15 липня 2025 рокусправа № 380/10341/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)» (далі - відповідач), в якому просить:
«- визнати протиправними дії Державна Установа «Сокальська виправна колонія №47» щодо нарахування та не виплати індексації на грошове забезпечення за період з 01.12.1999 по 29.01.2018;
- зобов'язати Державна Установа «Сокальська виправна колонія №47» нарахувати та виплатити з урахуванням раніше проведених виплат індексацію на грошове забезпечення ОСОБА_1 , та компенсацію за несвоєчасну виплату індексації, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 01.12.1999 по 31.12.2007 та за період з 01.01.2008 по 29.01.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008».
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач у період з 01.12.1999 по 29.01.2018 не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у належному розмірі.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України в період з 01.12.1999 по 29.01.2018.
Позивач наказом №10/ОС-18 від 29.01.2019 державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)» звільнений з органів Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до довідок про нарахування індексації грошового забезпечення позивача в періоди з грудня 1999 року по листопад 2007 року, з січня 2008 року по квітень 2008 року, з січня 2009 року по березень 2009 року, з вересня 2011 року по листопад 2014 року, у січня 2015 року та з січня 2017 року травень 2017 року, з липня 2017 року по жовтень 2017 року відповідачем індексація грошового забезпечення не проводилася.
Окрім цього, позивач вказує, що у місяцях здійснення індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2008 по 29.01.2018 відповідач не застосовував базовий місяць січень 2008 року.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 статті 19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з статтею 3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Окрім того, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно з статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині 1 цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 2, 7 статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно з статтею 6 Закону України №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абзацом 1, 2, 5, 6 пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзацами 1-3, 5 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Відповідно до пункту 9 розділу I «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затверджений наказом Міністерством внутрішніх справ України №200 від 15.03.2018 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із доказів у справі суд встановив, що позивачу за в періоди з грудня 1999 року по листопад 2007 року, з січня 2008 року по квітень 2008 року, з січня 2009 року по березень 2009 року, з вересня 2011 року по листопад 2014 року, у січня 2015 року та з січня 2017 року травень 2017 року, з липня 2017 року по жовтень 2017 року нарахування індексації не здійснювалося.
Окрім цього, відповідачем не заперечується той факт, що в період з 01.01.2008 по 29.01.2018 під час нарахування індексації грошового забезпечення не застосовано базовий місяць січень 2008 року.
Щодо позовних вимог за період з 01.12.1999 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 30.11.2015, суд зазначає таке.
Кабінет Міністрів України 07.05.1998 прийняв постанову №663 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян» (далі - Порядок №663), якою регулювався порядок проведення індексації грошових доходів населення з дати його прийняття (до 17.07.2003 - до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).
Пунктом 1 Порядку №663 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який обчислюється з наростаючим підсумком у разі, коли він перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). Базою для обчислення індексу споживчих цін є січень 1998 року.
Згідно з пунктом 2 Порядку №663 індексації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація доходів позивача у період з 01.12.1999 повинна була здійснюватись відповідно до приписів Закону №1282-ХІІ та Порядку №663.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку №663 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.1998 №2034) сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат добутку доходу, що підлягає індексації, та величини приросту індексу споживчих цін, зменшеного на величину порогу індексації та поділеного на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №663 обумовлено, що індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для здійснення подальшої індексації грошових доходів громадян починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків. Для здійснення індексації грошових доходів громадян застосовується індекс споживчих цін, зменшений на величину порогу індексації. При цьому приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, зменшений на величину порогу індексації, наведено у додатку 2.
У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян. У разі коли підвищення розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії не супроводжується підвищенням грошових доходів громадян, що підлягають індексації, передбачених пунктом 2 цього Порядку, або коли це підвищення не перевищує гарантії, встановленої Законом №1282-ХІ, грошові доходи індексуються на загальних підставах, передбачених пунктами 1 і 4 цього Порядку.
За викладеними правилами індексація здійснюється у тому разі, коли індекс споживчих цін досяг порогу 105 відсотків. При цьому, для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян необхідно знати, коли відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати для працюючих (тобто, який місяць є базовим для обчислення індексу споживчих цін) та чи відбулося внаслідок підвищення розмірів мінімальної заробітної плати підвищення грошових доходів (заробітної плати чи грошового забезпечення). Фактично право працівників на індексацію доходів пов'язане з рівнем мінімальної заробітної плати, підвищення якої мало наслідком зміну базового місяця для розрахунку індексації. У тому випадку, коли дохід не перебуває в залежності від показників мінімальної заробітної плати, індексація проводиться на загальних підставах, передбачених пунктами 1 і 4 Порядку №663.
Згідно з статтею 33 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 №1321 внесено зміни до пункту 5 Порядку №663, абзац 4 якого викладено в такій редакції: «У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, соціальної допомоги та стипендії місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться».
Отже, при проведенні індексації оплати праці використовуються такі поняття, як індекс споживчих цін, поріг індексації, базовий місяць та коефіцієнт індексації.
З урахуванням даних Державної служби статистики України (http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) індекс споживчих цін в Україні у січні 1999 становив - 101,5%, у лютому - 101,0%, у березні - 101,0%, у квітні 102,3%, у травні 102,4%, у червні 100,1%, у липні 99,0%; у серпні 101,0%, у вересні 101,4%, у жовтні 101,1%, у листопаді 102,9%, у грудні 104,1%.
Законом України від 25.12.1998 №366-XIV «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік» встановлений новий розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 1999 року з поетапним її наближенням протягом року до величини вартості межі малозабезпеченості. Отже, січень 1999 року є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, якщо мінімальну заробітну плату встановлено з 01.01.1999 (згідно з чинним законодавством). У такому разі обчислення індексу споживчих цін починається з лютого 1999 року, поки індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком, не перевищить поріг індексації 105 відсотків (з урахуванням зазначеного у додатку 2 прикладу індекс споживчих цін наростаючим підсумком перевищив 105% - величину порога індексації - у травні 1999 року(106,9%).
Законом України від 07.02.2002 №3027-III «Про внесення зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» статтю 4 Закону №1282-ХІІ викладено у такій редакції: «Індексація грошових доходів громадян провадиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для здійснення подальшої індексації грошових доходів громадян обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті».
Закон набрав чинності з 01.07.2002, а тому, з цієї дати встановлено новий поріг індексації у розмірі 101 відсоток.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, у редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про індексацію грошових доходів населення», поріг індексації величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Грошове забезпечення і надалі є об'єктом індексації. При цьому, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону №1282-ХІІ в редакції Закону №491-IV).
Статтею 4 цього Закону обумовлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Пунктом 1 Порядку №1078 обумовлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №49l-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (тобто, 101%).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 №690 внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких доповнено вказаний Порядок новим пунктом 1 такого змісту: « 1. Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників»; у зв'язку з цим пункт 1 вважати пунктом 1-1. Крім того, вказаною постановою у пункті 5 Порядку №1078 абзац перший доповнено реченням такого змісту: «З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації»; доповнено вказаний пункт абзацами такого змісту: «У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку. Якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення. Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці. Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5».
За даними Держкомстату у період з 01.07.2002 по 30.11.2015 індекс споживчих цін в Україні був вище 101% у грудні 2002 (101,4%), у січні 2003 (101,5%), у лютому 2003 (101,1%), у березні 2003 (101,1%), у жовтні 2003 (101,3%), у листопаді 2003 (101,9%), у грудні 2003 (101,5%), у січні 2004 (101,4%), у вересні 2004 (101,3%), у жовтні 2004 (102,2%), у листопаді 2004 (101,6%), у грудні 2004 (102,4%), у січні 2005 (101,7%), у березні 2005 (101,6%), у листопаді 2005 (101,2), у січні 2006 (101,2), у лютому 2006 (101,8), у вересні 2006 (102), у жовтні 2006 (102,6), у листопаді 2006 (101,8), у червні 2007 (102,2), у липні 2007 (101,4), у вересні 2007 (102,2), у жовтні 2007 (102,9), у листопаді 2007 (102,2), у грудні 2007 (102,1), у січні 2008 (102,9), у лютому 2008 (102,7), у березні 2008 (103,8), у квітні 2008 (103,1), у травні 2008 (101,3), у вересні 2008 (101,1), у жовтні (101,7), у листопаді 2008 (101,5), у грудні 2008 (102,1), у січні 2009 (102,9), у лютому 2009 (101,5), у березні 2009 (101,4), у червні 2009 (101,1), листопаді 2009 (101,1), у січні 2010 (101,8), у лютому 2010 (101,9), у серпні 2010 (101,2), у вересні 2010 (102,9), у березні 2011 (101,4), у квітні 2011 (101,3), у березні 2014 (102,2), у квітні 2014 (103,3), у травні 2014 (103,8), у вересні 2014 (102,9), у жовтні 2014 (102,4), у листопаді 2014 (101,9), у грудні 2014 (103), у січня 2015 (103,1), у лютому 2015 (105,3), у березні 2015 (110,8), у квітні 2015 (114,0), у травні 2015 (102,2), у вересні 2015 (102,3), у листопаді 2015 (102,0).
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 02.10.2003 №024-11 (яке відповідно до пункту 14 Порядку №1078 має повноваження надавати роз'яснення щодо застосування цього Порядку) роз'яснювалося, що оскільки фактичний індекс споживчих цін за березень 2003 перевищив поріг індексації і становив 101,1%, то право на індексацію відбулося в травні, тобто грошові доходи за травень згідно з Порядком мають індексуватися на 1,1% (101,1 - 100). Для подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Тобто, починаючи з квітня 2003 розпочалося обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до чергового перевищення порогу. Оскільки індекс споживчих цін за квітень - серпень не перевищив поріг індексації і становив 99,0% (1,007 х 1,00 х 1,001 х 0,999 х 0,983 = 99,0), доходи продовжують індексуватися на 1,1%. При цьому слід мати на увазі, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих за цей місяць, не проводиться (пункт 5 Порядку). Обчислення індексу для проведення індексації в тому випадку починається з місяця, що настає за базовим.
Водночас згідно з довідками про нарахування індексації грошового забезпечення ДУ «Сокальска виправна колонія (№47)» №10/47-4/5, №10/47-4/6, №10/47-4/7 від 29.04.2025 індексація грошового забезпечення у період з 01.12.1999 по 30.11.2015 здійснювалася періодично, а в періоди з грудня 1999 року по листопад 2007 року, з січня 2008 року по квітень 2008 року, з січня 2009 року по березень 2009 року, з вересня 2011 року по листопад 2014 року, у січня 2015 року не нараховувалася та не виплачувалася взагалі.
Визначити точний період для обчислення індексації у проміжку з 01.12.1999 по 30.11.2015 суд позбавлений можливості, оскільки відсутні усі вихідні дані, які впливають на розрахунок індексації. Доказів правомірності періодичного ненарахування позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.12.1999 по 30.11.2015, а також, правомірності проведення індексації у виплаченому розмірі відповідач не надав, з яких чітко можливо встановити механізм розрахунку індексації згідно з вимогами Закону №1282-ХІІ та положень Порядку №663, а потім Порядку №1078, який безумовно залежать від індексу споживчих цін, порогу індексації, базового місяця та коефіцієнта індексації.
Водночас суд не погоджується з доводами позивача про те, що за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 індексацію його грошового забезпечення необхідно було проводити із встановленням базового місяця січень 2008 з огляду на таке.
Кабінетом Міністрів України 09.12.2015 прийнято постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.
Постановою №1013 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:
« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру».
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку».
Таким чином, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий базовий місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.
Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:
- 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);
- 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, тобто у період з 01.01.2008 по 30.11.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:
1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, або
2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
При цьому, місяць, у якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У зв'язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки базовим місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.
При цьому, згідно з пунктом 6 Постанова №1013 такі правила застосовуються з 01.12.2015.
Водночас доводи позивача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за 2008-2015 роки у меншому розмірі зводяться лише до того, що відповідач неправильно визначив «базовий» місяць, яким, на його переконання, має бути січень 2008, оскільки 01.01.2008 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), якою затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу.
Однак суд звертає увагу на те, що відповідно до норм Порядку№1078 в редакції, що діяла до грудня 2015 «базовим» місяцем вважався місяць, в якому відбулося (1) підвищення мінімальної зарплат, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи (2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). З прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати (грошового забезпечення) та інших доходів населення. Пункт 5 Порядку №1078, в редакції Постанови №1013, пов'язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.
Постанова №1013 не містить вказівок про те, що її положення застосовуються до правовідносин щодо нарахування індексації за період до набрання нею чинності (тобто зворотна дія в часі). З огляду на це твердження позивача щодо визначення січня 2008 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 є помилковими. При цьому, позивач не навів інших доводів, які спростували б правильність проведених відповідачем нарахувань індексації за вказаний період.
Однак суд позбавлений можливості перевірити правильність проведених відповідачем нарахувань індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.11.2015, оскільки відповідачем не надано відповідних розрахунків, якими він керувався при здійсненні таких нарахувань.
З огляду на викладені норми права та встановлені обставини суд висновує про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 по 30.11.2015.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.01.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року, суд зазначає таке.
Пункт 5 Порядку №1078 пов'язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
З січня 2008 року по 28.02.2018 посадовий оклад військовослужбовців не змінювався.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
Після прийняття Постанови №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Отже, в контексті викладеного базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з січня 2016 року (тобто з наступного місяця після запровадження описаного нового правового регулювання, що набрало чинності в грудні 2015 року) по лютий 2018 року включно є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за спірний період.
При цьому, згідно з довідками про нарахування індексації грошового забезпечення ДУ «Сокальска виправна колонія (№47)» №10/47-4/5, №10/47-4/6, №10/47-4/7 від 29.04.2025 індексація грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 29.01.2018 здійснювалася позивачу періодично.
За таких обставин слід виснувати, що ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 29.01.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року є протиправним.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати втрату частини доходу, у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 09.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Таким чином, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону України №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, зокрема, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
У постановах від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20 Верховний Суд дійшов висновку, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Враховуючи те, що виплата належних сум індексації позивачу ще не проведена, а тому, умови для розрахунку компенсації не настали, вимога в частині нарахування компенсації втрати частини доходів є передчасною та не підлягає до задоволення.
Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2024 у справі № 200/7529/20-а, від 31.07.2024 у справі №480/1704/19 та від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Оскільки бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати індексації визнана судом протиправною, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 по 30.11.2015, а також, за період з 01.12.2015 по 29.01.2018 враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з врахування раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)» щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 по 30.11.2015.
3. Зобов'язати Державну установу «Сокальська виправна колонія (№47)» (80400, смт. Жвирка, Шептицький район, Львівська область; ЄДРПОУ 08563949) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 по 30.11.2015, з врахування раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)» щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.01.2018, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.
5. Зобов'язати Державну установу «Сокальська виправна колонія (№47)» (80400, смт. Жвирка, Шептицький район, Львівська область; ЄДРПОУ 08563949) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.01.2018, із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
6. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
7. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович