09 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/27098/24
Провадження № 22-ц/820/1487/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 686/27098/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кузиною Марією-Оленою Сергіївною на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами поданої апеляційної скарги, суд
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 20 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказувала, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі № 686/12623/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. При цьому, судом встановлено, що 27 квітня 2024 року близько 11:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував, погрожував фізичною розправою, залякував.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав, що підтверджується його письмовими поясненнями від 27 квітня 2024 року, наданими при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Також, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2024 року у справі № 686/19581/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Судом встановлено, що 05 липня 2024 року о 15 год. 50 хв. Відповідач, перебуваючи в громадському місці за адресою: в дворі будинку АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 ..
Позивачка вказувала, що вона, є пенсіонеркою, у неї вища гуманітарна освіта, вона 35 років пропрацювала вчителем в Корчунецькій школі-інтернаті, вчитель вищої категорії, відмінник освіти України, депутат 19 скликання обласної ради, член облвиконкому. Великі суспільні досягнення характеризують її як високоосвічену людину. Зокрема, відзнака «Відмінник народної освіти» нагороджуються працівники закладів освіти, які працюють у галузі не менше десяти років і досягли визначних успіхів: у вихованні, навчанні, професійній, науковій підготовці учнівської та студентської молоді в умовах відродження і розвитку національної освіти України; у координації дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань виховання і навчання дітей. Також наголошувала, що вона завжди користувалась авторитетом та повагою серед колег-вчителів, в депутатському корпусі. Її колишні вихованці досі підтримують зв'язок з нею, з повагою ставляться до неї. Дії відповідача принижують її честь і гідність, підривають її психо-емоційний стан, завдають душевних хвилювань та принижень. Виклики органів поліції, пов'язані із протиправними діями відповідача, участь в судових засіданнях з розгляду справ про адміністративні правопорушення вчинені Відповідачем також негативно впливають на її душевний стан, повсякденний спосіб життя. Вона змушена змінювати свій сталий спосіб життя, з'являтись у судові та правоохоронні органи. У зв'язку із розглядом справ про адміністративні правопорушення вчинені відповідачем відносно неї його протиправні та принизливі дії стають відомі широкому колу осіб - працівників судових та правоохоронних органів, що негативно впливає на її честь та гідність, призводить до систематичних переживань та хвилювань. Крім того, протиправні дії відповідача набувають характер систематичних. Так, на даний час, на розгляді в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області перебуває справа № 686/23867/24 щодо притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за ст. 173 КУпАП, де вона також є потерпілою. Внаслідок систематичного характеру протиправних дій відповідача кожного дня вона перебуває в стресі, оскільки не знає чого очікувати з його боку. Такий стан призводить до зміни її сталого способу життя. Вона позбавлена можливості спокійно здійснювати свої повсякденні справи, в тому числі побутові, оскільки відповідач є її сусідом і в будь-який момент з його сторони мають прояв негативні дії по відношенню до неї. З огляду на викладене позивачка вказувала, що розмір завданої моральної шкоди вона оцінюює в 20000 грн і просила задовольнити позовні вимоги.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1211 грн 20 коп судового збору, а всього 21 211 грн 20 коп.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2024 року в цивільній справі № 686/27098/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, залишено без задоволення.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кузина М.С. подали апеляційну скаргу, вважають рішення суду незаконним, вказують на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. Вказують, що судом проведено розгляд справи за одне судове засідання в якому ухвалено заочне рішення, однак суд формально дотримався процедури вручення судової повістки та повідомлення про результати засідань, адже відповідач не знав про судовий розгляд та призначене судове засідання, оскільки судових документів не отримував, конверт повернуся без вручення, а суд не вживав повторних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді, у зв'язку із чим відповідач був позбавлений можливості надати суду відзив на позовну заяву та взяти участь у розгляді справи в судовому засіданні. Про прийняття судом заочного рішення ОСОБА_1 стало відомо лише від виконавця в ході примусового виконання оскаржуваного заочного рішення суду. Як наслідок, лише в лютому 2025 року, після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 дізнався, що з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн. З цих підстав заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідач не був належно повідомлений про судове рішення.
Крім того, вказує представник апелянта, що позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача моральної шкоди у зв'язку із заподіянням їй душевних страждань внаслідок дрібного хуліганства, що виразилося у незначному порушенні громадського порядку. Також вказувала, що дії відповідача принижують її честь та гідність, підривають психологічний та емоційний стан, завдають душевних хвилювань та принижень. Окрім цього, зазначала, що вона була змушена змінювати свій сталий спосіб життя, з'являтися у судові та правоохоронні органи, що негативно впливало на її честь та гідність, призводило до систематичних переживань та хвилювань, також, вказувала, що кожного дня перебуває в стресі через протиправні дії відповідача, проте позивачка не надала жодних доказів, які б свідчили про значні моральні страждання чи погіршення її здоров'я у зв'язку з інцидентом який стався між нею та відповідачем.
Разом з тим, позивач зазначаючи про те, що діями відповідача принижується її честь та гідність позивача, не надає жодних доказів на підтвердження вказаного твердження. Наведені обставини та додані позивачкою до позову докази для їх підтвердження, такі як депутатство у Хмельницькій обласній Раді народних депутатів Української РСР, наявність вищої гуманітарної освіти, стажу у сфері освіти та статус пенсіонерки жодним чином не можуть ставити її у вигідніше положення в питанні про відшкодування моральної шкоди, адже це ніяк не впливало на події, що відбулися раніше. Окрім вищезазначених обставин позивачка не надала жодних доказів на підтвердження наявності моральних страждань, душевних хвилювань, тощо. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що у позивача змінився та погіршився його психологічний та емоційний стан, а також що позивач постійно перебуває у стресі (зокрема, відповідних висновків психологів, лікарів тощо). Із цього випливає і необґрунтованість заявленого розміру моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. Даний розмір не підкріплений нічим, окрім власної суб'єктивної оцінки позивачки і стягнення коштів у визначеному розмірі призведе до її безпідставного збагачення.
Тому ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кузина М.С. просять скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Голдзіцька О.К. подали відзив, просять апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Посилаються, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, на яке не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив. За таких обставин були відсутні підстави для відкладення судового розгляду, визначені ст. 223 ЦПК України, а судом повністю дотримано положення зазначеної норми. Позивачка звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, внаслідок систематичних протиправних дій відповідача, яким порушено цивільні права позивача, а саме право на повагу до честі і гідності, право на безпеку життя та здоров'я, право на особисту недоторканість. Зазначені обставини позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, в тому числі, постановами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.06.2024 року у справі № 686/12623/24, від 05.09.2024 року у справі № 686/19581/24. Із позиції відповідача щодо незгоди із розміром моральної шкоди та судовим рішенням вбачається намагання уникнути цивільної відповідальності.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Судом встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі № 686/12623/24 встановлено, що 27 квітня 2024 року близько 11:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, принижував, погрожував фізичною розправою, залякував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Враховуючи, що ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, його дії через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли істотної шкоди суспільним інтересам та державі, суд постановив: звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Також, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2024 року у справі № 686/19581/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Судом було встановлено, що 05 липня 2024 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці а саме за адресою: в дворі будинку АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачка вказувала, що внаслідок систематичного характеру протиправних дій відповідача кожного дня вона перебуває в стресі, оскільки не знає чого очікувати з його боку. Такий стан призводить до зміни її сталого способу життя. Вона позбавлена можливості спокійно здійснювати свої повсякденні справи, в тому числі побутові, оскільки відповідач є її сусідом і в будь-який момент з його сторони мають прояв негативні дії по відношенню до неї. Факт протиправної поведінки відповідача підтверджується постановами про неодноразове притягнення його до адміністративної відповідальності, з огляду викладене позивачка вказувала, що розмір завданої їй моральної шкоди становить 20000 грн.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №197/1330/14-ц (провадження №61-21956св19) вказано, що причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Отже, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв'язку із ушкодженням здоров'я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров'я.
Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Норми ст. 80 ЦПК України вказують, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
Встановивши, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було заподіяно моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для її відшкодування, однак при визначенні розміру відшкодування суд першої інстанції, необґрунтовано визначив розмір моральної шкоди - 20 000 грн, з огляду на обставини справи.
Дійсно, згідно постанов Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі № 686/12623/24 та від 05 вересня 2024 року у справі № 686/19581/24, ОСОБА_1 двічі вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , за що притягувався до адміністративної відповідальності. Вказаними постановами підтверджується факт протиправної поведінки відповідача. Який ображав нецензурною лайкою, принижував, погрожував фізичною розправою, залякував позивачку, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Встановлено, що сторони у справі є сусідами, між якими періодично виникають конфлікті ситуації.
Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонеркою.
Однак, звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди позивачка надала суду лише постанови, однак позивачкою не надано доказів, які б підтверджували настання негативних наслідків у вигляді завдання шкоди її здоров'ю або майну, погіршення життєвих зв'язків після застосування до неї протиправної поведінки відповідача, доказів які б свідчили про заходи відновлення здоров'я позивачки після конфлікту, який виник між сторонами, або погіршення відносин з оточуючими людьми.
Додані позивачкою до позову докази про її депутатство у Хмельницькій обласній Раді народних депутатів Української РСР, наявність вищої гуманітарної освіти, стажу у сфері освіти та статус пенсіонерки не можуть впливати на розмір відшкодування моральної шкоди в розумінні вимог ст.. 23 ЦК України
При цьому, колегія суддів враховує наявність вини відповідача у винній поведінці стосовно позивачки та неодноразове притягнення його до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство вчинене відносно ОСОБА_2 .
Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа № 641/8857/17).
Встановивши обставини справи та дослідивши надані на підтвердження відповідних обставин докази, з урахуванням принципів розумності та справедливості, заподіяння позивачу моральних страждань болю та душевних переживань, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди має становить 10 000 грн.
Що стосується доводів апелянта про те що судом проведено розгляд справи за одне судове засідання в якому ухвалено заочне рішення, однак суд формально дотримався процедури вручення судової повістки та повідомлення про результати засідань, адже відповідач не знав про судовий розгляд та призначене судове засідання, оскільки судових документів не отримував, конверт повернуся без вручення. а суд не вживав повторних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді, у зв'язку із чим відповідач був позбавлений можливості надати суду відзив на позовну заяву та взяти участь у розгляді справи в судовому засіданні, то вказані доводи слід відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю з УДМС України в Хмельницькій області.
На вказану адресу судом було направлено судові документи про виклик до суду на 10 грудня 2024 року на 14 год, однак конверт повернувся без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно пункту 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку із «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Такі висновки сформовано в постановах Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20, від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 тощо та узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, а відповідно до ч 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити з огляду на мотиви постанови апеляційного суду в частині зменшення розміру моральної шкоди та судового збору.
В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача 20 000 грн моральної шкоди, за наслідками перегляду справи в суді апеляційної інстанції розмір відшкодування моральної шкоди зменшено до 10 000 грн, відтак позовні вимоги за задоволено на 50%.
Тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути з 605 грн 60 коп (1211,20х50%:100) судового збору за подачу позовної заяви.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 1453 грн 44 коп, тому враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги на 50%, то з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 726 грн 72 коп ( 1453,44х50%:100).
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої вказаної статті до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 64 від 24.02.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Керницька та партнери» та ОСОБА_1 , адвокат Кузина М.С. на підставі ордера про надання правничої допомоги надавала правничу допомогу відповідачу в суді першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до Додатку від 21.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги №64 від 24.02.2025 та Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 64 від 24.02.2025 фіксований розмір витрат становить 10 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 клопотання про зменшення розміру витрат від на правничу допомогу адвоката Кузиної М.С. не заявляла.
З урахуванням принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, апеляційний суд вважає, що оскільки за наслідками перегляду справи в суді апеляційної інстанції і часткового задоволення позовних вимог на 50%, відтак відсоток задоволення апеляційної скарги становить 50 %, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір цих витрат має бути пропорційно зменшений відповідно до відсотка задоволених позовних вимог.
Крім того, представник ОСОБА_2 - адвокат Голдзіцька О.К. також звернулася до суду апеляційної інстанції з заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 03.06.2025 року, укладеного між адвокатом Голдзіцькою О.К. та ОСОБА_2 , адвокат надавала позивачці професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Згідно акту виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги від 03.06.2025 року, вартість наданих послуг адвокатом становить 8 000 грн.
ОСОБА_1 та його представник клопотання про зменшення розміру витрат від на правничу допомогу адвоката Голдзіцької О.К не заявляли.
Таким чином, з врахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, що становить 50 %, а розмір залишених без задоволення вимог апеляційної скарги становить 50 %, тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 4 000 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кузиною Марією-Оленою Сергіївною задовольнити частково.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року змінити, викласти абзац перший і другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 605 грн 60 коп судового збору.»
В решті рішення залишити без змін.»
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) 726 грн 72 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 липня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова