15 липня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/2437/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптима-Світло» (04136, м.Київ, вул.Івана Виговського, 13) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
11 січня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптика-Світло» (далі - позивач, ТОВ «Торговий дім «Оптика-Світло» ) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (далі - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2020 №02322615050105.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/2437/22 передано для розгляду судді Захаровій О.В.
З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти вказану адміністративну справу до провадження.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів.
За змістом статті 102 Податкового кодексу України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У цій справі позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, а тому питання строку звернення до адміністративного суду з цим позовом врегульовано положенням частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Аналіз приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення необхідно застосовувати такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019, викладеною у справі № 640/20468/18, та від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 521/21851/16-а).
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас судова палата Верховного Суду акцентувала на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. На це Верховний Суд звертав увагу і в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.02.2020 №02322615050105, до суду звернувся 11.01.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Позивачем не зазначено про поновлення строку звернення до суду.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином позовна заява не відповідає приписам статті 160 КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки факт невідповідності позовної заяви вимогам статті 160 КАС України встановлено після відкриття провадження, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 13 статті 171 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптима-Світло» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Захарова