Справа № 636/10120/24 Провадження 1-кп/636/787/25
15.07.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва кримінальне провадження № 22024220000000367, внесеному 18.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
встановив:
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурором 15.07.2025 до суду подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , із посиланням на ті обставини, що на теперішній час повідомлена обвинуваченому підозра є обґрунтованою, крім того ризики, наведені в п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а інші, більш м'які запобіжні заходи не дозволять забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, оскільки повідомлена ОСОБА_5 підозра є необгрунтованою, а наведені в клопотанні прокурором ризики - не доведеними.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника, проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу стосовно нього заперечував, наполягав на наявності у нього стійких соціальних зв'язків, вказував, що наведені в клопотанні прокурора ризики наразі не існують. Просив суд врахувати його поганий стан здоров'я та необхідність отримання лікування.
Оскільки члени колегії - судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 знаходяться у відпустці, а від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого, який закінчується, враховуючи стислість строків розгляду зазначеного клопотання, а також ті обставини, що законодавством прямо не врегульовано вирішення даного питання, суд вважає за доцільне застосувати аналогію закону, а саме Закону України від 13.04.2020 «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Крім того, суд враховує та вважає за доцільне застосувати рекомендації, викладені в п. 5 листа Верховного суду № 2/0/2/22 від 03.03.2022 щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану (за підписом Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_8 ), у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
З урахуванням наведеного вище, клопотання прокурора від 15.07.2025 про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого розглядається головуючою у справі суддею ОСОБА_1 одноособово.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Тобто, наведена норма закону містить посилання саме на обов'язок суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, саме до спливу визначеного строку тримання під вартою.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, в зв'язку із чим суд погоджується із твердженням сторони обвинувачення про те, що з урахуванням міри покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винними, останній, перебуваючи на волі, дійсно може спробувати переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у провадженні, оскільки має інформацію про їх місце проживання, або перешкоджати кримінальному провадженню у іншій спосіб, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити вчинення ними злочинів в подальшому.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд відмічає, що ризиком можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, однак обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що він з метою ухилення від кримінального покарання дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також матиме можливість впливу на свідків, що суттєво вплине на хід встановлення обставин події.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, тиску на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню у інший спосіб.
Наявні перелічені ризики є реальними, такими, що на теперішній час не зменшились та продовжують існувати, що на даний момент, на думку суду, виключає можливість зміни виду запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає його утриманню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не дозволять гарантувати його належну поведінку, тому наявна необхідність у збереженні саме таких запобіжних заходів як тримання під вартою.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тієї обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Отже, на теперішній час ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому не зменшились та продовжують існувати, а суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведені відомості, суд вважає обґрунтованими та доведеними ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовує необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження.
Отже, враховуючи всі вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовував необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання прокурора всі ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними, направивши обвинувальний акт до суду, та якому за наслідками судового розгляду, суд надасть відповідну процесуальну оцінку, ухваливши виправдувальний чи обвинувальний вирок.
За таких обставин, суд вважає доведеною ту обставину, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливатиме на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, та продовжує обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
При цьому, вирішуючи питання про продовження раніше обраного запобіжного заходу, у відповідності до положень ч.4 ст. 183 КПК України, суд не вважає за доцільне встановлювати обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 183, 184, 193-199, 314,315, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, а саме до 12.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуюча суддя ОСОБА_1