Справа № 522/882/25
Провадження № 3/522/934/25
07 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Так, 11.01.2025 року о 09 год. 34 хв., гр. ОСОБА_1 , в магазині за адресою: Новощіпний ряд, 2, ТЦ «Острів» «Сільпо», здійснив дрібну крадіжку товару шляхом вільного доступу, а саме: різноманітний товар, 16 найменувань на загальну суму 1855, 53 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справ перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими їй процесуальними правами.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, знав, що розгляд справ стосовно нього відбудеться в Приморському районному суді м. Одеси, однак в судове засідання не з'явився, тому суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді та спроба уникнути відповідальності.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя, та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови неповідомлення суду причин своєї неявки. Також, в умовах воєнного стану, суд вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це становить загрозу для життя та здоров'я для вказаних осіб.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням того, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надано, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 2 ст. 51 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 610420 від 11.01.2025 року; рапортами працівників поліції; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2025 року; поясненнями ОСОБА_2 від 11.01.2025 року; довідкою-рахунком від 11.01.2025 року; зберігальна розписка від 11.01.2025 року; поясненнями ОСОБА_3 від 11.01.2025 року; поясненнями ОСОБА_1 від 11.01.2025 року; копією паспорта ОСОБА_1 ; диском з відеозаписом з місця події.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачає накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 51, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ