Єдиний унікальний № 946/2559/25
Провадження № 3/946/868/25
Іменем України
14 липня 2025 року м.Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Караман К.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
07 квітня 2025 року о 22 год. 10 хв. по вул. Лісовій, в м. Ізмаїлі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz S320», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, яка не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 07.04.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293748 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання притягуваний ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рашков М.З. в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 14.07.2025 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, з урахуванням наявного клопотання сторони захисту, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , та його захисника, на підставі матеріалів, які містяться у справі.
Від захисника притягуваного - адвоката Рашкова М.З. надійшло клопотання, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з вищевказаним протоколом не згодний, винним себе не визнає, вважає вказаний протокол про адміністративне правопорушення таким, що складений з порушенням законодавства, працівниками поліції до суду не надано жодних допустимих доказів, які б вказували на порушення ним Правил дорожнього руху та ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, вказане клопотання адвоката обґрунтоване, зокрема, такими доводами.
Матеріали справи не містять будь-якої інформації про підстави зупинки 07.04.2025 поліцейським в м. Ізмаїлі ОСОБА_1 , а також транспортного засобу. До матеріалів справи працівниками поліції не долучені будь-які постанови про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , в якому було б відображено причину зупинки вказаного транспортного засобу під керуванням останнього. Таким чином, працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а автомобіль ОСОБА_1 було зупинено незаконно, внаслідок чого було порушено його права.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293748 від 07.04.2025 вказано, що від огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Однак викладене не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 категорично не відмовлявся пройти освідування в силу необізнаності про свої права та обов'язки, які працівником поліції йому роз'яснені не були. Захисник у своєму клопотання зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, містить інформацію про роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, після складання протоколу. Жодного направлення ОСОБА_1 про проходження освідування у медичному закладі вручено не було. Посилаючись на відсутність в протоколі відмітки про долучення до нього диску з розміщеними на ньому відеофайлами, а також відсутність вказівки щодо назви та номера технічного приладу, на який здійснено цей відеозапис, останній, на переконання сторони захисту, не може бути належним та допустимим доказом у цій справі через невідоме походження. Крім того, цей відеозапис не засвідчено електронним цифровим підписом, що є додатковою підставою для визнання його неналежним та недопустимим доказом.
З урахуванням викладеного, захисник - адвокат Рашков М.З. просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо, а також іншими документами.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, з послідуючими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 серії ЕПР1 № 293748; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом, та іншими матеріалами справи.
Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції суд вважає безпідставними, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія з причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Суд також зазначає, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, не приймаються до уваги, оскільки відеозапис 2025_0407_222358_0000000_000000_0015.mp4, долучений до матеріалів справи на DVD-диску, містить фрагмент часу 22:27:20 - 22:27:46, на якому зафіксовано, як працівник поліції роз'яснив права притягуваному ОСОБА_1 .
Також захисник посилається на те, що направлення ОСОБА_1 про проходження освідування у медичному закладі вручено не було. Суд відкидає вказані доводи, оскільки в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння. Крім того, проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони
здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). Так, згідно з п. 3 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). За змістом п. 6, 8 вказаного Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.
Суд також не погоджується з твердженнями сторони захисту про неналежність та недопустимість відеоматеріалів у цій справі, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 серії ЕПР1 № 293748 вказано, що до нього додається, серед іншого, відеозапис з архіву ПВР, відеозапис з відеореєстратора YdasCar 1672. Відсутність в протоколі відмітки про долучення до нього диску з розміщеними на ньому відеофайлами сама по собі не може бути підставою для визнання таких матеріалів неналежними та недопустимими. Необґрунтованими є також доводи захисника про те, що відеозапис не засвідчений електронним цифровим підписом, позаяк чинним законодавством України у сфері про адміністративні правопорушення не встановлено такої вимоги.
Зі змісту протоколу та матеріалів справи випливає, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону в установленому законом порядку.
Крім того, зміст відеозапису повністю узгоджуються зі змістом суті правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 серії ЕПР1 № 293748.
Невідповідностей складеного протоколу вимогам чинного законодавства судом не встановлено.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, а також відомостей щодо оскарження таких дій та його результатів особою, що притягається до адміністративної відповідальності.
Також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи.
З огляду на встановлені судом обставини справи, провина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, і є доведеною.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.
Підстави для закриття справи, передбачені ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, відсутні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2025 цей розмір становить 605,60 грн (3028 х 0,2 = 605,60).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130 ч. 1, 280, 283, 284, 294, 40-1 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605, 60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області К.В. Караман