15 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/5/25
Провадження № 11-кп/820/466/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хмельницького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підпечери Тисьменського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, водія машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має,
якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 роки, -
Обвинуваченим ОСОБА_7 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем ЗСУ, водієм машиністом екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу військової частини НОМЕР_1 «солдат», 09.10.2024 року близько 15:00 год. у світлу пору доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що знижувало його увагу та швидкість реакції, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 11027» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в межах населеного пункту с. Кам'янка Шепетівського району Хмельницької області в напрямку м. Славута Хмельницької області, чим грубо порушував вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі по тексту - Правил). На 244 км. + 90 м. автодороги «Городище-Рівне- Старокостянтинів» в межах населеного пункту с. Кам'янка Шепетівського району Хмельницької області» водій ОСОБА_7 порушуючи вимоги пунктів 2.3 (б), 10.1, 11.3, 12.1 Правил проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку а саме, наявність зустрічного транспортного засобу, в наслідок чого не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху пов'язану з виїздом на зустрічну смугу для руху, не переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в наслідок чого, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху де допустив зіткнення з зустрічним автомобілем марки «FORD FIESTA» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася у зустрічному напрямку.
Внаслідок вчинення ОСОБА_7 даної дорожньо-транспортної пригоди:
- пасажирка автомобіля «ЗАЗ 110207» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді численних переломів стінок обох гайморових пазух верхньої щелепи, спинки носової кістки, кісткової частини носової перетинки, забою легень, 2-х підшкірних крововиливів: внутрішнє-задньої поверхні середньої третини гомілки лівої ноги , зовнішньої поверхні середньої третини стегна правої ноги; рани м'яких тканин центральної частини обличчя, що проходить через носо-губні зморшки, крила носа та кінчик носа які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я з відсутністю небезпеки для життя, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»; Дані тілесні ушкодження в подальшому можуть бути розцінені як ТЯЖКІ тілесні ушкодження, якщо рубець м'яких тканин центральної частини обличчя, що проходить через носо-губні зморшки, крила носа та його кінчик у потерпілої, буде визнаний таким, що знівечив її обличчя.
- водій автомобіля «FORD FIESTA» ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забиття грудної клітки, забою попереку, забиття лівої нирки, субкапсулярної гематоми лівої нирки. Вказані тілесні ушкодження відповідно до вимог п.п.2.2, 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» за своїм характером та кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 2.9 (а), 2.3. (б), 10.1, 11.3, 12.1. Правил, зміст яких полягає в наступному:
- п. 2.3. (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 10.1 Правил знаходяться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, що спричинило потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Своїми протиправними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.
У апеляційній скарзі захисник прохає змінити вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 р. в частині призначення покарання. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано не застосовано обставину, яка пом'якшує вину ОСОБА_7 , як щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_10 , а також представник цивільного відповідача - ПАТ «УСК "КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАНС ГРУП"» у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи чи інших процесуальних клопотань від зазначених осіб не надходило. Потерпіла ОСОБА_9 , її представник - адвокат ОСОБА_11 , також у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, до початку судового розгляду подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності потерпілих, представника потерпілої та представника цивільного відповідача.
Заслухавши доповідача, захисника та обвинуваченого, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який прохав залишити вирок без змін, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін, за таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд не допустив цих порушень кримінального процесуального закону.
Винуватість ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій апелянтом не оскаржуються.
Відповідно до положень ст. 65 КК України, при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Цих вимог закону при призначенні ОСОБА_12 покарання суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Так, при вирішенні питання про покарання обвинуваченого суд першої інстанції врахував визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного.
Обвинувачений раніше не судимий, характеризується за місцем служби посередньо, є військовослужбовцем ЗСУ, проходить військову службу за контрактом, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває і раніше не перебував.
Сукупність наведених обставин привели суд першої інстанції до обґрунтованого переконання про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку із чим суд, із урахуванням положень як закону України про кримінальну відповідальність, так і з урахуванням кримінального процесуального закону призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк чотири роки, належним чином мотивувавши своє рішення. При цьому, суддя місцевого суду обґрунтовано прийшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень не можливе без ізоляції від суспільства.
Із указаними висновками колегія суддів погоджується повною мірою.
Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом вироку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, на які послався захисник у апеляційній скарзі судом першої інстанції при вирішенні питання про покарання були враховані із належною повнотою, що дало суду першої інстанції обґрунтовані підстави призначити обвинуваченому покарання, відповідно до найменш суворої межі санкції ч.1 ст. 286-1 КК України.
Так, обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено, попри те, що вони були вказані прокурором як щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Разом з тим, на підставі аналізу поведінки обвинуваченого відразу після події ДТП, - а саме відсутність занепокоєння про стан здоров'я потерпілих після дорожньо-транспортної пригоди, а також впродовж судового розгляду кримінального провадження обвинувачений перебуваючи на запобіжному заході, не пов'язаному із ізоляцією від суспільства, не здійснював відшкодування шкоди потерпілим, не цікавився їх станом здоров'я, хоча потерпіла ОСОБА_10 потребує оперативного втручання для усунення наслідків тілесних ушкоджень, завданих з вини водія ОСОБА_7 .
А також, як слідує із пояснень потерпілої ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_7 не ініціював зустрічей із потерпілою стороною, щоб попросити вибачення. Його слова вибачення у судовому засіданні оцінюються як вимушена поведінка та не є щирими, а швидше є бажанням виправдати себе.
А отже визнання вини обвинуваченим слід оцінити як формальне, адже відсутність активних дій, як-то повідомлення органів поліції про подію ДТП, з метою розкриття своєї особи, як винуватця ДТП, та відсутність повідомлення органів охорони здоров'я про потребу потерпілих отримати медичну допомогу, свідчать про байдужість останнього до стану здоров'я потерпілих.
Разом з тим, щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації та повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
На думку колегії суддів, вид та розмір призначеного покарання відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і особі обвинуваченого. Призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для пом'якшення цього покарання, колегія суддів не вбачає.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).
Призначене ОСОБА_7 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали.
Судді