15 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32760/24
Провадження № 33/820/364/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу захисника Муращика О.В. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 29.11.2024 року о 23 год. 43 хв. по вул. Прибузькій, 32 в м. Хмельницькому, керувала транспортним засобом «Jeep Compass» д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів) від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовилася, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Муращик О.В. просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного правопорушення.
Стверджує, що інформація викладена в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП не відповідає дійсності, протирічить відеозаписам, які надані як доказ разом із іншими матеріали справи. Зокрема надані відеозаписи спростовують зазначені в протоколі твердження про порушення координації рухів, порушення мови, та поведінки, яка не відповідає обстановці.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що як вбачається із відеозапису долученого до матеріалів адміністративної справи та показів ОСОБА_1 , перебуваючи в медичному закладі остання виконувала всі вимоги, однак будь хто із медичних працівників не пропонував їй пройти огляд на стан сп'яніння, хоча у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 142/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я. Відповідно не передбачено можливості залучення до такого огляду працівників поліції.
Окрім того, судом першої інстанції в описовій частині постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності також підтверджено той факт, що лікар не пропонував ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння, а лише обмежився сприйняттям відповіді, що була озвучена ОСОБА_1 на запитання працівника поліції, що грубо суперечить вимогам Інструкції.
Захисник зауважує, що як вбачається із матеріалів справи, зокрема наявного відеозапису та як встановлено в ході розгляду, перебуваючи в приміщені закладу охорони здоров'я та будучи присутніми під час проведення медичними працівниками огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння саме працівник поліції з'ясовує у ОСОБА_1 бажання проходити або не проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, хоча безпосередньо працівникам поліції ОСОБА_1 ще на місці зупинки транспортного засобу повідомила, що огляд бажає проходити в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння в медичному закладі грубо порушено вимоги Інструкції та відповідно такий висновок складений з порушенням вимог Інструкції і є недопустимим доказом в даній справі.
Захисник акцентує увагу і на тому, що судом першої інстанції в постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зазначається про те, що вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, однак перелічуючи вказані докази суд зазначає зокрема й процесуальні документи - протокол про адміністративне правопорушення, який не являється безпосередньо доказом, а лише містить інформацію про певне діяння, вчинення якого повинно бути підтвердженим належними доказами, а також висновок щодо результатів медичного огляду, який як зазначалося вище складений з порушенням вимог Інструкції, а тому доказом вважатися не може.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185250 від 30 листопада 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 29.11.2024 року о 23 год. 43 хв. по вул. Прибузькій, 32 в м. Хмельницькому, керувала транспортним засобом «Jeep Compass» д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів) від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовилася у лікаря нарколога, що підтверджується висновком від 30.11.2024 року, чим порушили вимоги п.2.5 ПДР України (а.с.1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобі, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд ОСОБА_1 не проводився, у зв'язку з її відмовою та бажанням пройти такий у медичному закладі (а.с.4);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.12024 року до КНП «ХОЗЗНПД» ХОР (а.с.7);
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30.11.2024 року, які вказали, що водій ОСОБА_1 , у встановленому Законом порядку, відмовилась пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та виявила бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога (а.с.5-6);
-висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ХОЗЗНПД» ХОР від 30.11.2024 року, якими підтверджується, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі (а.с. 8);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185250 від 30 листопада 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер», так і в закладі охорони здоров'я (а.с.9).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Посилання сторони захисту на те, що в порушення вимог Інструкції, лікарем в медичному закладі не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, натомість запропоновано працівником поліції, то апеляційний суд відкидає та виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ст. 130 ч. 1 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного наркотичного сп'яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ст. ч. 1 130 КУпАП.
Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, переглянутого апеляційним судом вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «Jeep Compass» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування її в стані алкогольного сп'яніння, тому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». При цьому працівник поліції роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на місці за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, в тому числі в присутності двох свідків, та погодилась проїхати до медичного закладу. В подальшому, перебуваючи в КНП «ХОЗЗНПД» ХОР від 30.11.2024 року, під час оформлення лікарем відповідних документів, на запитання працівника поліції про проходження огляд ОСОБА_1 відповіла відмовою.
Суб'єктивно ОСОБА_1 сприймала запитання поліцейського, розуміла ого зміст, перебувала в закладі охорони здоров'я, де був присутній лікар нарколог, з метою пройти огляд, на який попередньо погодилася. ОСОБА_1 відповіла відмовою, що безсумнівно свідчить, що вона відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.
Апеляційний суд виходить з того, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений у встановленому законом порядку, відповідно до норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якої огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а також лікарем закладу охорони здоров'я у разі відмови водія від огляду на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, огляд на стан сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я в присутності поліцейського.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписи події спростовують зазначені в протоколі твердження про порушення у ОСОБА_1 координації рухів, мови, та поведінки, яка не відповідає обстановці, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки працівники поліції при перевірці необхідних документів виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів) у зв'язку з чим запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ознаки алкогольного сп'яніння обумовлені суб'єктивним сприйняттям працівників поліції, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписах інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Апеляційні доводи про те, що сам протокол не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185250 від 30 листопада 2024 рокувідповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться на відеозаписах.
Крім того, зазначений протокол оцінений судом першої інстанції у сукупності із наявними та допустимими доказами, які доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Муращика О.В. залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: