Справа №639/4635/25
Провадження № 1-кс/639/869/25
14 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Новобаварського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ув'язненого - ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), представника Харківської міської медичної частини №27 - ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові провадження за скаргою (клопотанням) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на порушення його прав в частині надання належної медичної допомоги та щодо неналежних умов під час тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,
До Новобаварського районного суду м. Харкова надійшла скарга (клопотання) ув'язненого ОСОБА_3 , в якій останній зазначав, що з 12 серпня 2022 року по теперішній час він утримуюсь під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99. Весь час він тримається під вартою в неналежних умовах. Він є інвалідом 3 групи, у нього ампутована верхня права кінцівка з 2016 року. Йому була видана індивідуальна програма реабілітації інваліда № 509/591/1 від 11.05.2023 року, коли він вже перебував в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», але на якій підставі це було зроблено йому не відомо, оскільки його ніхто не вивозив на медико-санітарну експертну комісію, та він не був оглянутий відповідними лікарями.
Також, станом на теперішній час зазначена ІПР втратила чинність, а нову не було зроблено.
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда, що йому була видана медико- санітарною експертною комісією, він потребує протезування верхньої правої кінцівки 061815, чохли, лікувальний масаж (10 сеансів 2 рази на рік), лікувальної фізкультури (10 сеансів 2 рази на рік), а також нагляд у лікаря травматолога. Вже майже два роки жоден із пунктів, які зазначені вище, не були виконані. Тим самим було порушено вимоги ст.23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», оскільки індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких навчається, працює або перебуває особа з інвалідністю, не залежно від її відомчої впорядкованості, типу та форми власності. На його скарги, що у нього постійні болі, фантомні болі, оніміння ампутованої руки, ніхто з боку співробітників ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та медичної частини не звертає уваги.
Також він хворіє на інші захворювання: ЗЧМТ, спондилоартроз, циковертибральний артроз, остеохондроз поперекового хрестового відділу хребетного стовпа з презумпцією м/п диска в сегменті С5-С6, сколіоз, який викривляє хребет та порушує функцію внутрішніх органів, внаслідок чого у нього болі в хребті, оніміння. І це було обумовлено тим, що не було виконано програму ІПР, а головне - протезування. Він неодноразово звертався до медичної частини ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для того, щоб його оглянув лікар-офтальмолог у зв'язку із погіршенням стану зору, до лікаря дерматолога - у зв'язку із захворюванням нігтів на ногах грибком та лишаєм, до лікаря невропатолога - у зв'язку із постійним онімінням кінцівок та головними болями, до лікаря уролога, але не був оглянутий відповідними лікарями, не було призначено лікування та не був забезпечений відповідними ліками. За весь час перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» його було оглянуто лікарем стоматологом та зроблена флюорографія.
Під час перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» він не отримав ніякого лікування у зв'язку з ампутацією руки та інших хвороб взагалі, про які адміністрації СІЗО було добре відомо, оскільки до ув'язнення у зв'язку з цим йому було встановлено групу інвалідності.
Крім того, у камері, в якій він вимушений знаходитись, загалом є багато недоліків, а саме: грати на вікнах, відсутність та недостатність природного освітлення, недостатня кількість електричного освітлення, що не дає змоги читати літературу, готуватися до суду та погіршився зір; відсутність свіжого повітря; відсутність вентиляції; пасивне паління; погана якість та недостатня поживність їжі; низька якість питної води; недостатність особистого простору, скупченість (протягом року в камері перебувало по 7-8 осіб, через що він вимушений був спати на підлозі); в камері не втримується температурний режим, наявні цвіль, вологість та бруд; вологість та грибок у лазні; зараження камери комахами (клопами, тарганами) та гризунами; відсутність доступу до теплої води; відсутність в камері душу та обмежений доступ до нього; відсутність туалетного приладдя, мило видається по 1 одинці раз на місяць; відсутність приватності під час відвідування туалету, який не обладнаний для інвалідів; неналежні гігієнічні умови та відсутність засобів гігієни; відсутність пожежної сигналізації та плану евакуації; відсутність та погана якість матрацу та постільної білизни; недостатня фізична активність, майданчик для прогулянок не облаштований для інвалідів, знаходиться на даху та в аварійному стані, замість свіжого повітря - цементний пил; відсутність можливості перейти до укриття під час повітряної тривоги, у зв'язку з чим погіршується його психологічний, емоційний стан, ментальне здоров'я та виникає загроза його життю в умовах воєнного стану. Через інвалідність, тобто маючи тільки одну руку, перебуваючи під вартою в таких умовах він не має можливості випрати свої речі, постільну білизну тощо. Він не має змоги самостійно та належним чином зробити гігієнічні процедури (підстригти волосся, обрізати нігті тощо).
З огляду на викладене, посилаючись на положення ст. 206 КПК України, закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Закон України «Про попереднє ув'язнення», Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14.06.2019, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцію про права осіб з інвалідністю, практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_3 просив:
-зобов'язати завідувача Харківської міської медичної частини №27 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях забезпечити проведення повного, поглибленого медичного обстеження ув'язненого ОСОБА_3 для призначення необхідно кваліфікованої медичної допомоги за межами установи, із залученням вузькопрофільних спеціалістів із закладів охорони здоров'я. З урахуванням результатів обстежень та встановленого діагнозу призначити йому курс лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров'я, клінічними протоколами надання медичної допомоги;
-з метою забезпечення додержання його прав, як ув'язненого, на належні умови утримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», доручити уповноваженим особам Харківської обласної прокуратури провести дослідження фактів, викладених у скарзі та здійснити перевірку повідомлених ним фактів утримання в неналежних умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у випадку їх підтвердження вжити відповідних заходів, щодо дотримання його прав.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги (клопотання), посилаючись на зазначене вище, та просив її задовольнити.
Представник Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Харківській та Луганській областях (далі за текстом - Медична частина №27) в судовому засіданні зазначив, що, з урахуванням потреби ув'язненого ОСОБА_3 у відповідних обстеженнях та лікуванні, медичною частиною буде вжито відповідні заходи. Зокрема, наразі вже запрошено лікаря-уролога для консультації ув'язненого ОСОБА_3 , а також скеровано лист до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР для погодження дати щодо проведення його огляду (консультації).
Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 направила до суду клопотання, в якому просила справу без її участі, у задоволенні скарги - відмовити, адже ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у медичній частині № 27; у зв'язку з наявними захворюваннями ОСОБА_3 неодноразово проводилися медичні огляди, у тому числі, із залученням відповідних вузькопрофільних спеціалістів, надається належна медична допомога та забезпечується лікування відповідно до стану здоров'я останнього; станом на час складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_3 задовільний, отримує курс амбулаторного медикаментозного лікування згідно з листом лікарських призначень; екстреної медичної допомоги, додаткових обстежень, стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Вислухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 з 12.08.2022 тримається під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Щодо вимог скарги про зобов'язання проведення медичного обстеження та лікування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Щодо вимог скарги в частині
Відповідно до п. 2 глави 1 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5 (далі за текстом - Правила №1769/5), медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Пунктом 3 глави 2 розділу Х Правил №1769/5 встановлено, що у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
Основними завданнями медичної частини є, зокрема: надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги; організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду; організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини. (п. 3 глави 1 розділу Х Правил №1769/5).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст. ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
З наданої до суду медичної довідки від 14.07.2025 №1686/26.10/ХК-25-вих встановлено, що ОСОБА_3 по прибуттю до установи був оглянутий черговим медичним працівником. На момент огляду скарги на періодичний біль в спині. Повідомив, що отримав ампутацію передпліччя правої руки у 2016 році та має ІІІ групу інвалідності. Об'єктивно: загальний стан здоров'я задовільний. Шкіра та видимі слизові оболонки чисті. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. В легенях дихання везикулярне, хрипів немає. Тони серця ясні ритмічні. Артеріальний тиск 125/80 мм. рт. ст. Пульс 76 удари за хвилину. Живіт при пальпації м'який безболісний. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Периферичних набряків немає. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Фізіологічні виправлення, зі слів, без особливостей. При тілесному огляді по прибуттю до установи тілесних ушкоджень виявлено не було.
В подальшому ОСОБА_3 регулярно проводились клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні обстеження та огляди лікарями медичної частини з приводу наявних у нього хронічних захворювань, та за результатами оглядів призначались медикаментозні курси амбулаторного лікування.
04.10.2024 в умовах Медичної частини №27 з профілактичною метою були приведені клініко-лабораторні дослідження крові. Висновок: показники в межах норми.
30.12.2024 був оглянутий лікарем медичної частини №27. Скарги на періодичний біль в грудному відділі хребта. Зі слів, хворіє 4 місяці. Оглянутий клінічно. При пальпації біль на рівні Th7 - Th8. Рекомендовано: MPT грудного відділу хребта в плановому порядку, ібупрофен при болях.
В подальшому ув'язнений ОСОБА_3 , 1989 року народження, активно зі скаргами не звертався.
03.07.2025 в умовах Медичної частини №27 проведено дослідження крові з виявлення серологічних маркерів ВІЛ. Результат - негативний.
12.07.2025 був оглянутий лікарем хірургом Медичної частини №27. Скарги на періодичний біль в правій верхній кінцівці, оніміння. Об'єктивно: загальний стан здоров'я задовільний. Права верхня кінцівка ампутована на рівні нижньої треті плеча. Кукса має конусовидну форму, шкіра не змінена, ознак запалення немає. На дотик м'яка, тепла. При пальпації визначається зниження тактильної чутливості. Діагноз: травматична ампутація на рівні нижньої треті правого плеча. Посттравматична нейропатія. Рекомендовано: ібупрофен 1 табл. 2 рази на добу №5.
12.07.2025 був оглянутий лікарем Медичної частини №27. Скарги на оніміння кінцівок, фантомні болі в правій верхній кінцівці від локтя, головний біль в лобно-скроневій області. ЗЧМГ у 2014 році. Побутова травма у 2016 році. Зміщення крижового відділу хребта, здуття живота. Об'єктивно: загальний стан здоров'я задовільний. Шкіра чиста, звичайного кольору. Тони серця ритмічні. Температура тіла 36,6С. AT 130/80 мм. рт. ст. ЧСС 64 за хвилину. У легенях дихання везикулярне. Живіт м'який, помірно здутий. Печінка у края реберної дуги. Селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Фізіологічні відправлення в нормі, зі слів. Діагноз: ампутація правої верхньої кінцівки від локтя (побутова травма у 2016 році). Рекомендовано: консультація невропатолога в плановому порядку.
Станом на час складання Довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_3 , 1989 року народження, задовільний. Перебуває на диспансерному обліку у лікарів Медичної частини № 27. Отримує курс амбулаторного медикаментозного лікування згідно листа лікарських призначень. Лікарськими засобами забезпечений в повному обсязі. Екстреної медичної допомоги, додатковий обстежень, стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Відповідно до положень Європейських пенітенціарних правил-1 (Рекомендація № К (2006)2 Комітету Міністрів держав-учасниць), при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Життя в місцях позбавлення волі повинно бути, наскільки це можливо, наближене до позитивних аспектів життя у суспільстві. Адміністрація пенітенціарних установ мусить забезпечувати охорону здоров'я всіх ув'язнених цих установ. Компетентна інстанція повинна брати до уваги будь-які письмові скарги-від ув'язненого, якщо в них є підстави припускати, що права ув'язненого були порушені. Пенітенціарні установи регулярно інспектуються урядовими органами з метою оцінки того, чи відповідає управління ними вимогам національного законодавства та міжнародного права, а також положень даних Правил.
Відповідно до практики ЄСПЛ, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (пп. 72-74 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Так, загальні принципи практики Європейського суду з прав людини сформовані в пунктах 77, 78 рішення по Справі «Кущ проти України»(заява № 53865/11, остаточне 03/03/2016),п. 149 рішення у Справі «Корнейкова та Корнейков проти України» (заява № 56660/12, остаточне 24/06/2016), за змістом яких:
Суд неодноразово наголошував на тому, що охорона здоров'я ув'язнених осіб повинна забезпечуватися належним чином (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 94, ECHR 2000-ХІ). Відсутність належної медичної допомоги може становити поводження, що суперечить статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkeу) [ВП], заява № 22277/93, п. 87, ECHR 2000-VII, і «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява № 3456/05, п. 90, від 4 жовтня 2005 року).
Суд вважає, що «належність» медичної допомоги під час тримання під вартою залишається найбільш важким елементом для визначення. Лише той факт, що ув'язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була належною (див. рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), заяви № 9852/03 та № 13413/04, п. 116, від 29 листопада 2007 року). Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров'я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Худобін проти Росії» (Khudobin v. Russia), заява № 59696/00, п. 83, ECHR 2006-ХІІ), оперативність і точність постановки діагнозу і надання допомоги (див. згадане рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), п. 115, та рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пп. 104-106, від 28 березня 2006 року), а за умови, коли це викликано медичним станом, - регулярність та систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороб ув'язненої особи або запобігання їхньому ускладненню, а не усунення симптомів (див. там само, пп. 109 та 114; а також рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява № 3456/05, п. 79, від 4 жовтня 2005 року; та «Попов проти Росії» (Popov v. Russia), заява № 26853/04, п. 211, від 13 липня 2006 року). Державні органи влади також повинні довести, що були створені умови, необхідні для фактичної реалізації призначеного лікування (див. згадане рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan, п. 116, та рішення у справі «Голомийов проти Молдови» (Holomiov v. Moldova), заява № 30649/05, п. 117, від 7 листопада 2006 року).
Як встановлено судовим розглядом, Харківською міською медичною частиною №27 вживаються заходи щодо забезпечення медичного обстеження та лікування ув'язненого ОСОБА_3 ..
Водночас, з огляду на посилання ув'язненого ОСОБА_3 щодо неефективності лікування та інших його доводів, наявність у нього інвалідності, а також, враховуючи процесуальну позицію представника медичної частини, висловлену в судовому засіданні, який фактично не заперечував проти вимог скарги, вказавши, що Медичною частиною №27 запрошено лікаря-уролога для консультації (огляду) ОСОБА_3 , скеровано лист до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР для погодження дати щодо проведення його огляду (консультації), тобто фактично визнано потребу у проведенні відповідного огляду; зміст довідки, з якої випливає, що ОСОБА_3 потребує консультація невропатолога та проведення МРТ грудного відділу хребта, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зобов'язання адміністрації Харківської міської медичної частини №27 та ДУ «Харківський слідчий ізолятор» провести медичне обстеження ОСОБА_3 з урахуванням скарг на стан його здоров'я, в тому числі, за необхідності, із залученням лікарів закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 року №239/5/104, та надати необхідну медичну допомогу і провести лікування згідно медичного призначення за результатами обстеження.
Щодо вимог скарги на неналежні умови тримання під вартою.
01.01.2025 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання» від 21 листопада 2024 року № 4093-IX (далі за текстом - Закон № 4093-IX).
Законом № 4093-IX, окрім іншого, доповнено Кримінально-виконавчий кодекс України статтею 115-1, а Закон України «Про попереднє ув'язнення» - статтею 11-2 .
При цьому статтею 115-1 КВК України та статтею 11-2 Закон України «Про попереднє ув'язнення» встановлено, що: належними умовами тримання є умови, що відповідають вимогам Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу, інших актів законодавства, а саме: 1) недопущення катувань чи нелюдського або такого, що принижує честь і гідність поводження чи покарання; 2) надання належної медичної допомоги; 3) забезпечення повноцінним харчуванням; 4) забезпечення житлово-побутових умов (жила площа, вільний доступ до туалетних кімнат, достатнє природне освітлення, нормативний температурний режим, провітрювання приміщень); 5) дотримання державних медико-санітарних правил.
Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань встановлює факт та/або строк тримання в неналежних умовах в установі виконання покарань на підставі цього Кодексу та положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
До заходів щодо запобігання триманню засуджених в неналежних умовах належать: 1) переведення до іншого жилого приміщення (камери) з належними умовами тримання; 2) переведення до іншої установи виконання покарань; 3) усунення причин, що роблять умови тримання неналежними, шляхом зменшення наповнюваності жилого приміщення (камери), проведення ремонту, дезінфекції, дезінсекції тощо; 4) інші заходи, необхідні для припинення тримання в неналежних умовах.
Засуджений, член його сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань.
У п'ятиденний строк з дня отримання заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, уповноважені члени Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань відвідують відповідну установу виконання покарань та вивчають стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.
Уповноважені члени Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань під час відвідування установи виконання покарань мають право безперешкодно, із забезпеченням максимального сприяння працівниками та адміністрацією установи виконання покарань, пересуватися територією такої установи, здійснювати аудіо- та відеозапис, ознайомлюватися із звітністю, здійснювати інспектування, подавати письмові запити, перевіряти додержання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установи виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб (з наступним вичерпним письмовим повідомленням відповідної особи про вжиті (невжиті) заходи відповідальності протягом десяти днів з дня отримання відповідної вимоги), спілкуватися з будь-якими працівниками установи виконання покарань та засудженими (у тому числі на умовах анонімності).
У триденний строк з дня відвідування установи виконання покарань Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань приймає рішення, в якому встановлює наявність або відсутність факту та/або строку тримання в неналежних умовах.
Рішення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань підписується її членами.
Копія рішення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань невідкладно, але не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття, надсилається до адміністрації установи виконання покарань та засудженому, члену його сім'ї або близькому родичу, захиснику, які звернулися з відповідною заявою.
Адміністрація установи виконання покарань після отримання копії рішення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах зобов'язана негайно вжити передбачених частиною третьою цієї статті заходів щодо запобігання триманню засуджених в неналежних умовах та у десятиденний строк поінформувати про результати Комісію.
Копія рішення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, яким встановлено факт та/або строк тримання засудженого в неналежних умовах, невідкладно надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої засуджений відбуває покарання, з метою здійснення контролю за виконанням зазначеного рішення Комісії.
Засуджений у разі незгоди з рішенням Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань має право оскаржити таке рішення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
При цьому постановою КМУ від 31 грудня 2024 р. № 1549 затверджено Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань (далі за текстом - Положення № 1549).
Відповідно до п. п. 1, 4, 5, 6 Положення № 1549 воно визначає порядок утворення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань (далі - Комісія), її завдання, функції, повноваження та напрями діяльності. Завданням Комісії є встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах осіб, взятих під варту, і засуджених в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань (далі - установи). Комісія утворюється міжрегіональним управлінням. Комісія з метою виконання покладеного на неї завдання: 1) здійснює розгляд звернень осіб, взятих під варту, засуджених, членів їх сімей або близьких родичів, захисників на неналежні умови тримання в установах з метою поновлення порушених прав; 2) доручає уповноваженим членам Комісії відвідувати установи з метою вивчення стану дотримання умов тримання осіб, взятих під варту, та засуджених; 3) приймає рішення, в якому встановлює наявність або відсутність факту та/або строку тримання в неналежних умовах осіб, взятих під варту, або засуджених.
Отже, з 01.01.2025 встановлено спеціальний порядок оскарження неналежних умов тримання під вартою та суб'єкт, до повноважень якого належить розгляд відповідних скарг, - Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, а також порядок оскарження рішень вказаного суб'єкта.
З огляду на викладене, копію скарги (клопотання) ув'язненого ОСОБА_3 на неналежні умови тримання під вартою необхідно направити для розгляду до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань при Північно-Східному Міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 22, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу (клопотання) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на порушення його прав під час тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в частині надання належної медичної допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Харківської міської медичної частини №27 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку організувати проведення медичного обстеження та лікування ОСОБА_3 , з урахуванням його скарг на стан здоров'я та наявної медичної документації, в тому числі, за необхідності, із залученням лікарів закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 року №239/5/104.
Копію скарги (клопотання) разом із додатками направити до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань при Північно-Східному Міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1