Справа № 646/2116/25
№ провадження 2/646/2131/2025
10.07.25 м.Харків
Основ'янського районного суду міста Харкова в складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Тихоновської Г.В.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості..
Ухвалою судді від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. подав через систему «Електронний суд» на розгляд суду заяву про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, в обґрунтування якої зазначив, що відповідачем погашено заборгованість з кредитним договором у розмірі 5243,93 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.06.2025 р.
Представник позивача подав заперечення на клопотання, в яких вказує, що відповідач фактично не заперечує наявність заборгованості та підтверджує її сплату лише після подання позову, у зв'язку із чим просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 4000 грн, та суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у стягненні судових витрат, посилаючись на їх не доведення.
Позивач у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності та за відсутності відповідача.
Відповідач, представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомленій належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, зважаючи на викладені обставини, доходить такого висновку.
Згідно з приписами частини 3 статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зауважує, що предметом спору між сторонами була заборгованість за Кредитним договором №2718582 від 12.01.2021р. у розмірі 5243,93 грн., однак цей предмет спору припинив своє існування (зник) внаслідок виконання відповідачем заявлених до нього вимог шляхом повного погашення заборгованості перед позивачем, тому суд, з огляду на приписи статті 13 ЦПК України, доходить переконання про відсутність предмета спору, а відтак, наявність обґрунтованої підстави для закриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 9 ст.141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.141 ЦПК, враховує, зокрема поведінку сторони під час розгляду справи, те, що передумовою звернення позивача до суду були неправомірні дії відповідача.
Суд враховує, що лише після вжиття позивачем правових способів захисту шляхом пред'явлення позову, відповідачем було відновлено його право і повернуто кошти.
З урахуванням особливостей вказаної справи, суд вважає, що стягнення витрат за правову допомогу з відповідача на користь позивача відповідатиме основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, верховенству права та відшкодуванню судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Разом з тим, на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано:
-копію договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року;
-додаткову угоду № 2718582 від 19.02.2025 р;
-детальний опис робіт за надану правову допомогу, відповідно до якого адвокатом надані наступні послуги: правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (1,5 години) - 1500 грн. 00 коп.; складання позовної заяви (2 години) - 2000 грн. 00 коп.; формування додатків до позовної заяви (0,5 години) - 500 грн.
- акт про підтвердження факту надання послуг від 19.02.2025 р..
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Суд, оцінюючи обґрунтованість позовної заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником позивача сума є співмірною.
Так, суд враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та приходить до висновку що заявлений розмір витрат на правову допомогу адвоката у сумі 4000,00 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Щодо стягнення судового збору, то судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 13, 133, 255, 260, 261 ЦПК України, -
Закрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖІ ФІНАНС" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖІ ФІНАНС" витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Роз'яснити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя: О.В. Білінська