Справа № 646/6891/25
№ провадження 1-кс/646/1728/2025
14 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020007627 від 20.09.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву 1 запасної роти А0501, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє 12.09.2023 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.2 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділенням ВП № 1 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170020007627, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 № 3009 солдата ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду стрільця-снайпера 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 9 штурмової роти 3 штурмового батальйону.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2024 № 192 солдата ОСОБА_4 , стрільця-снайпера 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 9 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 03.07.2024 року №199-РС солдатом резерву 1 запасної роти, вважати таким, що 5 липня 2024 року приступив до здачі справ та посади, цього ж числа здав та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 , вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу по мобілізації.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/22, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває по теперішній час.
Відповідно до ст. 1,2 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, Збройні сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби, вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та провів час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідного дозволу командирів, після проходження у період з 16.07.2024 по 24.07.2025 лікування у зв'язку із хворобою, та його завершення, 25.07.2024 не з'явився до місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 (інші дані не підлягають розголошенню) та до 10.07.2025 (тобто до моменту його виявлення працівниками поліції) постійно перебував за межами частини, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
За час відсутності солдат ОСОБА_4 , обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території військової частини, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до моменту виявлення та припинення злочину працівниками поліції, у зв'язку з чим ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім цього встановлено, що ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року та Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», вчинив умисні корисливі кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 28.05.2025 приблизно о 09:50 год., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Vodafone», розташованого за адресою: м. Харків, Основ'янський район, проспект Аерокосмічний 22, побачив мобільний телефон торгової марки Samsung Galaxy S24 FE 8/256 GB Graphite. В цей час у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону торгової марки Samsung Galaxy S24 FE 8/256 GB Graphite та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в період дії воєнного стану, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв вищевказаний мобільний телефон зі стійки продавця та покинув місце вчинення злочину із зазначеним викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду на загальну суму 26 099 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 02.06.2025, приблизно о 12:30, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи у приміщенні залу кафе «Шаурма», розташованого за адресою: м. Харків, Основ'янський район, вул. Молочна 8, побачив мобільний телефон торгової марки «Samsung», модель «Galaxy А9 2018 128 Blue. В цей час у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону торгової марки «Samsung», модель «Galaxy А9 2018 128 Blue» та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в період дії воєнного стану, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв вищевказаний мобільний телефон зі стійки продавця, сховав в задню кишеню спортивних штанів, в які був одягнений та покинув місце вчинення злочину із зазначеним викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в розмірі 4 320 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення; показаннями свідків з приводу обставин кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
В обґрунтування клопотання зазначено, що на цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Стороною обвинувачення зазначається, що фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, дані про його особу, свідчать про його суспільну небезпеку, що у сукупністю із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та спростовують можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини.
Підозрюваний заперечував проти клопотання слідчого, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме - цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170020007627, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
14.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу вручено підозрюваному ОСОБА_4 14.07.2025 року.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтована зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме:
-повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.07.2025 р;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.07.2025 р.;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 03.06.2025 року,
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.06.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.06.2025 р.,
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2025 року;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 09.06.2025 р.,
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.06.2025 року;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_11 від 12.06.2025 р.,
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2025 року.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, розуміючи тяжкість покарання у випадку визнання його винуватості у злочині, у якому йому пред'явлено підозру; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний обізнаний про особисті дані свідків та потерпілих, які надали органу досудового розслідування показання відносно нього, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 був раніше судимий, підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину в період умовно-дострокового звільнення від призначеного за вироком суду покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, оскільки санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років; вік та стан здоров'я підозрюваного, який не має тяжких захворювань чи інвалідності. Також, суд приймає до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше судимий: 1) 03.08.2009 року Акимівським районним судом Запорізької області за ст. 263 ч. 1, 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання, звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 2)09.12.2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 1, 309 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 3)27.06.2014 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 4)04.09.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 186 ч. 2 до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 27.06.2014 та остаточно визначено покарання у вигляді 4 років 7 місяців позбавлення волі; 5)05.02.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2014 року та остаточно встановлено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 06.12.2018 по відбуттю строку покарання; 6) 12.09.2023 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.2 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву 1 запасної роти А0501, розлучений, неповнолітніх дітей не має.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, відповідно до положень ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Запобіжним заходом, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, є тримання під вартою.
Із аналізу частини другої статті 29 Конституції України убачається, що винятків стосовно підстав застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пов'язаних із тяжкістю вчиненого нею злочину, немає. Тобто, навіть коли йдеться про злочини, що посягають на національну безпеку України чи громадську безпеку, наявність вмотивованого судового рішення для тримання особи під вартою, яка підозрюється чи обвинувачується у їх вчиненні, є обов'язковою. Підставою для правомірного обмеження права на свободу через застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, рішення, яке не просто формально ухвалює суд, а воно має бути обґрунтованим, справедливим. Формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя, яке «визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Таким чином, тримання під вартою за вмотивованим рішенням слідчого судді, суду у розумінні частини другої статті 29 Конституції України відповідає принципу верховенства права та мінімізує ризик допущення свавілля, чого неможливо досягти, враховуючи виключно тяжкість злочину та не оцінюючи конкретних обставин справи, реальних причин, що обумовлюють необхідність у триманні особи під вартою, неможливість застосування інших, більш м'яких, запобіжних заходів.
Враховуючи наведене, наявність вище вказаних ризиків, обґрунтованість підозри, суд вважає за можливе клопотання задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Так, суд приходить до висновку, що можливо визначити розмір застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп. Одночасно з цим, необхідно покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України,
Задовольнити клопотання слідчого.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 11.09.2025 року включно.
Строк дії ухвали - до 11.09.2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує суду, в якому здійснюється розгляд кримінального провадженні, а саме - на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674; МФО 820172; Код одержувача 26281249; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; Одержувач: ТУДСА України в Харківській області.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утримуватись від спілкування зі свідками.
Підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого суді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1