Справа № 451/1267/24
Провадження № 2-др/451/3/25
судового засідання
15 липня 2025 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачки адвоката Мидзки Романа Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,
установив:
у провадженні Радехівського районного суду Львівської області перебуває заява представника позивачки адвоката Мидзки Романа Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
08.07.2025 у судовому засіданні, за згодою адвоката В. Палащука, оголошено перерву до 15.07.2025, з метою надання можливості заявнику - адвокату Р. Мидзці ознайомитись із запереченнями на заяву про ухвалення додаткового рішення, явку представників сторін визначено обов'язковою.
У судове засідання 15.07.2025 представник позивачки за первісним позовом - адвокат Р. Мидзка не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно із пунктом 1 частиною 5 статті 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу.
Згідно із частиною 2 статті 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
У зв'язку з тим, що представник позивачки за первісним позовом - адвокат Р. Мидзка не виконав вимогу суду прибути в судове засідання, а відтак не виконав судове рішення головуючого, яке стосується процедурних питань судового провадження судової справи, суд вважає, що в діях Р. Мидзки наявні ознаки неналежного виконання своїх процесуальних обов'язків, зокрема неприбуття в засідання за викликом суду сторони процесу, участь якого визначено судом обов'язковою.
Такі дії Р. Мидзки суд визнає як неповагу до суду та вважає за необхідне застосувати до нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 цього кодексу встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 214 ЦПК України головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із зали судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Частиною 4 статті 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України ухвала суду є однією із форм судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно із ст. 18 ЦПК України, судові рішення обов'язкові для всіх і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 12, 43, 44, 143-144, 189, 197, 198, 214, 258-260 ЦПК України, Радехівський районний суд Львівської області, -
постановив:
Визнати безпідставною неявку адвоката Мидзки Романа Володимировича в судове засідання, призначене на 15 липня 2025 року на 13 год 15 хв у цивільній справі №451/1267/24 та вважати це неповагою до суду.
Застосувати до Мидзки Романа Володимировича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неприбуття в судове засідання за викликом суду сторони процесу, явка якої була визнана обов'язковою.
Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф в розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок, на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Ухвала в частині стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Ухвалу в частині стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку після відмови її скасування судом першої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька