Рішення від 14.07.2025 по справі 522/11572/24

Справа №522/11572/24

Провадження №2/522/2349/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Лесик В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Філімонова Галина Василівна про визнання заповітів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Філімонова Галина Василівна про визнання заповітів недійсними, у якій позивач просив визнати недійсним:

- заповіт від 29.07.2018 року, реєстровий номер - 1479;

- заповіт від 29.07.2018 року, реєстровий номер - 1480;

- заповіт від 29.07.2018 року, реєстровий номер - 1478.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві 10-тии денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

02 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою усі зазначені в ухвалі суду недоліки - було усунуто.

Також, 02 серпня 2024 року Приморського районного суду м. Одеси надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , треті особи - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Філімонова Галина Василівна про визнання заповітів недійсними.

Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Залучено в якості третьої особи Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Філімонову Галину Василівну. Підготовче засідання по справі призначено на 10 вересня 2024 року.

У підготовче засідання, призначене на 10 вересня 2024 року учасники справи - не з'явилися. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено підготовчий розгляд справи на 16 жовтня 2024 року у зв'язку із відсутністю відомостей про належне сповіщення учасників справи.

16 жовтня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдай Яніни Федорівни про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 16 жовтня 2024 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивачки, відкладено підготовчий розгляд справи на 19 листопада 2024 року.

23 жовтня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов відзив ОСОБА_3 , у якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та здійснити розподіл судових витрат.

Підготовче засідання, призначене на 19 листопада 2024 року не відбулося у зв'язку із відсутністю в приміщенні суду електропостачання, що підтверджується довідкою та було відкладено на 18 грудня 2025 року.

У підготовче засідання, призначене на 18 грудня 2024 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовчий розгляд справи на 11 лютого 2025 року.

У підготовче засідання, призначене на 11 лютого 2025 року з'явився представник відповідача. Інші учасники справи у судове засідання - не з'явилися. Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 11 березня 2025 року.

10 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_3 - адвоката Приймачука Сергія Івановича про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 11 березня 2025 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідачки, відкладено підготовчий розгляд справи на 07 квітня 2025 року та пізніше на 02 червня 2025 року.

У судове засідання, призначене на 02 червня 2025 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду від 02 червня 2025 року визнано явку позивача та відповідачів у наступне судове засідання - обов'язковою, відкладено розгляд справи на 10 липня 2025 року.

У судове засідання, призначене на 10 липня 2025 року з'явилася відповідачка - ОСОБА_3 та її представник - ОСОБА_6 . Інші учасники справи у судове засідання - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 14 липня 2025 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

29 липня 2018 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Філімоновою Г.В., реєстровий номер - 1479, за яким ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

29 липня 2018 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Філімоновою Г.В., реєстровий номер - 1480 за яким ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 (а.с.10).

Також, 29 липня 2018 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Філімоновою Г.В., реєстровий номер - 1478, за яким ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Після її смерті відкрилася спадщина на зазначені вище об'єкти нерухомого майна.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6).

У позовній заяві позивачка зазначає про те, шо ОСОБА_7 не могла скласти та підписати заповіти. Вказує, що їй нічого не було відомо про бажання ОСОБА_7 скласти зазначені заповіти, хоча між нею та матір'ю були довірливі відносини. Зазначає, що ОСОБА_7 погано почувалася та не могла нікуди виходити без чоловіка. Посилається на те, що дотаю підписання заповіту є неділя, тобто, вихідний день, в який батьки постійно перебували разом, а тому, ОСОБА_7 не могла бути присутньою у приватного нотаріуса та підписувати заповіт.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із частинами першою, другою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частини другої статті 1267 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Оскільки, позивачка є донькою померлою, то будучи заінтересованою особою вона реалізувала право, передбачене ч.2 ст.1267 ЦК України на звернення до суду із позовом про визнання заповіту недійсним.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти:

1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі;

2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);

3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо)

Згідно із частиною першою статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Стаття 225 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, зокрема, відповідно до частини першої цієї статті правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19) вказав, що підставою для визнання правочину недійсним згідно із частиною першою статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 554/11179/13-ц (провадження № 61-30685св18), від 02 листопада 2020 року у справі № 326/81/15 (провадження № 61-837св19) та від 22 грудня 2021 року у справі № 350/792/20.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (постанова Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12).

Проте, позивачка не зверталася до суду із клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи для визначення того, чи усвідомлювала ОСОБА_7 на момент складання оспорюваних заповітів значення своїх дій та не могла керувати ними.

Як вже вказувалося, у позовній заяві позивачка посилається на хворобливий стан ОСОБА_7 на момент складання заповіту. Проте, позивачем не надано доказів, які б підтверджували зазначені обставини. Ні позивачка ні її представник не зверталися до суду із клопотанням про витребування доказів, а саме, медичних документів, які б підтверджували хворобливий стан заповідачки, неможливість усвідомлення нею своїх дій та неможливість керувати ними.

Також, як вже зазначалося, позивачка посилається на ту обставину, що їй нічого не було відомо про складання заповітів, хоча у неї були добрі відносини. Проте, будь-які докази на підтвердження того, що позивачка не бажала заповісти своє майно відповідачам - надано не було. Клопотання про виклик свідків, які б могли підтвердити той факт, що ОСОБА_8 не бажала заповідати своє майно відповідачам, або те, що між ними були погані відносини - не заявлялося.

Також не підтверджена та обставина, що 29 липня 2018 року ОСОБА_7 провела дома з чоловіком.

У позовній заяві позивачка зазначає про те, що ОСОБА_7 не могла скласти заповіти без узгодження їх зі своїм чоловіком.

Проте, не надано доказів на підтвердження того, що зазначені об'єкти нерухомого майна є об'єктами спільної сумісної власності подружжя.

Позивачкою та її представником також не заявлялися клопотання про витребування матеріалів нотаріальних справ, що унеможливлює встановлення наявності або відсутності в матеріалах справи заяви чоловіка ОСОБА_7 про надання згоди на складання заповіту.

Тому, враховуючи те, що позивачкою не спростовано вільне волевиявлення ОСОБА_7 на складання оспорюваних заповітів та не доведено той факт, що оспорювані заповіти складено особою, яка не мала на це право, беручи до уваги факт того, що зміст заповітів відповідає формі та змісту, встановленій ЦПК України, суд вважає, що підстави для задоволення позову - відсутні.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Філімонова Галина Василівна про визнання заповітів недійсними - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 14 липня 2025 року.

Суддя Косіцина В.В.

14.07.25

Попередній документ
128854354
Наступний документ
128854356
Інформація про рішення:
№ рішення: 128854355
№ справи: 522/11572/24
Дата рішення: 14.07.2025
Дата публікації: 17.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.09.2025)
Результат розгляду: додаткове рішення суду
Дата надходження: 23.07.2025
Розклад засідань:
10.09.2024 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
16.10.2024 11:00 Приморський районний суд м.Одеси
19.11.2024 11:30 Приморський районний суд м.Одеси
18.12.2024 13:15 Приморський районний суд м.Одеси
11.02.2025 13:40 Приморський районний суд м.Одеси
11.03.2025 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
08.04.2025 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
02.06.2025 11:00 Приморський районний суд м.Одеси
10.07.2025 11:00 Приморський районний суд м.Одеси