Справа № 636/7378/24 Провадження 1-кп/636/721/25
15.07.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
прокурора - начальника Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221100001591, яке внесене 01.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та №12025221100000461, яке внесене 05.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно обвинуваченого
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шипувате, Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 16.12.2010 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 ККУ до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання згідно ст. 75,76 ККУ із іспитовим строком 2 роки, рішенням суду від 16.02.2012 повернутий до місць позбавлення волі на строк 3 роки; 25.12.2012 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 122, 71 ККУ до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання 01.07.2014, 09.08.2016 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 ККУ до 3 років позбавлення волі, звільненого 05.12.2019 у зв'язку із відбуттям строку покарання, 11.11.2022 Машівським районним судом Полтавської області за ст. 126-1 ККУ до 150 годин громадських робіт, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, -
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024 строком на 90 діб, Законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», тобто з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану.
30.06.2024 приблизно о 16:00 год., ОСОБА_5 діючи в умовах воєнного стану, навмисно із корисливих мотивів, переслідуючи мету збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом злому замка, проник до приміщення господарської будівлі, розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де виявив ТВ-тюнер, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .
За вказаних обставин, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме ТВ-тюнера, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього, який був виявлений ним в приміщенні господарської будівлі, ОСОБА_5 діючи навмисно із корисливих мотивів, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, переслідуючи ціль збагачення, діючи повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив крадіжку ТВ-тюнера, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього, вартістю 381,33 грн. відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №5479 від 11.07.2024, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 381,33 грн.
Окрім того, в період часу з 21:00 год. 01.07.2024 по 08:00 год. 02.07.2024, ОСОБА_5 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, навмисно із корисливих мотивів, переслідуючи ціль збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна, проник до приміщення житлового будинку, який розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де в одному з приміщень виявив точильний станок, марки «Intertool» моделі «W1-0830», чорно - червоного кольору, бензопилу марки «TATA-ARGO- МОТО», моделі «CS 5800», оранжевого кольору та бензокосу марки «Кедр», моделі «БГ-6200», зеленого кольору, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 .
За вказаних обставин, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме виявлених ним за вказаних обставин інструментів в приміщенні житлового будинку, ОСОБА_5 діючи навмисно із корисливих мотивів, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, переслідуючи ціль збагачення, діючи повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив крадіжку точильного станка, марки «Intertool» моделі «WT-0830», чорно - червоного кольору, бензопили марки «ТАТА- ARGO-MOTO», моделі «CS 5800», оранжевого кольору та бензокоси марки «Кедр», моделі «БГ-6200», зеленого кольору, загальною вартістю 7401,24 грн. відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 5523 від 11.07.2024, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 завдав ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 7401,24 грн.
Крім того, близько 06 год. 00 хв. 05.03.2025 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на території подвір'я домоволодіння за місцем свого тимчасового мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 .
За вказаних обставин між ОСОБА_5 та його співмешканкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також знаходилась на території подвір'я за вказаною адресою, виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин.
В цей час, ОСОБА_5 , під час конфлікту, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_8 , взяв у праву руку ніж, який він мав при собі та будучи обізнаним про підвищені травматичні властивості ножа, знаходячись в положенні обличчям до ОСОБА_8 , перебуваючи прямо перед нею на відстані витягнутої руки, наніс останній два удари кухонним ножом в область черевної порожнини спереду.
Відповідно до висновку експерта № І2-14/48-Ч/25 від 04.04.2025 в результаті протиправних дій з боку ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_8 були спричинені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з наявністю рани в правій підреберній області, з ушкодженням по ходу ранового каналу антрального відділу шлунку, великого чепця. Вищевказане ушкодження утворилось від дії гострого предмета (предметів), що володіє колючо-ріжучими властивостями.
По ступеню тяжкості вищевказане ушкодження - тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, згідно пн. 2.1.1. а), 2.1.2., 2.1.3. к) «Правил судово-медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, вказавши, що дійсно у вказаний час та за вказаних в обвинувальному акті обставин вкрав зазначене майно та завдав тілесні пошкодження ОСОБА_8 .
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 надали заяви про проведення судового засідання без їх участі.
Прокурор у судових дебатах заявив клопотання про закриття провадження стосовно обвинуваченого за епізодом крадіжки майна ОСОБА_6 , у зв'язку з декриміналізацією на підставі Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Згідно Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 дрібною вважається крадіжка, вартість майна якої не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на червень 2024 рік становить 3028 грн., а вартість майна, крадіжку якого інкриміновано обвинуваченому складала 381.33 грн.
ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_3 не заперечували проти закриття провадження за вказаним епізодом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Відповідно до п. 4-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема у разі якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
9 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Зокрема, у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 дійшла висновку про те Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у червень 2024 року становила 381.33 грн.
У постанові об'єднаної палати ККС ВС від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 зокрема зазначено наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип неявно гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
Об'єднана палата зазначає, що відповідь на запитання, чи мають зміни, яких зазнали статті 185, 190, 191 КК внаслідок зміни редакції ст. 51 КУпАП, зворотну дію в часі, залежить від відповіді на запитання, чи є Закон № 3886-IX «законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи» у значенні ст. 5 КК.
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Об'єднана палата виходить з того, що статті 185, 190, 191 фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Як наслідок, Об'єднана палата вважає, що для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 НМ, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК.
Колегія суддів, яка передала провадження на розгляд Об'єднаної палати ККС, на обґрунтування своєї позиції спиралася на Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 19 квітня 2000 року, в якому розглядалося питання про вплив змін, що вносяться до нормативно-правових актів інших галузей права, до яких відсилає бланкетна диспозиція кримінального закону. КСУ розглядав ситуацію щодо впливу зміни мінімального розміру заробітної плати на диспозиції ряду статей чинного на той час КК, де цей показник впливав на застосування кваліфікуючої ознаки «у великих чи особливо великих розмірах».
КСУ дійшов висновку, серед іншого:
«Положення статті 58 Конституції України з урахуванням вимог пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється кримінальна відповідальність за їх вчинення. Такі закони мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи…
Встановлення нормативно-правовими актами іншого мінімального розміру заробітної плати не тягне за собою зміни кваліфікуючих ознак злочинів, передбачених частинами четвертими статей 81, 82, 84, частиною третьою статті 83, частиною другою статті 86 та статтею 86-1 цього Кодексу. Положення частини другої статті 6 Кримінального кодексу України щодо зворотної дії закону в часі на ці випадки не поширюється…».
Об'єднана палата вважає, що висновки КСУ в цьому рішенні не можуть бути застосовані до ситуації, яка виникла у зв'язку з обговорюваною зміною до ст. 51 КУпАП.
Зміна розміру мінімальної заробітної плати або неоподатковуваного мінімуму доходу громадян не має за безпосередню мету зміну кримінального закону, тому хоча і може вплинути на застосування норми кримінального закону до певного кола діянь, однак не є зміною кримінального закону, а отже, немає зворотної дії в часі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) хоча і вважає, що при використанні техніки «бланкетної» або «відсильної» норми для криміналізації дій або бездіяльності положення, яке посилається, і положення, на яке здійснюється посилання, мають розглядатися в сукупності як кримінальний закон, однак вирішує справи виходячи з конкретних обставин. У справі Morck Jensen він розглядав ситуацію, коли законодавство передбачало кримінальну відповідальність за перебування на певній території без дозволу, але згодом режим цієї території було змінено. ЄСПЛ взяв до уваги, що законодавство, яке змінило режим відповідної території, не мало на меті переглянути застосовність відповідного положення кримінального закону, і таким чином зміна законодавства була зумовлена зовнішніми обставинами, пов'язаними зі зміною ситуації на цій території, які не стосувалися питання винуватості.
Об'єднана палата також вважає, що періодична зміна розміру НМ відповідним законодавством не тягне за собою декриміналізації тих діянь, які кваліфікувалися як кримінальні правопорушення виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення злочину.
Однак Об'єднана палата вважає, що таких підхід не застосовний до змін, які внесені в ст. 51 КУпАП Законом № 3886-IX.
Частина 6 ст. 3 КК передбачає, що зміни до КК можуть вноситися, у тому числі, законами про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення, що відрізняє ситуацію, яка розглядається, від змін нормативно-правових актів інших галузей права, які розглядав КСУ у згаданому Рішенні.
У пояснювальній записці до запропонованих змін до ст. 51 КУпАП законодавець їх метою визначив саме зміну кримінального законодавства щоби досягнути домірності при застосуванні кримінальної відповідальності за правопорушення незначної тяжкості.
Тому зміну в ст. 51 КУпАП розміру коефіцієнта НМ до 2, який розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за відповідні діяння, Об'єднана палата розглядає як зміну до кримінального закону, оскільки мета законодавця полягала саме у зміні диспозиції відповідних кримінальних правопорушень.
Таким чином, Об'єднана палата робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ.
У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Отже вартість викраденого 30.06.2024 у потерпілого ОСОБА_6 майна (а саме ТВ-тюнер, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього) є меншою ніж 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що застосовувалися у 2024 році, і це діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 185 КК України на підставі Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, та закриття щодо нього кримінального провадження за епізодом крадіжки 30.06.2024 ТВ-тюнера, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього, який належить ОСОБА_6 ..
Позиція ОСОБА_5 щодо вчинених злочинів за епізодом крадіжки майна ОСОБА_7 та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За згодою сторін згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий (16.12.2010 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 ККУ до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання згідно ст. 75,76 ККУ із іспитовим строком 2 роки, рішенням суду від 16.02.2012 повернутий до місць позбавлення волі на строк 3 роки; 25.12.2012 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 122, 71 ККУ до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання 01.07.2014, 09.08.2016 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. З ст. 185 ККУ до 3 років позбавлення волі, звільненого 05.12.2019 у зв'язку із відбуттям строку покарання, 11.11.2022 Машівським районним судом Полтавської області за ст. 126-1 ККУ до 150 годин громадських робіт, покарання відбув), на обліку у лікаря нарколога перебуває з 2015 року (алкогольна залежність), на обліку лікаря - психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно, неодружений.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , є рецидив злочинів, вчинення правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення правопорушення стосовно особи, з якою він перебуває у близьких (сімейних) відносинах.
При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, та, що він і вважає, що виправлення ОСОБА_5 і попередження скоєння ним нових злочинів неможливо без ізоляції від суспільства.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, та ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільну небезпечність скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, висновки складеної органом пробації досудової доповіді, суд вважає за можливе у даному випадку, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції статті обвинувачення з врахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №5479 від 11.07.2024 у розмірі 3029,12 грн.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Стосовно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 07.03.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 01.02.2024), попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Таким чином, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 в строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення, а саме з 05.03.2025 по день винесення вироку включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6 від 30.06.2024, на підставі Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 121 КК України - у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 185 КК України - у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення, а саме з 05.03.2025 по 15.07.2025 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_5 вироком суду, рахувати з 05.03.2025.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчих експертиз №5479 від 11.07.2024 у сумі 3029,12 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень 12 копійки).
Речові докази: ТВ-тюнер, марки «ROMSAT», моделі «ТR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього; бензопила марки «ТАТА-АRGО-МОТО», моделі «СS5800», оранжевого кольору, точильний станок, марки «Intertool» моделі «WT-0830», чорно - червоного кольору та бензокоса марки «Кедр», моделі «БГ-6200», зеленого кольору, які передані на зберігання потерпілим, вважати повернутими власникам.
Речовий доказ - предмет зовні схожий на саморобний металевий ніж, що складається із металевого рукояття та леза, загальною довжиною 17 см.; куртка чорного кольору марки «my own»; сорочка фіолетово-чорного кольору, на поверхні якої маються плями РБК - знищити.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.07.2024 арешт на ТВ-тюнер, марки «ROMSAT», моделі «TR-1017HD», в пластиковому корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього, який належить потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.07.2024 арешт на бензопилу марки «ТАТА-AGRO-МОТО», моделі «CS5800», оранжевого кольору, точильний станок марки «intertool» моделі «WT-0830» чорно-червоного кольору та бензокосу марки «Кедр», моделі «БГ-6200» зеленого кольору, які належать потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілим, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1