до митного контролю CMR від 05.11.2024 № A 624254 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється Krystyna Viznychak, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про надання транспортних послуг від 05.11.2024 № 322 згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; у вищезазначеному рахунку міститься посилання на договір перевезення та заявку. Проте жодного документа до митного оформлення не подано, відсутня розшифровка підпису перевізника. У CMR у гр.3 Місце розвантаження вказано Львів, проте у рахунку на перевезення місце розвантаження Київ. Неможливо перевірити правильність розподілу транспортних витрат та числового значення митної вартості. Рахунок на перевезення містить посилання на заявку та договір перевезення, які до митного оформлення не подавалися. У інвойсі від 05.11.2024 № (S)FSE-2/11/2024/EXRG міститься посилання на документ рахунок на оплату № FEL-43/10/2024/ EXRG, проте до митного оформлення подано проформу з номером № ZS-42/10/2024/EXRG.
Суд критично оцінює вказані висновки митного органу, з огляду на те, що наявність певних формальних недоліків супроводжуючих документів не може вважатися обставиною, яка впливає на корегування митної вартості товару.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оцінено відповідачем як підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з викладеними обставинами.
При цьому, у спірному епізоді митного оформлення товарів позивача, Львівською митницею застосовано резервний метод визначення вартості товарів, що ввозяться, та обчислено митну вартість товарів на підставі попередніх митних декларацій.
Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці Держмитслужби електронні митні декларації № 24UA209230064584U9, № 24UA209230076858U2, № 24UA209230104030U3.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Львівської митниці такі документи: пакувальний лист (S)FSE-23/07/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-26/07/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-23/07/2024/EXRG на суму 25615,49 євро, автотранспортну накладну (CMR), сертифікат про походження товару форми EUR.1, платіжна інструкція № 250JBKLO7, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 198 від 15.07.24, довідку про транспорті витрати, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 15.05.23, копія митної декларації країни відправлення 24PL402010Е0798426; договір про надання послуг митного брокера № 60/2022, пакувальний лист (S)FSE-19/08/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-16/08/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-l9/08/2024/EXRG на суму 26791,44 євро, автотранспортну накладну (CMR), сертифікат про походження товару форми EUR. 1, банківський документ, що стосується оплати товару NJBKLO8CO9R00S7, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 238 від 19.08.24, довідку про транспорті витрати від 19.08.24, копію митної декларацій країни відправлення 24PL402010E0938122, пакувальний лист (S)FSE2/11/2024/EXRG, рахунок-проформу ZS-42/10/2024/EXRG, рахунок-фактуру (інвойс) (S)FSE-2/l 1/2024/EXRG на суму 26123,90 євро, автотранспортну накладну (CMR), сертифікат про походження товару форми EUR.1, банківський документ, що стосується оплати товару 274JBKLOA, заключну виписку за період 29.10.24, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 322, довідку про транспорті витрати від 05.11.24, зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 15.05.23, копію митної декларацій країни відправлення 24PL4020100008ZKA6.
На вимоги митного органу, позивачем надано аналогічні документи. Також позивач просив завершити митне оформлення та прийняти рішення по митній вартості на основі поданих документів.
Митну вартість товару згідно з поданою митною декларацією визначено за першим методом - за ціною договору.
Надані до митного оформлення інвойси № (S)FSE-23/07/2024/EXRG, № S)FSE-19/08/2024/EXRG, № S)FSE-2/11/2024/EXRG у розумінні ст. 52 МК України містять відомості про вартість товарів.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з цим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд при розгляді цієї справи в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17.
Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 810/5295/17.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Тому доводи відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
З аналізу спірних рішень про коригування митної вартості слідує, що такі по суті , прийняті з ідентичних підстав щодо не надання Специфікацій до митного оформлення, щодо відсутності документів для підтвердження якості товару, а також щодо не надання належних документів на підтвердження оплати транспортних послуг.
З цього приводу суд враховує, що п. 5.1. Контракту № 1605-22 від 16.05.22 визначено, що умови доставки товару за даним контрактом - FСА Глогов Малопольський/Двожиско (Польща), Інкотермс. За умовами РСА Інкотермс, товар отримує покупець у місці визначеному у договорі, тобто у Глогов Малопольський/Двожиско (Польща); за умовами FСА ... Інкотермс в обов'язки продавця та в ціну товару входить: вважається, що відвантаження виконано після навантаження товару на ТЗ перевізника, оплачене продавцем (аналогічний умови визначені у п. 2.2 контракту № 1605-22 від 16.05.2022) При цьому вивантаження товару із ТЗ не є обов'язком продавця. Поставка відбулася в момент, коли продавець у встановленому місці передав товар, що пройшов митне очищення для експорту, зазначеному покупцем перевізникові або іншій особі. Аналогічну позицію підтримує Верховний Суд у постанові від 16 червня 2023 року у справі № 825/2410/16.
Тому, твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, що декларантом не включені до розрахунку митної вартості витрати понесені покупцем (позивачем) на здійснення митних формальностей в країні експорту безпідставними та не відповідають умовам ЕСА Інкотермс, і Глогов Малопольський/Двожиско (Польща), визначені у контракті.
Крім того, страхування товару це право покупця (декларанта, позивача), страхування товару не здійснювалось.
Згідно з рахунками № 198 від 15.07.2024, № 238 від 19.08.2024, № 322 від 05.11.2024. Виконавцем міжнародних транспортно-експедиційних послуг був ФОП ОСОБА_1 (експедитор). Згідно з ст. 1 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність, експедитор, перевізник це різні суб'єкти транспортно-експедиторської діяльності. Експедитор за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг. Як слідує із вищевказаного рахунку, експедитор ФОП ОСОБА_1 забезпечує міжнародні транспорті послуги з перевезення вантажу.
Відповідно до договору № 198 перевезення вантажів від 12.07.2024р. між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів.
Згідно з договором № 235 перевезення вантажів від 15.08.2024 між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів.
Відповідно до договору № 317 перевезення вантажів від 04.11.2024р. між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів.
Саме перевізникм ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надали позивачу послуги перевезення вантажів, і саме тому наявна інформація про вказаних перевізників, а рахунки на оплату послуг та довідку про транспортні витрати надані позивачу (декларанту) ФОП ОСОБА_1 (експедитором).
Згідно з рахунком № 198 вартість транспортних послуг становить 42000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1740 від 16.07.2024. Факт здійснення оплати транспортних послуг позивачем (декларантом) підтверджується актом № 198 від 16.07.24. Крім того, довідкою про транспорті витрати від 15.07.2024 підтверджується розмір транспортних витрат на території Польщі - 25200,00 грн та 16800,00 грн по території України (всього: 42000,00 грн).
Відповідно до рахунку № 238 вартість транспортних послуг становить 52999,95 грн. Факт здійснення оплати транспортних послуг підтверджується платіжною інструкцією № 1817. Актом № 238 від 22.08.2024 підтверджується надання транспортних послуг позивачу. Довідкою про транспорті витрати від 19.08.2024 визначено розмір транспортних витрат на території Польщі - 31799,97 грн та 21199,98 грн по території України, а разом 52999,95 грн.
У свою чергу, згідно рахунком з № 322 вартість транспортних послуг становить 67712,55 грн; платіжною інструкцією № 1957 підтверджується оплата транспортних послуг позивачем. Факт надання транспортних послуг позивачу підтверджується актом № 322 від 07.11.2024. Довідкою про транспорті витрати від 05.11.2024, визначено розмір транспортних витрат на території Польщі - 40627,53 грн та 27085,02 грн по території України, а разом 67712,55 грн; страхування товару не проводилось.
Суд також зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 07.05.2020 справі № 400/2922/18, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Твердження відповідача що декларант не надав договору перевезення від 01.07.2024 № 0107-23 та заявки на перевезення від 12.07.2024 № 01, спростовуються вищевикладеним.
Також суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач вимагаючи у позивача додаткові документи в порядку ст. 53 МКУ, в порушення вимог ст. 53 МКУ та вищенаведеної судової практики не вказав чітко, не зазначив конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки.
До позовної заяви долучено копії договору перевезення від 01.07.2024 № 0107-23 та заявки на перевезення від 12.07.2024 № 01. Твердження митного органу, що не було подано специфікацію, яка визначена у п.1.1 зовнішньоекономічний договір № 1605-22 від 16.05.2022 та що її неподання є порушенням, не відповідає дійсності.
Із наявних у справі доказів слідує, що позивач (декларант) надавав митному органу: рахунок-проформу, рахунок-фактуру (Інвойс), пакувальний лист в яких вказані саме ці дані, що передбачені у специфікації визначені у п.п. 1.1. контракту, а саме: найменування товару, кількість, ціна за одиницю, дата оплати, і дата поставки.
Як вже встановлено судом, у пункті 5.4. Контракту № 1605-22 від 16.05.2022 вказано, що продавець передає покупцю разом із товаром документи: (1) рахунок-фактуру, (2) сертифікат походження товару, (3) пакувальний лист на кожне вантажне місце.
Суд звертає увагу відповідача на те, що митний орган не був позбавлений можливості здійснити перевірку даних (відомостей) щодо митної вартості товару та щодо суми фактично сплаченої за товар. Жодних підстав для сумнівів у митного органу, щодо суми фактично сплаченої за товар позивачем (декларантом) не могли бути.
Висновки митного органу про ненадання інших документів спростовуються наявними у справі доказами.
Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методи 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього, зазначено, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації. Вказав також, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.
Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності їх у частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002429, № UA209230/2024/002724, № UA209230/2024/003590 суд зазначає таке.
Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у первинно поданих митних деклараціях.
Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню, тож сформовані на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002429, № UA209230/2024/002724, № UA209230/2024/003590 є протиправними, а тому позовну вимогу про визнання їх протиправними та скасування також належить задовольнити.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Цебаком Іваном Семеновичем на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 № 02/25 (далі - договір) та ордеру серії ВС № 1338106 від 13.01.2025.
Відповідно до п. 4.2 договору за правничу допомогу, передбачену цим договором клієнт сплачує адвокату винагороду. Розмір та порядок оплати винагороди адвоката при надання правничої допомоги визначається у додатку до цього договору.
Згідно з п. 2 додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 02/25 розмір гонорару становить 4500,00 грн за оскарження рішень митного органу щодо коригування митної вартості товару № UA 209000/2024/1000378/2, № UA 209000/2024/100431/2, № UA 209000/2024/100556/2 та карток відмови № UA209230/2024/002429, № UA209230/2024/002724, № UA209230/2024/003590 (за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив, у випадку подання відзиву відповідачем) в суді першої інстанції.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
Ураховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, суд дійшов висновку зазначений гонорар є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 4500,00 грн.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних із залученням перекладача, у розмірі 3200,00 грн, суд зазначає таке.
Позивачем подано переклад українською мовою документів, долучених до позовної заяви.
Позивач просить стягнути судові витрати з відповідача в розмірі 3200,00 грн, пов'язані із залученням перекладача щодо перекладу з англійської мови на українську, що підтверджуються долученими до даної заяви рахунком № 2/01 від 02.01.2025, актом виконання робіт № 02/01 від 09.01.2025, платіжною інструкцією № 2103 від 09.01.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно з ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Частиною 5-6 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
На підтвердження понесених витрат з перекладу документів позивачем подано рахунок № 2/01 від 02.01.2025, актом виконання робіт № 02/01 від 09.01.2025, платіжною інструкцією № 2103 від 09.01.2025.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплачених витрат понесених по оплаті послуг з перекладу документів в розмірі 3200,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 12112,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100378/2 від 16.07.2024, № UA209000/2024/100431/2 від 21.08.2024, № UA209000/2024/100556/2 від 06.11.2024.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Держмитслужби № UA209230/2024/002429, № UA209230/2024/002724, № UA209230/2024/003590.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» судовий збір у сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 20 коп.
5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (вул. Б. Хмельницького 247/8 м. Львів 79037; код ЄДРПОУ 43333553).
Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка 1 м. Львів 79000; код ЄДРПОУ 43971343).
Суддя Р.П. Качур