Провадження № 2/522/479/25
Справа № 522/12537/24
15 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.
розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,
Позивач 26.07.2024 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5 000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму ля дитини відповідного віку, на кожну особу щомісячно, починаючи з дати подання цього позову до їх повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що діти після розірвання шлюбу між сторонами у 2019 році, залишилися проживати з матір'ю. ОСОБА_2 матеріальну допомогу своїм неповнолітнім дітям не надає, щ змусило позивачку звернутися до суду. Визначений позивачкою розмір аліментів є достатнім не є завищеним та не буде порушувати майнові права дітей.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла у провадження судді Чернявської Л.М.
Ухвалою судді Чернявської Л.М. від 31.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.
Після усунення недоліків позову, ухвалою від 14.08.2024 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.
До суду 14.10.2024 надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування відзиву зазначено, що рішенням про розірвання шлюбу не встановлено місця проживання дітей. ОСОБА_3 є повнолітньою, адже ІНФОРМАЦІЯ_3 їй виповнилося 18 років. Позивачкою не надано жодного доказу того, що ОСОБА_6 потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням. З 03.07.2024 ОСОБА_7 , проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на його утриманні.
До суду 21.03.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у якому представник відповідача вказує, що 19.03.2025 отримав відповідь на відзив. Однак, відповідь на відзив до суду не надходила.
У запереченнях представник відповідача вказує, що позивачка стверджує, що подала позов 12.06.2021 і з цього часу мають стягуватися аліменти, що на переконання представника відповідача є повною маячнею, адже в суд справа надійшла 26.07.2024.
На підставі розпорядження Приморського районного суду м. Одеси №709/25 від 16.05.2025 на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 06.05.2025 «Про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси, у зв'язку з поданням заяви про відставку», по справі було проведено 16.05.2025 повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями в результаті якого справа 19.05.2025 передана судді Бондарю В.Я.
Ухвалою від 19.05.2025 справу прийнято до провадженні судді Бондаря В.Я. та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 23.06.2025.
У судовому засіданні 23.06.2025 проведеному за участі представника відповідача ОСОБА_5 , було відкладено розгляд справи на 09.07.2025 у зв'язку з неявкою позивача.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі та необхідністю слідувати в укриття, розгляд справи у судовому засіданні 09.07.2025 відкладено на 10.07.2025.
У судовому засіданні 10.07.2025 проведеному за участі ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_5 , на запитання головуючого які дії позивачка вчинила щодо того, що позов підписаний в 2021 році, а надійшов до суду лише 26.07.2024, ОСОБА_1 вказала, що нічого не робила, бо була представником двох неповнолітніх дітей, на запитання через яке відділення подавався позову, позивачка зазначила, що не пам'ятає, бо було чим зайнятися. ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила стягнути аліменти на двох дітей по 5 000 грн на кожного. Представник відповідача ОСОБА_5 заперечував проти позову.
У судовому засіданні 10.07.2025 судом було опитано сина сторін - ОСОБА_4 , який пояснив, що через 10 днів йому виповниться 14 років, він зазначив, що проживає з батьком з липня 2024 року та забезпечує його батько, разом з ними ще живе мама батька, тобто бабуся ОСОБА_9 . Хлопчик пояснив, що 8 місяців займається професійно тайським боксом і на змаганнях з ним присутній батько, також возить до шкоди тато. Запитань у присутніх в залі суду ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до дитини не було. Однак, після того як ОСОБА_9 покинув залу судових засідань та приміщення суду, ОСОБА_1 просила допитати ще раз сина, однак така вимога залишилася без задоволення. Суд залишив без розгляду клопотання про долучення доказів від 04.04.2025 у зв'язку з пропуском процесуального строку та відсутністю заяви про поновлення строків.
Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Суд у судовому засіданні 10.07.2025 оголосив про перехід до стадії проголошення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 15.07.2025.
Сторони сповіщені про час, дату та місце проголошення рішення, адже були присутні в судому засіданні 10.07.2025.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане повторно 24.12.2013 (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с.16).
Щодо дати звернення ОСОБА_1 до суду.
26.07.2024 канцелярією суду зареєстровано позовну заяву, яка датована позивачкою 12.06.2021, на двох аркушах, яка надійшло до суду в конверті.
26.07.2024 працівниками канцелярії суду складено акт щодо відсутності додатків, згідно якого, позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 26.07.2024 за вх. №62080/24 в якій відсутні всі додатки та позов від 12.06.2021 (а.с.3).
На конверті міститься два приклеєні надруковані папірці, один з яких з іменем позивачки та її адресою, мобільним номером телефону, інший з найменуванням суду та його адресою. Також на конверті міститься відбиток поштового календарного штемпеля чорного кольору з відміткою 12.06.2021-19 та марка (а.с.2а).
Опис вкладення чи квитанція про сплату поштового відправлення в конверті відсутні.
Суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що позовна заява подана до суду 12.06.2021, з огляду на наступне.
Нормативні строки пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» (без урахування вихідних днів поштових відділень) для обласного центру становить Д+3, де Д - це день відправлення, а 3 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення «Укрпошта Стандарт». Така інформація є загальновідомою та розмішена на офіційному веб-сайті Укрпошти за посиланням https://www.ukrposhta.ua/ua/terminy-ukrposhta-standart
Таким чином, відправлення відправлене 12.06.2021 мало надійти до суду найпізніше в четвер 17.06.2021, адже 13.06.2021 було неділею, а понеділок, вівторок і середа це три дні доставки, однак позов надійшов до суду більше як через три роки - 26.07.2024, при тому конверт виглядає охайно, чистий, не пом'ятий.
З 2021 року по 2024 рік у ОСОБА_1 не виникло запитань, де знаходиться її позов про стягнення аліментів на утримання дітей, адже як вона пояснила була зайнята.
Разом з тим, 18.07.2022 ОСОБА_10 подала суду позов про поділ майна подружжя, який розглядався Приморським районним судом м.Одеси до 08.05.2025 (справа №522/8955/22). За час відвідування суду у справі №522/8955/22 позивачка мала змогу, поміж інших справи, дізнатися про стан розгляду справи про стягнення аліментів на утримання дітей, однак ніяких дій не вчиняла.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При тому, відразу після постановлення судом ухвали про залишення позову без руху 31.07.2024, ОСОБА_1 04.08.2024 звернулася до суду з заявою про ознайомлення зі справою (а.с.8).
Також слід звернути увагу на те, що серед додатків до позову перераховані в позові, які фізично не направлялися до суду були довідки про місце реєстрації неповнолітніх, які в подальшому подані разом з заявою про усунення недоліків позову та які датовані 29.07.2022. Подання довідок від 29.07.2022 було неможливим у червні 2021 року, а підстави для подання нових довідок замість первинного поданих не наведені позивачем, крім того до заяви про усунення недоліків подано весь пакет додатків перерахованих у позові, однак ідентична позовна заява додана до заяви про усунення недоліків на цей раз не містить дати її підписання.
Тому, суд вважає, що позов, який надійшов до суду 26.07.2024 міг бути зданий до служби поштового зв'язку найраніше 20.07.2024, з урахуванням можливих форс-мажорних обставин, а ніяк не 12.06.2021.
У зв'язку з чим доводи позивачки та конверт щодо направлення позову 12.06.2021 не приймаються судом до уваги.
Відтак, станом на липень 2024 року донька сторін ОСОБА_6 було повнолітньою, адже їй виповнилося 18 років - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , заявлені у липні 2024 року є безпідставними, адже ОСОБА_6 була повнолітньою.
При тому, суд враховує, що відповідно до ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.
Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Однак, ОСОБА_10 не заявляла вимог, щодо стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання. Будь-якої інформації про те, що ОСОБА_3 наразі навчається сторонами не надано.
Отже, вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на доньку задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення аліментів на утримання сина сторін ОСОБА_4 .
Згідно довідок Департаменту надання адміністративних послуг від 29.07.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстровані і їх батьки (а.с.24, 26, 29, 31).
Згідно довідки ОСББ «Чорноморська Рів'єра» від 09.10.2024, з ОСОБА_2 з 03.07.2024 на постійній основі проживає його син ОСОБА_4 , 2011 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51).
На підтвердження того, що син сторін ОСОБА_9 мешкає разом з батьком ОСОБА_2 також засвідчив хлопчик ОСОБА_4 , який опитувався у судовому засіданні. У ОСОБА_10 не виникло запитань до сина під час його опитування.
Докази, які містять на 80, 81, 82 аркуші справи судом не прийнято до уваги, адже в судовому засіданні повернуто без розгляду заяву про долучення доказів у зв'язку з пропуском процесуального строку.
Згідно чч.2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, право на отримання аліментів набуває той з батьків з ким проживає дитина, а в цьому випадку це батько ОСОБА_2 , з яким проживає син сторін ОСОБА_4 з початку липня 2024 року, в той час як позов подано в другій половині липня 2024 року.
Отже, вимоги ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_9 є також безпідставними, адже син проживає з батьком, а не з матір'ю, яка звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тож, виходячи з письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_10 , тому залишає їх без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 15 липня 2025 року.
Суддя: В.Я. Бондар