Справа № 127/21871/25
Провадження № 2-з/127/21/25
15 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить заборонити Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії з реалізації 19/100 часток офісних приміщень, реєстраційний номер 32020293, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 38, приміщення 303 на III поверсі в житловому будинку літ. А, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , який є власником за правом спільної часткової власності на 19/100 часток офісних приміщень №303 на III поверсі в житловому будинку літ. А, за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно набуто і зареєстровано у шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України. ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні №61441286, яке перебуває на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в межах якого державним виконавцем накладено арешт вищевказане нерухоме майно. Крім того, у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці перебуває виконавче провадження №63940441 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 406000 грн. Як стало відомо заявниці від ОСОБА_2 , у виконавчому провадженні №61441286, в якому він є боржником, державним виконавцем вживаються заходи з метою реалізації зазначеного майна на торгах в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 без виділення часток із спільної сумісної власності кожного з подружжя. Заявниця та її чоловік ОСОБА_2 інформували державних виконавців, що вказане вище майно, є спільною сумісною власністю подружжя, надавали докази і просили державних виконавців звернутися з поданням до суду про виділення часток кожного з подружжя в натурі відповідно до вимог як це передбачено п. 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, у своїй заяві заявниця просила державного виконавця звернути стягнення на належну їй частку майна у спільній сумісній власності з метою подальшої реалізації і погашення заборгованості, однак їй було відмовлено. Станом на сьогодні у виконавчому провадженні №61441286, де боржником є ОСОБА_2 вчиняються виконавчі дії з реалізації арештованого майна. Заявниця має на меті звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2 про виділення частки в натурі із спільної сумісної власності подружжя. Проте, реалізація виконавчою службою спірного майна без виділення частки ускладнить чи навіть унеможливить захист та поновлення її прав та прав інших осіб (наприклад, можливого покупця майна), тому ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою.
Вивчивши та оцінивши матеріали заяви, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з пунктом 4 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачем не обґрунтовано у чому полягають об'єктивні ризики можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення про виділення частки нерухомого майна в натурі із спільної сумісної власності подружжя, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Із заяви про забезпечення позову фактично вбачається незгода позивача із здійсненням Першим відділом ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заходів по примусовому виконанню рішення суду у виконавчому провадженні №61441286, де боржником є ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 не навела правових підстав заявляти вимоги про забезпечення позову саме шляхом заборони Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії з реалізації 19/100 часток офісних приміщень, реєстраційний номер 32020293, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 38, приміщення 303 на III поверсі в житловому будинку літ. А, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , оскільки дії державного виконавця та сам виконавчий документ не є предметом спору у позовних вимогах щодо виділення частки нерухомого майна в натурі із спільної сумісної власності подружжя і не оскаржується заявником у судовому порядку.
Вимоги ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії з реалізації 19/100 часток офісних приміщень, реєстраційний номер 32020293, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 38, приміщення 303 на III поверсі в житловому будинку літ. А, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 стосуються/можуть вплинути на права і обов'язки осіб, які не мають статусу учасника у цивільній справі щодо виділення частки нерухомого майна в натурі із спільної сумісної власності подружжя.
Враховуючи, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, тому забезпечення позову шляхом заборони Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії з реалізації 19/100 часток офісних приміщень, реєстраційний номер 32020293, місцезнаходження: АДРЕСА_2 на III поверсі в житловому будинку літ. А, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №61441286 може порушити також права стягувача у виконавчому провадженні.
Крім того, із наданих позивачем документів неможливо встановити підстави набуття права власності ОСОБА_2 на 19/100 часток офісних приміщень, реєстраційний номер 32020293, місцезнаходження: АДРЕСА_2 на III поверсі в житловому будинку літ. А.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: