Справа № 308/7588/25
1-кп/308/777/25
23 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку e приміщенні зали суду в місті Ужгороді, клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025071030001004 від 13 травня 2025 року , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Ужгород, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 Кримінального кодексу України,-
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 13 травня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001004 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.07.2025 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб. Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри та те, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на його користь; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, прокурор зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на особу обвинуваченого, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зазначив про необґрунтованість ризиків наведених у клопотанні, зокрема зазначив, що змоги вливати на свідків він немає, оскільки такі йому не відомі. Щодо решти ризиків зазначив, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, або ж вчиняти інше кримінальне правопорушення не має.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала пояснення обвинуваченого, також просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора через його необґрунтованість та недоведеність, зокрема і в частини неможливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника з приводу заявленого прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, з урахуванням його особи, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, останній раніше судимий.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено наступне.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину може вдатися до переховування від суду. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також суд вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_4 є раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, та вдався до вчинення нового злочину. Вказані обставини, на переконання суду свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, а відтак вважає доведеним наявність ризику можливості обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до переконання про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання особи під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд, вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та необхідним продовжити ОСОБА_4 строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.176-178,331,369-372 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів а саме до 15 серпня 2025 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 15 серпня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Повний текст ухвали буде виготовлено та оголошено 27.06.2025 року о 16 год. 50 хв.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1