Справа № 127/2319/25
Провадження № 2/127/358/25
09 липня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії,
Позивач КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідно до умов визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІIта Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.09.2019 за №830 ( в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 за №1182 ( в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1023).
Житлове помешкання по АДРЕСА_1 , де зареєстровані та проживають відповідачі, що підтверджується Витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ житлово-комунального господарства м. Вінниці, забезпечується послугами з постачання теплової енергії, які надаються КП ВМР «ВМТЕ». Зазначений житловий будинок технічно під'єднано до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «ВМТЕ», що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.12.2020 № 2634 та від 21.07.2022 № 1447 (із змінами рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18.04.2024 № 929), якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».
01.10.2021 між позивачем та відповідачами укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, а отже останні є споживачами послуг позивача, що підтверджується також реєстром особових рахунків житлового фонду КП ОЦ житлово-комунального господарства м. Вінниці. Враховуючи те, що житлове приміщення відповідачів забезпечується послугами постачання теплової енергії, які надаються КП ВМР «ВМТЕ» та, як споживачі наданих позивачем послуг, порушуючи вимоги Типового індивідуального договору, а також п 5. ч.2 ст.7, ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», заборгували КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» за надані позивачем в період з 01.11.2013 року по 30.09.2024 року, послуги з постачання теплової енергії 14 764 грн. 93 коп., позивач звернувся до суду із даною позовною заявою до відповідачів, оскільки в добровільному порядку відповідачі сплатити борг відмовляються.
Ухвалою суду від 05.02.2025 року в справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, яку направлено судом на адресу проживання відповідачів.
04.02.2025 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з наступних підстав. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Вказує, що жодної з перелічених дій не відбувалось. У позовній заяві відсутнє посилання на будь-яку норму закону, що передбачала б виникнення солідарного зобов'язання. Також немає вказівки й на пункт договору, який встановлює виникнення солідарного зобов'язання. Позивачем не надано відповідних доказів про необхідність стягнення боргу солідарно та не спростовано можливість застосування стягнення боргу у рівних частинах. У позові не зазначено та не надано докази відповідно до якої опалювальної площі здійснювалося нарахування теплової енергії. В позові відсутнє посилання на наявність документів, в яких відображена опалювальна площа квартири АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 вказує, на те, що позивач не довів належним чином факт реєстрації та проживання відповідачів у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а надані докази (оборотна відомість, Витяг з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ житлово-комунального господарства м. Вінниці) не є належними доказами.
Підставою для підтвердження заборгованості, позивач у своєму позові посилається на оборотну відомість та розрахунки, які були надані позивачем як доказ розміру заборгованості відповідачів за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.02.2023 року по 31.07.2024 року включно, яка на думку позивача становить 15 003, 83 грн, із яких: 13 924,77 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії; 716, 59 грн - сума витрат від інфляції; 362,47 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості. Однак відповідач ОСОБА_2 такі відомості та розрахунки вважає такими, що не є належним доказом, що підтверджує наявність та розмір боргу, так як не підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права заявленої матеріально- правової вимоги має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Оборотно-сальдова відомість - регістр бухгалтерського обліку, призначений для контролю операцій і сальдо по рахунках бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності. Оборотно-сальдова відомість містить сальдо (залишки) на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту за даний період для кожного застосовуваного компанією рахунку.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 наполягає на тому, що наявна у матеріалах справи оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів. Разом з тим, заборгованість у розмірі 13 924,77 грн. - сума заборгованості за спожитті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, визначений у наданій заявником оборотно-сальдовій відомості, не підтверджений належними та допустимими доказами на підтвердження заборгованості у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та статей 77-80 ЦПК України. Відтак, надання позивачем відомості, як доказ наявного у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу у розмірі 15 003, 83 грн. не є належним доказом. В той же час розрахунок, на який посилається позивач у своєму позові як доказ заборгованості, не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, та не може вважатися первинним бухгалтерським документом ні за формою ні за змістом, а отже і бути доказом суми заборгованості.
Представником позивача відповідь на відзив в якій фактично викладає те, що зазначено у позовній заяві, а також просить суд відхилити відзив відповідача ОСОБА_2 , позовні вимоги вважає обґрунтованими на належних та допустимих доказах наявності заборгованості у відповідачів перед позивачем, а тому просить їх задовільнити.
ОСОБА_2 в свою чергу подав заперечення на відповідь на відзив, в який висловив те, що позивачем/представником позивача не надано належних та допустимих доказів того, що між позивачем та відповідачами існують будь-які договорені правовідносини і тим більше не надано копію первинних документів, що підтверджують факт споживання теплової енергії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01.02.2023 по 31.07.2024; акти виконаних робіт та акти приймання-передачі послуг, які підтверджують нарахування заборгованості; платіжні документи, виконанні на ім'я відповідачів або документи, що підтверджують формування особового рахунку відповідачів;
належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів (актів виконаних робіт, актів надання послуг, інших первинних документів), що підтверджують факт, обсяг та вартість фактично наданих послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.02.2023 року по 31.07.2024 року включно; завірену копію технічного паспорта або іншого документа, що підтверджує опалювальну площу квартири АДРЕСА_2 ; а також відсутнє підтвердження реєстрації відповідачів за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду із клопотанням про витребування доказів по справі, які має надати позивач/представник позивача.
Судом на підставі ухвали від 17.06.2025 витребувано у КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» копію договору (індивідуального або публічного), на підставі якого здійснюється теплопостачання; документи, що підтверджують правомірність підписання актів від імені споживача (довіреність, наказ тощо); первинні бухгалтерські документи, що містять вартість послуг та розрахунки за кожен звітний період; докази вручення відповідачу будь-яких актів, розрахунків, квитанцій.
01.07.2025 року на виконання вимог вищевказаної ухвали представником позивача подано заяву із відповідними доказами, а саме: копію договору (індивідуального або публічного), на підставі якого здійснюється теплопостачання; документи, що підтверджують правомірність підписання актів від імені споживача (довіреність, наказ тощо); первинні бухгалтерські документи, що містять вартість послуг та розрахунки за кожен звітний період; докази вручення відповідачу будь-яких актів, розрахунків, квитанцій.
Відповідач в свою чергу 05.07.2025 року надіслав на адресу суду через засоби поштового зв'язку заяву в якій зазначив, що наданий рахунок не є первинним бухгалтерським документом. Вважає, що його зміст та форма не відповідають вимогам бухгалтерського обліку та процесуального законодавства: відсутня розшифровка по тепловій енергії - не зазначено обсяг спожитої енергії, одиниця виміру (Гкал), період надання послуги або джерело розрахунку; не зазначено тариф або формулу розрахунку вартості послуг - неможливо перевірити правомірність нарахування; відсутній підпис споживача або будь-яке підтвердження ознайомлення з рахунком; не вказані реквізити сторін, зокрема повна назва споживача, адреса, контактні дані чи інші ідентифікаційні ознаки; не наведено підставу нарахування - рахунок не містить згадки про договір, акт чи внутрішній документ, на основі якого здійснене нарахування.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, судове засідання провести за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася судом завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не надала.
На підставі п.п. 1-2 ч. 3 ст.2 23 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини сторін, що ґрунтуються на вимогах ст. 526, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.
Судом встановлено, що помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , мешканцями якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які зареєстровані за вказаною адресою, та підтверджується Інформаційними довідками з реєстру Вінницької міської громади №4457 від 29.01.2025 та №4458 від 29.01.2025 (а.с 15-18), забезпечується послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються позивачем. Отримання наданих послуг та обов'язок по їх оплаті лежить на відповідачах, які проживають у вказаній квартирі, а тому тягар з її утримання лежить саме на них.
Отримання відповідачами послуг, що надаються позивачем додатково підтверджується витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ житлово-комунального господарства м. Вінниці, в якому зокрема зазначено організацію що обслуговує будинок АДРЕСА_3 , а саме це є ТОВ «ЖЕО» (а.с. 5).
Приміщення, в якому проживають відповідачі, технічно під'єднане до зовнішніх інженерних мереж та віднесено до зони обслуговування позивача, що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.12.2021 № 2634 та від 21.07.2022 №1447, якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів позивача.
01.10.2021 між позивачем та відповідачами було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР «ВМТЕ»(а.с. 7).
Згідно п. 5 Типового договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої теплової енергії, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з:обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;частини обсягу теплової енергії на задоволення загальноприбудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення.
Згідно п. 7 Типового договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуга.
Відповідно до вищевказаного пункту Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково-відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315.
Згідно п. 20 Типового договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а в разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом опалювального періоду, але не менше 30 днів.
Згідно п. 30 Типового договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу; плати за абонентське обслуговування.
Також, згідно п. 34 Типового Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно ст. 36 Типового договору під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Крім того, згідно п. 38 Типового договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Згідно п. 41 Типового договору споживач зобов'язався: забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу;оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строк, встановлений цим договором;допускати виконавця або його представника у своє житло для перевірки показань вузлів розподільного обліку, приладів розподілювачів теплової енергії у порядку, визначеному законом і цим договором.
Згідно п. 44 Типового договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
Як встановлено судом, відповідачами допущено порушення вимог чинного законодавства та умов Типового договору п. 30, 34, 38, 40, 44, що полягає в несвоєчасному внесені плати, в повному обсязі, за надані послуги виконавцем; в погашені простроченої заборгованості за отримані послуги, яка виникла в попередні періоди; оплаті наданих послуг за ціною/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також обов'язку з внесення плати за абонентське обслуговування у строк встановлений цими договорами.
Тобто, у відповідачів виникла заборгованість за надані позивачем послуги, за період з 01.02.2023 року по 31.07.2024 року включно, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 15 003 грн. 83 коп., відповідачами в повному обсязі не оплачуються, що підтверджується оборотною відомістю та розрахунком суми заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 6).
Крім того, з вищевказаної оборотної відомості вбачається факт здійснення оплати відповідачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» і даний факт не заперечувався відповідачами в ході судового розгляду.
Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов визначених Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. за №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст.2 Закону).
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів вузлів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Крім того, нарахування плати за абонентське обслуговування передбачено також пунктом 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету нового Міністрів України від 21.09.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022), пунктом 34 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023), а також відповідними пунктами Типових індивідуальних договорів укладених з також відповідачем, які набрали чинності з 01.11.2021.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1671 від 09.09.2020р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» встановлено тарифи на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для населення (які введено в дію наказами КП ВМР «ВМТЕ» від 03.01.2018 № 12, від 17.12.2018 № 411, від 09.09.2020 № 303).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 установлено граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг. Для споживачів позивача розмір плати за абонентське обслуговування встановлено у розмірі, що є меншим від встановленого Кабінетом Міністрів України граничного розміру.
Вказані тарифи розміщено на офіційному сайті КП ВМР «ВМТЕ» https://vmte.vn.ua/price_population.html
Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Пунктом 1 частини другої статті 7 Закону передбачено обов'язок індивідуального споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 по справа № 6-110цс12, якщо актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦКУкраїни). Зокрема, ст. 19, 20 Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Отже, акцептування договору споживачем про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору.
Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК України, ст. 7, 8 Закону.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У відповідності до зазначених норм, позивачем було запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, опублікувавши ці договори на веб-сайті підприємства https://vmte.vn.ua/public/contract.html.
Таким чином, з 01.11.2021 вступили в дію Типові індивідуальні договори приєднання на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, і вважається, що вони укладені між КП ВМР «ВМТЕ» та кожним споживачем - фізичною особою відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води».
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Враховуючи те, що заперечень або протоколу розбіжностей до типових договорів від відповідачів у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, отже відповідачі підтвердили свою згоду з умовами про надання послуг з постачання теплової енергії та приєдналися до запропонованих типових договорів в цілому.
Водночас, частиною першою статті 9 Закону, пунктом 37 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та пунктом 39 «Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Крім того, зазначене також передбачено умовами (пунктом 38)Типового індивідуального договору укладеного зі споживачами.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Під таким розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг.
Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція.
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» своєчасно та у належній якості надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у житлове приміщення № 116 в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідачі щомісячно отримують платіжні вимоги щодо сплати боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії, тому усвідомлюють те, що є боржниками перед КП ВМР «ВМТЕ».
Вищезазначене повністю спростовує заперечення подані відповідачем ОСОБА_2 з приводу того, що проект Типового договору (індивідуального або публічного), на підставі якого здійснюється теплопостачання, було направлено відповідачу та він не мав можливості висловити свою незгоду, не вчиняв будь-яких дій, що свідчать про акцепт умов договору, не підписував договір.
Крім того на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» надало завірену копію Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».
Також слід зазначити, що такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У відповідності до зазначених норм, КП ВМР «ВМТЕ» запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, опублікувавши ці договори на веб-сайті підприємства.
Таким чином, з 01.11.2021 діють Типові індивідуальні договори приєднання на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, і вважається, що вони укладені між КП ВМР «ВМТЕ» та кожним споживачем - фізичною особою відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-УІП), постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води».
Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 13 Закону №2189-УІ1І з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Згідно до абзацу другого ч. 4 ст. 13 Закону №2189-УШ якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до абзацу третього ч. 4 ст. 13 Закону №2189-УШ якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Крім того, від відповідачів заперечень та пропозицій щодо Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії станом на 27.06.2025 не надходило, також судом встановлено, що відповідачами здійснено було наступні оплати комунальних послуг за постачання теплової енергії: січень 2024 року - 539,97 грн; лютий 2024 року - 1200 грн; березень 2024 року -1200 грн; травень 2024 року - 500 грн. У зв'язку з наявністю заборгованості до лютого 2023 року, дані кошти були зараховані для погашення попередньої заборгованості.
Також здійснення оплати послуг за теплопостачання відповідачі підтвердили відповідно абзацу третього ч. 4 ст. 13 Закону №2189-VIII. що бажають отримувати комунальну послугу з постачання теплової енергії від виконавця КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», а відтак договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.
Також, на спростування заперечень та тверджень відповідача ОСОБА_2 КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» надало довідку від 26.06.2025 №21/1-193 про місце роботи ОСОБА_5 (додаток 2), згідно якої в його посадові обов'язки входить право фіксувати показники (інформацію) па приладах обліку теплопостачання, а також підписувати акти про відпуск теплової енергії.
На спростування тверджень відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності первинних бухгалтерських документів, що містять вартість послуг та розрахунки за кожен звітний період суд зазначає наступне.
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» надає населенню послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022), та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023).
Також КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» отримано Ліцензію серія АВ №597515 в якій зазначено вид господарської діяльності «транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами». Ліцензія видана 23.05.2012, строк дії ліцензії «безстроково».
Дана інформація розміщена на сайті Вінницької обласної військової адміністрації за посиланням.
Нормативно-правовий акт, який регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності є Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222-VІІІ). який набув чинності 2 березня 2015 року.
Відповідно пункту 6 ст. 21 Закону № 222-VІІІ ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.
Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону: види господарської діяльності яких звужені, підлягають переоформленню, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно; які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата. переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.
Ліцензії на провадження виду господарської діяльності, зазначеного у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону, які є безстроковими, діють протягом п'яти років з дня набрання чинності цим абзацом.
Також КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відповідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює основний вид економічної діяльності «35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря»
Нормативно-правовий акт, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні являється Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996- XIV).
Закон № 996-ХІУ поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Згідно частини першої та другої статті 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до основних первинних документів відноситься: Акт про випуск теплової енергії (додатки 3-6). Він являється одним з найважливіших документів, який беззаперечно належить до первинних, що підтверджує факт надання послуг з постачання теплової енергії за певний звітний період. Хоча чинним законодавством не передбачені типові форми для всіх послуг, акт є загальноприйнятим документом для підтвердження факту надання послуг.
Договір, в даному випадку є Типовий індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Банківська виписка, яка служить підставою для відображення операцій по рахунках у бухгалтерському обліку, підтверджуючи факт оплати за послуги.
Отже, вище перелічені документи є підставою для бухгалтерського обліку та підтверджують здійснення господарських операцій з постачання теплової енергії. Однак Закон № 996-ХІV, який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, є внутрішнім регулятором діяльності підприємства щодо ведення обліку своїх операцій, а не прямі взаємовідносини між підприємством та окремим громадянином.
На спростування того, що позивачем не надано суду доказів вручення відповідачу будь-яких актів, розрахунків, квитанцій, суд зазначає наступне
Приписами статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Під розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг. Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція (.
Проект «Єдиний Рахунок», що супроводжує ТОВ «Центр муніципальних систем управління» виконує функції єдиного розрахункового центру, який консолідує нарахування, прийом та обробку платежів за житлово-комунальні послуги мешканців міста Вінниця по всіх постачальниках житлово-комунальних послуг. ТОВ «Центр муніципальних систем управління» безпосередньо виконує роботи по друку та доставці “Єдиного Рахунку» за надані житлово-комунальні послуги. Відповідач щомісячно отримує платіжні розрахунки щодо наданих комунальних послуг, в тому числі постачання теплової енергії, а також при реєстрації на відповідних електронних сервісах може отримувати інформацію на електронну пошту та в мобільний застосунок «Єдиний Рахунок», інтернет-сервіс HAY.VN.UA.
Тому суд враховує, що позивач надає послуги з постачання тепла до інших споживачів (мешканців) будинку по АДРЕСА_3 , також виконує договірні зобов'язання перед споживачами та надає послуги згідно рішення Вінницької міської ради.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини 1статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно ст. 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16-ц.
Відповідно до оборотної відомості за період з лютого 2023 року по липень 2024 року включно, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , та розрахунку суми заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання з врахуванням 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги, по о/р НОМЕР_1 по приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.02.2023 року по 31.07.2024 року включно, яка на думку позивача становить 15 003, 83 грн, із яких: 13 924,77 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії; 716, 59 грн - сума витрат від інфляції; 362,47 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості.(а.с. 5-6).
Таким чином правильність розрахунків позивача за заявленою до стягнення сумою боргу відповідачами належними і допустимими доказами не спростовано. Доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг відповідачами суду не представлено, а заперечення відповідача ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими та спростовані в ході судового розгляду, оскільки ст.ст. 12, 13,21 Закону України Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок саме споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору, а не навпаки, як стверджує відповідач ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід в рівних частинах стягнути судовий збір в розмірі 3 028 грн. (1514 гривень)
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 9, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 67, 68 ЖК України, ст. 11, 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 13, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» суму заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 15 003 (п'ятнадцять тисяч три) гривні 83 копійки, із яких: 13 924 гривні 77 копійок - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії; 716 гривень 59 копійок - сума витрат від інфляції; 362 гривні 47 копійок - 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 3 028 гривень 00 копійок судового збору (1514 гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження юридичної особи: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13; код ЄДРПОУ 33126849;
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: