Справа № 522/20156/24
Провадження 1-кс/522/4277/25
15.07.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чусовой, Пермська область, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні №42023160000000347 від 10.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 60 560 гривень та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділення Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження
№42023160000000347, відомості про яке 10.11.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, тобто - умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, та перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до Наказу Головного Архітектурно - планувального Управління Виконавчого комітету Одеської міської ради Народних депутатів № 21/к від 09 серпня 1988 року, виданого на підставі заяви ОСОБА_5 , останнього було прийнято на посаду заступника начальника ГлавАПУ з 09 серпня 1988 року.
В подальшому, відповідно до Наказу № 33/к від 23.07.1998р. «О назначении на должность сотрудников аппарата управления» ОСОБА_5 було призначено на посаду в.о. заступника керівника управління архітектури та містобудування з іспитовим строком 6 місяців.
Так, на підставі розпорядження міського Голови № 1398/7-01 від 29.12.2003р. по особовому складу на ОСОБА_5 покладено обов'язки начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
В подальшому, ОСОБА_5 , відповідно до розпорядження міського Голови № 6/к-01р від 04.01.2005р. по особовому складу, переведено з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, на посаду першого заступника начальника цього ж управління.
Згодом, на підставі вимог розпорядження міського Голови № 1430/к-01р від 10.11.2006р. по особовому складу, ОСОБА_5 змінено назву посади з «перший заступник начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради» на «заступник начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Із урахуванням встановлених обставин, розпорядженням міського Голови № 868к від 26.06.2019р. «про переведення працівників управління архітектури та містобудування» ОСОБА_5 переведено з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на посаду заступника директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Розпорядженням міського Голови № 294к від 09.03.2021р. «Про переведення ОСОБА_5 » останнього переведено з посади заступника директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на посаду першого заступника директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Пізніше, розпорядженням міського Голови № 260к від 13.03.2023р. «Про присвоєння рангу ОСОБА_5 », останньому присвоєно черговий 7-й ранг посадової особи місцевого самоврядування з 10.03.2023р. як такому, що успішно відпрацював на займаній посаді два роки.
Згодом, на підставі вимог розпорядження міського Голови № 1080к від 17.10.2023р. «Про покладання виконання обов'язків на ОСОБА_5 », останньому делеговано повноваження на виконання обов'язків директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради.
З огляду на зазначене, ОСОБА_5 є висококваліфікованим посадовцем із багаторічним стажем публічної служби, який у силу займаних посад був належним чином обізнаний зі своїми функціональними обов'язками, вимогами чинного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, а також з правилами службової етики та відповідальності за порушення службової дисципліни.
Таким чином, аналіз сукупності встановлених фактів свідчить про наявність у ОСОБА_5 необхідних знань, досвіду та фахових компетенцій для усвідомлення правових наслідків прийнятих ним управлінських рішень та виданих документів, у тому числі з точки зору відповідності їх вимогам чинного законодавства України.
В той же час, рішенням міського Голови № 138-VIII від 17.03.2021р. затверджено Положення про Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради у новій редакції, згідно якого встановлено наступне:
Розділом 1 «Загальних положень» передбачено:
1.1. ДЕПАРТАМЕНТ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - Департамент) є - виконавчим органом Одеської міської ради і створений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Департамент є спеціально уповноваженим органом Одеської міської ради з питань містобудування та архітектури.
1.3. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим Положенням.
Розділом 2 «Завдань та функцій департаменту» передбачено:
2.1. Завданнями Департаменту є:
2.1.1. Реалізація на території міста державної і місцевої політики у сфері планування та забудови територій а також у сфері архітектурної діяльності, дизайну міського середовища та благоустрою.
2.1.2. Організація планування територій на місцевому рівні, аналіз стану містобудування на території міста, організація розробки, експертизи і подання на затвердження у встановленому законодавством України порядку містобудівних програм, Генерального плану міста Одеси, іншої містобудівної документації.
2.1.3. Координація діяльності суб'єктів містобудування з комплексного розвитку і забудови міста, його інженерної, транспортної, та соціальної інфраструктури, сприяння поліпшенню архітектурного та естетичного вигляду міста.
2.3. Департамент відповідно до покладених на нього завдань у сфері регулювання забудови територій:
2.3.1. Визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та надає відповідну довідкову інформацію з цього питання.
2.3.2. Надає суб'єктам містобудівної діяльнісні у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок (далі - містобудівні умови та обмеження), забезпечує отримання інших, вихідних даних на проектування об'єкта, також забезпечує можливість отримання, інформації з містобудівного кадастру відповідно до вимог чинного законодавства України.
2.3.3. Здійснює видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
2.3.4. Вирішує питання включення до містобудівних умов та обмежень вимог щодо архітектурних та інженерних рішень, у тому числі галузі дизайну міського середовища.
2.3.5. Погоджує у випадках та в порядку, встановлених, законодавством України, паспорти на розпорядження та фарбування фасадів будівель, будинків та споруд.
2.3.6. За зверненням органів Держаного архітектурно-будівельного контролю та інших юридичних та фізичних осіб надає інформацію в межах компетенції щодо ступеня, завершеності робіт з оздоблення фасадів та благоустрою, території під час прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
2.3.7. Розглядає містобудівні розрахунки та інші графічні матеріали з будівництва, реконструкції, капітального ремонту й реставрації визначених законодавством України об'єктів та благоустрою території, готує і надає довідкову інформацію щодо відповідності намірів забудови таких об'єктів містобудівній документації та державним будівельним нормам.
Розділом 3 «Структура та керівництво департаменту» передбачено:
3.1. Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою. Директор Департаменту за посадою головним архітектором міста.
3.2. Кваліфікаційні вимоги до директора Департаменту: повна вища освіта не нижча ступені магістра, спеціаліста, за фахом вільне володіння державною мовою, стаж на службі в органах місцевого, самоврядування, на посадах державної служби або досвід на керівних посадах підприємств, установ, та організацій не залежно від форми власності не менше 2-х років.
3.3. Директор Департаменту:
3.3.1. Здійснює керівництво діяльністю Департаменту, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту, керівників його структурних підрозділів.
3.3.5. 3абезпечу виконання покладених на Департамент завдань.
3.3.7. Діє без довіреності від імені Департаменту в межах повноважень, визначених цим Положенням, представляє Департамент як виконавчий орган Одеської міської ради у відносинах з органами державної влади, органами самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
3.3.11. Погоджує містобудівні та архітектурні проектні рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах на магістралях та площах загальноміського значення.
3.7. У разі неможливості виконання директором Департаменту своїх службових обов'язків, за розпорядженням міського голови тимчасово виконує заступник директора Департаменту.
Розділом 4 «Права Департаменту» передбачено:
4.1.2. Отримувати у встановленому порядку від відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об'єднань громадян, окремих осіб, матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх обов'язків.
При цьому, посадовою інструкцією першого заступника директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_5 , затвердженою 01.04.2021р. в.о. директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради головним архітектором міста ОСОБА_9 , з якою ОСОБА_5 був ознайомлений під особистий підпис, передбачено наступне:
Розділом 1 «Загальні положення» передбачено:
1.3. На посаду першого заступника директора призначається особа, яка має вишу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, та стаж роботи за фахом не менше п'яти років.
1.4. На час відсутності у зв'язку із відпусткою, хворобою або із інших поважних причин директора департаменту та заступника директора департаменту - начальника відділу дизайну міського, середовища виконує їх обов'язки.
1.5. У своїй діяльності перший заступник директора керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, регламентом виконавчих органів Одеської міської ради, Положенням про департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, цією посадовою інструкцією та іншими нормативними актами.
Розділом 2 «Завдання та обов'язки» передбачено:
Перший заступник директора департаменту:
2.1. Відповідає за розробку містобудівної документації, територіальний розвиток міста та його інженерної та транспортної інфраструктури.
2.3. Забезпечує взаємодію з проектними установами, які розробляють містобудівну документацію.
2.4. Бере участь в розгляді містобудівної документації та у роботі архітектурно-містобудівної ради.
Перший заступник директора департаменту повинен знати:
2.9. Законодавчі та нормативно-правові акти, методичні матеріали, які регламентують діяльність департаменту.
Розділом 3 «Права» передбачено:
3.6. Має право підпису поточних документів, матеріалів та інформації, що стосується діяльності департаменту.
Розділом 4 «Відповідальність» передбачено, що Перший заступник директора Департаменту персонально відповідає за якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків, етику поведінки та дотримання обмежень, пов'язаних з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та ї проходженням.
Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
В силу наявного досвіду роботи на посаді ОСОБА_5 знав та розумів вищевикладені вимоги Конституції України та інших нормативно - правових актів, що встановлюють зазначені обмеження, а також встановлюють вказані обов'язки.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом.
У клопотанні слідчим зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з положень ч. 3 ст. 18 Кримінального Кодексу України, та п. 1 примітки до ст. 364 Кримінального Кодексу України, при виконанні службових обов'язків за своєю посадою, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій є службовою особою.
В той же час, досудовим розслідуванням встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКО» (код ЄДРПОУ 22472159) є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5а, кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:16:008:0008.
Основною діяльністю товариства з обмеженою відповідальності «Ліко», є 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів.
З метою реалізації інвестиційного наміру для подальшого будівництва об'єктів житлової та громадської забудови на вищевказаній земельній ділянці, Товариством вживалися заходи для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, шляхом направлення відповідного звернення з необхідним переліком документів через Центр надання адміністративних послуг до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, зокрема за № 268936-ю/л від 12.10.2021 р.
Результатом розгляду звернення Товариства стало прийняття Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради рішення № 01-06/107 від 28.10.2021р., яким було відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5а.
З вказаним рішенням, ухваленим компетентним органом місцевого самоврядування, не погодилось ТОВ «ЛІКО» (код ЄДРПОУ 22472159), оскільки зазначене рішення за своїм змістом та формою є юридично необґрунтованим, позбавленим належного мотивування, а також прийнятим із грубим порушенням положень чинного містобудівного та адміністративного законодавства України, оскільки містить в собі ознаки умисного створення штучних перешкод у реалізації Товариством інвестиційного проекту, що передбачав забудову відповідної земельної ділянки житловими та громадськими об'єктами.
Наведене рішення органу місцевого самоврядування суттєво порушило охоронюване законом право Товариства на здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством, та слугувало для звернення ТОВ «ЛІКО» до суду з позовною заявою, з метою відновлення порушеного права та визнання протиправності дій органу публічної влади.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду
від 09.03.2022 у справі № 420/21826/21р., залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022р., а також постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду
№ К/990/22735/22 від 23.11.2023р., яке набрало законної сили, суд зобов'язав Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІКО» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки «Нове будівництво двох 24-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5а».
Вказане судове рішення є остаточним, обов'язковим до виконання на всій території України, таким, що підлягає безумовному та негайному виконанню відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 124 Конституції України,
ст. 14 КАС України. Крім того, положеннями статті 370 КАС України передбачено, що рішення адміністративного суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання для усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Незважаючи на зазначене, посадові особи Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради умисно продовжили ухилятися від виконання судового рішення, свідомо посилаючись на обставини, які вже були досліджені судом і визнані безпідставними, що фактично свідчить про неприкрите ігнорування принципу обов'язковості судового рішення та грубе порушення засад правової визначеності.
В подальшому, ОСОБА_5 , з метою умисного невиконання судового рішення, повторно листом № 01-06/113 від 05.01.2023р. відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень, на повторне звернення ТОВ «ЛІКО»
(код ЄДРПОУ 22472159), яке подане через Центр надання адміністративних послуг (опис №Т1-197620-ю/л від 23.12.2022 р.), до якого було долучено необхідний перелік документів, включаючи вищевказані судові рішення, що набрали законної сили, що прямо суперечить змісту та приписам судового рішення та підриває довіру до судової системи, дискредитує принцип верховенства права та створює умови для правового нігілізму з боку органів публічної влади.
Крім того, встановлено, що після набрання судовим рішенням законної сили, посадова особа Департаменту ОСОБА_5 неодноразово у офіційних відповідях з боку Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради офіційно зазначав, що судове рішення підлягає обов'язковому виконанню, а його реалізація технічно можлива лише за умови повторного звернення забудовника.
У зв'язку з цим, 15.10.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКО» (код ЄДРПОУ 22472159), повторно звернулось із необхідним
пакетом документів через електронний кабінет в Електронній системі шляхом подання засобами програмного забезпечення через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) реєстраційний номер № АМ01:9274-1116-9846-9969, у відповідності до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з урахуванням ч. 9 Прикінцевих положень Закону № 199-ІХ, з метою отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 5110136900:16:008:0008 на об'єкт будівництва: «Нове будівництво двох 24-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5а».
Незважаючи на це, 29.10.2024р. Департаментом архітектури та містобудування прийнято повторне чергове рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, в якому як підставу зазначено ненадання документів, передбачених ч. 3 ст. 29 Закону, зокрема - географічних координат об'єкта у належному форматі, а саме: відсутність географічних координат у форматі фалу «Geojon» (відкритий формат, призначений для зберігання географічних структур даних), який зберігає в собі опис географічних об'єктів, такі як точки, лінії, полігони, межі ділянки, контури будівель тощо.
Проте, досудовим розслідуванням встановлено, що повторна відмова з боку виконувача обов'язків директора Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_5 направлена на умисне ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили, у зв'язку із тим, що зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки у повторному зверненні ТОВ «ЛІКО» (код ЄДРПОУ 22472159) від 15.10.2024р., яке завантажено до ЄДЕССБ, наявні усі передбачені документи, а саме файли формату geojson, як цього вимагає законодавство та технічні вимоги порталу, крім того, у порталі неможливо фізично додати інші формати файлу (окрім формату файлу geojson) у відповідний розділ ЄДЕССБ, про що прямо зазначено у технічному роз'ясненні ДП «ДІЯ».
Таким чином, відмова у видачі містобудівних умов та обмежень є протиправною, формальною та має на меті створення видимості нібито відсутності необхідних документів, хоча фактично такі документи були подані ТОВ «ЛІКО» в повному обсязі. У сукупності з попередніми відмовами та зволіканням із виконанням судового рішення, ці дії свідчать про свідоме, умисне, протиправне, системне невиконання рішення суду з боку посадових осіб Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Відсутність будь-яких об'єктивних причин, які могли б унеможливити або хоча б ускладнити виконання рішення суду, додатково підтверджує наявність прямого умислу на його невиконання, а отже це свідчить про настання негативних правових наслідків для Товариства в якості інвестора, що володіє законним правом на забудову належної йому земельної ділянки.
На теперішній час, вказані рішення залишається невиконаним, а
ТОВ «ЛІКО» - позбавлене можливості реалізувати свої інвестиційні наміри у сфері житлової та громадської забудови.
Слідчим у колопотанні зазначено, що виконувач обов'язків директора Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи належним чином ознайомленим з рішеннями та постановами судів, достовірно знаючи про встановлені судом зобов'язання щодо видачі ТОВ «ЛІКО» (код ЄДРПОУ 22472159) містобудівних умов та обмежень забудови на проект «Нове будівництво двох 24-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5а», будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, який має ті ж самі права і обов'язки як і директор департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, достовірно знаючи обсяг покладених на нього обов'язків, які регулюють його службову діяльність, в порушення вимог вищеописаних нормативних актів, своїх посадових обов'язків, безпідставно, маючи реальну можливість виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2022р. у справі № 420/21826/21, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022р., а також постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду
№ К/990/22735/22 від 23.11.2023р., що набрали законної сили, якими встановлено, що Генеральним планом м. Одеси передбачено обмеження висотної забудови у відповідному районі міста на рівні 50 метрів від поверхні землі, рішення суду не виконав, крім того останній проігнорував вимогу рішення суду, якою встановлено, що у спірних відносинах Департамент не мав підстав для відмови у видачі ТОВ «ЛІКО» містобудівних умов та обмежень, що свідчить про відсутність у ОСОБА_5 можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов'язку надати містобудівні умови та обмеження.
Слідчим зазначено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1
ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, відповідне рішення суду проігнорував, та на теперішній час містобудівні умови та обмеження забудови на проект «Нове будівництво двох 24-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5а», відповідно до вимог рішення суду не виконав, вчинив дії на перешкоджання судочинству, що мали завуальований характер, та видав 19.12.2024 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер 01-06/86 (А3519289220269081782), з обмеженням гранично допустимої висоти житлових будинків з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення із підземним паркінгом - 30 метрів, прийнятого без урахування вимог судового рішення в частині обсягу та змісту зобов'язань Департаменту щодо видачі містобудівних умов та обмежень висотної забудови у відповідному районі міста на рівні 50 метрів від поверхні землі, що свідчить про умисне не виконання ОСОБА_5 рішення суду, яке набрало законної сили.
Слідчий зазначає, що обгрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: заявою від ТОВ « Ліко»; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.09.2024р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.10.2024р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.10.2024р.; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 14.11.2024р.; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 10.12.2024р.; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03.02.2025р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.04.2025р.; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.04.2025р.; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.05.2025р.; рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2022р. у справі № 420/21826/21, залишеного без змін постановою
П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022р., а також постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №К/990/22735/22 від 23.11.2023р., що набрали законної сили та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
09.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді штрафу від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Кримінальне праворушення, перебачене ч.2 ст. 382 КК України відноситься відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України до нетяжких злочинів.
Слідчим зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, який дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий стверджує про здатність застави у межах, визначених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у зв'язку із чим просить визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 60 560 гривень. Для забезпечення виконання завдань кримінального провадження слідчий просить покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_5 , просили відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, оскільки матеріали справи не містять жодних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_5 як посадова особаДепартаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради умисне не виконав рішення суду, яке набрало законної сили. Зазначені слідчим у клопотанні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України є не обґрунтованими, а є лише припущеннями сторони обвинувачення, оскільки ОСОБА_5 одружений, має зареєстроване місце проживання та на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина: син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребує певного лікування у звязку з наявною хворобою - J45.0 Астма з переваженням алергічного компонента. Сам ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, місце проживання, на теперішній час не працює, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем попередньої роботи, відзначений нагородами, є людиною хворою на цукровий діабет 2 типу важкого перебігу, у тяжкій формі в стадії субкомпенсації та потребує постійних систематичних ін'єкцій інсуліну. Крім того, ОСОБА_5 має ряд інших хронічних захворювань - гіпертоничну хворобу 2 ступеню, дифузний кардіосклероз, мультифокальний атеросклероз. Сторона захисту вважає, що запропонований слідчим розмір застави у максимальному розмірі є завідомо не помірним для підозрюваного та поставить його у скрутне становище та фактично не буде альтернативною утриманню під вартою. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000347 від 10.11.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 09.07.2025 року слідчим складено письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 , та вручено останьому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, та перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри". Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення "обґрунтованої підозри" надано, зокрема, у рішенні "Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom", згідно з яким "…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як "обґрунтоване", буде залежати від усіх обставин справи" [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як "Нечипорук і Йонкало проти України", "Erdagoz v. Turkey", "Labita v. Italy", "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan" та доповнено вказівкою на те, що "факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи" [16, §§ 34, 36], і так само "висунення обвинувачення" [17, § 184].
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 09.07.2025 року, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Щодо наявності ризиків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як нетяжкий злочин.
Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим відносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
Не залишається поза увагою слідчого судді роз'яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. №1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Отже, у результаті обізнаності ОСОБА_5 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, існує ймовірність, що він особисто, або через знайомих може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві показання у ході досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні, та прокурора у судовому засіданні щодо існування впливу на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України).
Разом з тим, ризики, передбачені п.п. 2,5 ч.1 ст. 177 КПК України щодо можливого знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення на думку слідчого судді є необґрунтованими та не знайшли підтвердження наданими стороною обвинувачення матеріалами.
Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов'язання та особиста порука (ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 нетяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, це свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж застава.
При цьому слідчий суддя враховує, що особисте зобов'язання є запобіжним заходом, який не в повній мірі може запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків; з клопотанням про взяття ОСОБА_5 на поруки до слідчого судді, чи сторони обвинувачення ніхто не звертався, а отже вказаний запобіжний захід не може бути застосований.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , має повну вищу освіту, одружений, має зареєстроване місце проживання та на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина: син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребує певного лікування у звязку з наявною хворобою - J45.0 Астма з переваженням алергічного компонента. Сам ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, місце проживання, на теперішній час не працює, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем попередньої роботи, відзначений нагородами. Підозрюваний хворіє на цукровий діабет 2 типу важкого перебігу, у тяжкій формі в стадії субкомпенсації та є інсулінозалежним. Крім того, ОСОБА_5 має ряд інших хронічних захворювань - гіпертоничну хворобу 2 ступеню, дифузний кардіосклероз, мультифокальний атеросклероз, варикозна хвороба поверхневих вен обох нижніх кінцівок.
Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, яка з урахуванням встановлених обставин є найефективнішим запобіжним заходом.
Державний примус у процесі застосування застави породжується саме реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Свобода підозрюваного при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
З урахуванням даних про особу підозрюваеного, його майнового стану та його родини, обставин вчинення кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, застава у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 15 140 гривень не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона на думку слідчого судді, є цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині вимог - відмовити.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеської області, ЄДРПОУ 26302945, р/р UA418201720355249001000005435 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного, визначити до 09.09.2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні №42023160000000347 від 10.11.2023 року, - прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя: