Справа № 127/16260/22
Провадження № 1-кп/127/541/22
14 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що станом на зараз ризики, які існували при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, припинили існування. Свідки та потерпілий у справі допитані. ОСОБА_4 від органів досудового розслідування не переховувався, після описаних у обвинувальному акті подій знаходився вдома, є раніше не судимим, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а тому відсутній ризик переховуватися від суду припинив своє існування. Крім того, стан здоров'я ОСОБА_4 погіршився, має ряд кардіологічних захворювань, тому останній потребує медичного лікування. Внаслідок цього, захисник просив змінити раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби, із 22:00 год. до 07:00 год.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання, зазначивши, що свідки та потерпілий вже допитані, докази перебувають у суді, а обвинувачений має постійне місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання та просить змінити запобіжний захід із тримання під вартою на нічний домашній арешт за місцем проживання.
Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 , заперечив щодо заявленого прокурором клопотання та зазначив, що обвинувачений жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення немає, жодних протиправних дій не вчиняв. Обвинувачений буде вчасно з'являтися до суду, брав участь у проведенні слідчого експерименту. Обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення не може слугувати підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На підставі вказаного просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби, із 22:00 год. до 07:00 год.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши подані клопотання, дійшов наступних висновків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 24.07.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченим під вартою суд враховує суть обвинувачення та факт того, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_10 вже набули статусу обвинувачених у кримінальному проваджені, тобто сторона обвинувачення, звернувшись до суду з обвинувальним актом, вважала не лише підозру обґрунтованою, а й докази у справі достатніми для висунення обвинувачення особам.
Факт наявності обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_10 у вчинені особливо тяжкого злочину вказує на те, що поняття «обґрунтованої підозри» не підлягає оцінці, оскільки на даній стадії кримінального переслідування особи підозра трансформувалась в обвинувачення з критерієм доведеності, оцінка якого передбачена іншою процедурою ніж вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Оцінці на предмет доведеності підлягають виключно ризики у проваджені, існування яких є доведеним у справі щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_10 .
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження.
Про існування ризику переховування від суду, що є одночасно і ризиком перешкоджання кримінальному провадженню, додатково свідчать дані обвинувального акту про роль ОСОБА_4 як організатора та той факт, що у останнього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці. ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні.
Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_4 має ряд кардіологічних захворювань, суд зазначає наступне.
Законодавством України гарантоване надання особам, які утримуються під вартою медичної допомоги в тому числі спеціалізованої та високоспеціалізованої. Вказане свідчить, що у випадку наявності в особи проблем із здоров'ям медичний працівник установи де утримується обвинувачений, зобов'язаний надати необхідну медичну допомогу або направити особу для надання спеціалізованої чи високоспеціалізованої допомоги.
Суд звертає увагу, що установа не повідомляла про наявність в обвинуваченого будь-якого захворювання, що перешкоджає йому перебувати в умовах слідчого ізолятора, або є таким що потребує надання спеціалізованої чи високоспеціалізованої допомоги, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 у зв'язку зі станом здоров'я.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
При цьому суд наголошує, що ризики встановлені у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю обвинувачення, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання обвинувачений може переховуватись від явки до суду. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження.
Про існування ризику переховування від суду, що є одночасно і ризиком перешкоджання кримінальному провадженню, додатково свідчать те, що у ОСОБА_5 будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні, оскільки він перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, проживає в м. Києві, зареєстрований у Житомирській області. Вказане, переконує суд, що ОСОБА_5 не зможе виконувати процесуальний обов'язок явки до суду на першу вимогу.
Дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого, його соціальні зв'язки, значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_5 , згідно обвинувачення, діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану за яке передбачається відповідальність у виді позбавлення волі до 15 років із конфіскацією майна, що підтверджується суттю самого обвинувачення, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, існує ризик переховування обвинуваченого від суду.
Крім цього, доказами у справі підтверджено, що у ОСОБА_6 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим тяжкість можливого покарання за вчинене, свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду.
ОСОБА_6 раніше чотири рази судимий, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, згідно обвинувального акту діяв з корисливою метою свідчить про факт того, ОСОБА_6 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Таким чином ризики встановлені у справі свідчать про те, що будь-який інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою не буде достатньо гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та продовженні запобіжного заходу продовжують існувати, а достатніми для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 14.07.2025 року до 11.09.2025 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 14.07.2025 року до 11.09.2025 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 14.07.2025 року до 11.09.2025 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: