Справа № 492/552/25
Провадження № 2/947/4111/25
15.07.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
07.05.2025 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Арцизького районного суду Одеської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 09.08.2023 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №1321, посилаючись на те, подружні стосунки не складаються, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом. Спору щодо поділу спільного майна на теперішній час не існує. Від шлюбу дітей немає. Позивач неодноразово намагався вирішити питання розірвання шлюбу, без звернення до суду, але відповідач ухиляється від походу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, що унеможливлює вирішити питання у позасудовому порядку.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 21.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю на розгляд Київського районного суду м.Одеси.
17.06.2025 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надійшла до Київського районного суду м.Одеси.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.06.2025 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, надала суду заяву про визнання позовних вимог, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Відповідно до ст.223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09.08.2023 року уклали шлюб, який зареєстрований Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №1321, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.08.2023 року /а.с.5/.
Із позову вбачається, що у подружжя неповнолітніх чи малолітніх дітей немає.
Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, матеріальних претензій не існує.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81,89, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.08.2023 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 1321 - розірвати.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2025 року.
Суддя М. В. Гниличенко