Справа № 947/26291/25
Провадження № 2-о/947/442/25
15.07.2025 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
14 липня 2025 року, до канцелярії суду, надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк один рік, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 , перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення ст. 175 ЦПК заява не містить: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження заявника про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, заявницею не надано до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для заінтересованої особи.
Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого заявнику необхідно вказати про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
Згідно ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Заявником зазначено адресу свого проживання: АДРЕСА_1 , однак, доказів проживання заявника на території Київського району міста Одеси матеріали справи не містять, що унеможливлює визначення підсудності цієї справи.
Заявник надала Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_3 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_3 не є заявником по цій справі та матеріали справи не містять відомостей щодо того, на який правових підставах заявниця проживає у вищезазначеній квартирі.
Відсутність підтверджених відомостей щодо місця проживання (перебування) ОСОБА_1 перешкоджає суду з'ясувати питання щодо підсудності даної справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з урахуванням положень частини другої статті 317 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.