Справа № 307/2516/25
Провадження №1-кс/307/431/25
Закарпатської області
15 липня 2025 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 та слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, про арешт майна,
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 11 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071160000445, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України.
Вказує на те, що 11 липня 2025 року, близько 04 години 15 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , будучи в неприязних відносинах з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 , за попередньою домовленістю, приїхав до дворогосподарства ОСОБА_6 , на автомобілі марки "Рендж Ровер", державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи за кермом, та не виходячи з автомобіля, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння смерті людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, здійснив два постріли в сторону ОСОБА_6 , який перебував на території свого дворогосподарства, біля будинку, після чого ОСОБА_5 з місця події поїхав в невідомому напрямку. В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 спричинено ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді множинних поранень обох гомілок (тілами метальної цільності) САС, а також пошкодження задньої лівої частини автомобіля марки "Ауді А4", державний номерний знак НОМЕР_2 , який також був розташований на території дворогосподарства. Таким чином, ОСОБА_5 , не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині з причин, які не залежали від його волі, оскільки, внаслідок надання потерпілому медичної допомоги останній залишився живим.
11 липня 2025 року при затриманні ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України, було виявлено та вилучено: трикотажну кофту синього кольору, трикотажні штани синього кольору, кросівки білого кольору.
В ході проведення огляду місця події, 11 липня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: футболку сірого кольору із плямами бурого кольору, дві пластмасові пошкодженні деталі циліндричної форми, предмети сірого кольору (схожі на дріб), в загальній кількості 18 шт., розмірами від 0,3 см., - 0,8 см., автомобіль марки «АUDI» моделі «А4», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.16.2023, належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_2 , та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .
Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпаській області вище зазначене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1202507116000445 від 11 липня 2025 року.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність у арешті тимчасово вилученого майна: трикотажної кофти синього кольору, трикотажних штанів синього кольору, кросівок білого кольору, які належать ОСОБА_5 , та футболки сірого кольору із плямами бурого кольору, двох пластмасових пошкоджених деталей циліндричної форми та предметів сірого кольору (схожі на дріб), в загальній кількості 18 шт., розмірами від 0,3 см., - 0,8 см., власником якого є ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Власники майна в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Вивчивши матеріали клопотання та вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071160000445 від 11 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.
При затриманні ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України, 11 липня 2025 року, було виявлено та вилучено: трикотажну кофту синього кольору, трикотажні штани синього кольору та кросівки білого кольору.
В ході проведення огляду місця події, 11 липня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: футболку сірого кольору із плямами бурого кольору, дві пластмасові пошкодженні деталі циліндричної форми, предмети сірого кольору (схожі на дріб), в загальній кількості 18 шт., розмірами від 0,3 см., - 0,8 см., автомобіль марки «АUDI» моделі «А4», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».
Постановою слідчого вище вказані предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1202507116000445 від 11 липня 2025 року.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді, зокрема, речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За правилами ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час огляду.
Статтями 2, 7 КПК України, визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказані норми кореспондуються з положеннями Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно ст. 1 якого, - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Матеріалами клопотання доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначених речей як доказів в даному кримінальному провадженні.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071160000445 від 11 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, а саме: трикотажну кофту синього кольору, трикотажні штани синього кольору та кросівки білого кольору, власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , та футболку сірого кольору із плямами бурого кольору, дві пластмасові пошкоджені деталі циліндричної форми та предмети сірого кольору (схожі на дріб), в загальній кількості 18 шт., розмірами від 0,3 см., - 0,8 см., власником яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору та власникам майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1