15.07.25
Справа № 635/4073/24
Провадження № 2/635/1639/2025
15 липня 2025 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Літінської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківської області про заява про визнання права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом,-
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачів.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бойко К.Б., звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до Пісочинської селищної ради Харківської області, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3/8 частину житлового будинку Літера «А1» житловою площею 58,2 загальною площею 89,3 кв.м., за АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який 22.03.2019 року, склав заповіт, реєстраційний № 912,. Заповідав все майно, яке належатиме, або на яке за законом він матиме право на момент смерті, переходило до позивачки. У встановлений шестимісячний термін, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Гаражі Н.П. із заявою про прийняття спадщини. 14.02.2024 року позивачка отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вмотивовану відсутністю документів, що посвідчують право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Даний будинок належав на праві власності, матері спадкодавця, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 спадщину прийняв, але за отриманням свідоцтва про право на спадщину не звертався. Оскільки здійснити свої права на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_1 не може, вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Аргументи учасників справи.
08.07.2025 року від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої просить слухати справу у її відсутність та відсутність позивача за наявними у справі матеріалами, позов підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.
Від представника Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області відзиву на позовну заяву не надходило, у судове засідання не з'явився повторно, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а також із наслідками неявки у судове засідання, про причини неявки не повідомляв.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківської області про заява про визнання права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом, прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
08.07.2025 року від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої просить слухати справу у її відсутність та відсутність позивача за наявними у справі матеріалами, позов підтримує у повному обсязі.
Від представника Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області відзиву на позовну заяву не надходило, у судове засідання не з'явився повторно, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а також із наслідками неявки у судове засідання, про причини неявки не повідомляв.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 15 грудня 2021 року за актовим записом № 26322, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з на 3/8 частину житлового будинку Літера «А1» житловою площею 58,2 м. кв, загальною площею 89,3 кв.м., за АДРЕСА_1 , який належав матері спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Виконкомом Пісочинської районної ради депутатів трудящих, 30 серпня 1983 року на підставі рішення виконавчого комітету Пісочинської районної Ради депутатів трудящих від 16 серпня 1983 року за № 13, зареєстрованого в Міжміського Бюро технічної інвентаризації 06.09.1983, записано в реєстрову книгу № 21 за реєстровим № 2656.
ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 52/93 після її смерті відкрита Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області. В матеріалах спадкової справи, що спадкоємцем після її смерті є син, ОСОБА_4 , на підставі заяви, про прийняття спадщини, інших заяв про прийняття або відмову від спадщини у встановлений строк до нотаріальної контори не надходило.
Спадкоємцями за законом, у відповідності до Цивільного Кодексу УСРС в редакції, що діяла на момент смерті після смерті ОСОБА_3 , крім ОСОБА_4 , є інші діти померлої: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловік, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , так як проживали за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Будинкової книги для прописки громадян, однак в нотаріальну контору для оформлення спадщини не зверталися.
Після смерті ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після смерті дружини, ОСОБА_3 , є: діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Спадщину ОСОБА_5 та ОСОБА_2 після смерті батька прийняли, оскільки проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті, однак спадкова справа ними не була відкрита, що підтверджується Інформацією Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 01 серпня 2023 року за № 463/01-16/П. В нотаріальну контору для оформлення спадщини не звернулися.
У зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_2 , не були одержані Свідоцтва про право на спадщину на відповідні частки ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ з господарськими будівлями та спорудами, після смерті матері, ОСОБА_3 , та після смерті батька, ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаражою Н.П. 14.02.2024 року ОСОБА_1 , було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Матеріалами спадкової справи підтверджено, що осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_2 відсутні.
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 2 ст.1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 1963 року.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР ( 1963 року), не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння (користування, розпорядження) спадковим майном.
Згідно ч.2 ст. 553 ЦК УРСР (в ред. 1963 року) спадкоємець за законом чи за заповітом вправі відмовитися від спадщини протягом 6 місяців з дня її відкриття.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм Цивільного Кодексу 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Враховуючи викладене, у суду є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання права власності на 3/8 частину житлового будинку Літера «А1» житловою площею 58,2 загальною площею 89,3 кв.м., за
АДРЕСА_1 зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.12,81,206, 247,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3/8 частину житлового будинку Літера «А1» житловою площею 58,2 загальною площею 89,3 кв.м., за АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
представник позивача: ОСОБА_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
відповідач: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: 62416 Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, пров. Транспортний, 2.
Суддя О.В.Назаренко