Справа № 636/2572/25 Провадження 1-кп/636/1047/25
15.07.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170020007476 від 15.09.2024, за обвинуваченням 62025170020004061 від 24.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
На розгляді Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
15.07.2025 прокурором до суду подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що у ході досудового розслідування та під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились та продовжують існувати. Прокурор наполягав на тому, що необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це забезпечить його належну процесуальну поведінку та дозволить запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень і вважав, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не дозволять забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав та наполягав на тому що інші, більш м'які запобіжні заходи не дозволять уникнути встановлених ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання покладених на нього обов'язків, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого просив відмовити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, наполягала на тому, що інші, більш м'які, запобіжні заходи дозволять уникнути наведених прокурором ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного. Вказувала, що у її підзахисного склались скрутні сімейні обставини, за яких його дружині потрібне лікування із госпіталізацією, проте через перебування в неї на утриманні неповнолітньої дитини, та утримування ОСОБА_5 - батька дитини, - під вартою, його дружина фактично позбавлена можливості отримання своєчасної та належної медичної допомоги. Просила суд врахувати, стан здоров'я її підзахисного, який взгалі не мав підлягати призову, в зв'язку із чим просила суд змінити запобіжні заходи стосовно ОСОБА_5 на більш м'які.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд вважає встановленим та доведеним факт існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, та погоджується із думкою прокурора про те, що вказані ризики на теперішній час не зменшились та продовжують існувати.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув'язнення, обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду.
Таким чином, зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_5 , суспільну небезпечність та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження строку запобіжного заходу, доведені прокурором, не зникли та продовжують існувати, та виправдовують тримання останнього під вартою.
Так у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі слідчого судді від 05.02.2025 за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.
Відповідно до фактичних обставин справи та згідно обвинувального акту, вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, є військовослужбовцем.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження цього запобіжного заходу.
Отже, враховуючи всі вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовував необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання прокурора всі ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними, направивши обвинувальний акт до суду, та якому за наслідками судового розгляду, суд надасть відповідну процесуальну оцінку, ухваливши виправдувальний чи обвинувальний вирок.
За таких обставин, суд вважає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 184, 188, 190, 191, 194, 331,350, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 12 вересня 2025 року включно.
Ухвала щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1