Рішення від 15.07.2025 по справі 142/291/25

Єдиний унікальний номер 142/291/25

Номер провадження 2/142/324/25

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2025 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

при секретарі судового засідання Яворській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. У вказаній позовній заяві позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 26 вересня 2021 року Піщанським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) за актовим записом № 52, після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище " ОСОБА_3 ", стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її користь на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини, судові витрати покласти на відповідана.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 26 вересня 2021 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, та проживали спільно до листопада 2024 року. В цьому шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_4 . Спільне життя з відповідачем не склалось через різні характери, різні погляди на життя, виникнення непорозумінь. На даний час однією сім'єю з відповідачем не проживають. Подальше збереження сімейних відносин стало неможливе. Відповідач ухиляється від утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість. З огляду, на наведене, позивач просить стягнути з відповідача на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2025 року дану справу було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 25 квітня 2025 року було направлено запит до Шпиківської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2

30 квітня 2025 року на адресу суду від Стрільницького старостинського округу Шпиківської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 46 від 29 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено по цивільній справі судове засідання на 11 годину 00 хвилин 29 травня 2024 року.

29 травня 2024 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 30 хвилин 15 липня 2024 року у зв'язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В. В. в іншому провадженні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кабанов М.О. в судове засідання 15 липня 2025 року не з'явилась, проте на адресу суду надійшла заява позивача, в якій вона просить суд розгляд справи за позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів проводити у її відсутності,позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання по даній справі не з'явився, та на адресу суду повернулися конверти, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації його місця проживання було направлено повістки про виклик в судове засідання, призначені на 29 травня 2025 року та на 15 липня 2025 року з відміткою відділення поштового зв'язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 26 вересня 2021 року, про що Піщанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено актовий запис за № 52 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , а прізвище позивача було змінено з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_3 " (а.с.6).

Сторони по справі являються батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Судом встановлено, не заперечувалось під час судового розгляду та не спростовано учасниками справи, що сторони по справі проживають окремо.

Судом встановлено, що причиною розпаду сім'ї та припинення шлюбних відносин стали непорозуміння та часті сварки між подружжям, різні погляди на сімейне життя та обов'язки подружжя, втрата між ними почуттів взаємної любові та поваги.

Позивач та відповідач не бажають миритися, мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви та заяви позивача, в якій вона підтримує позовні вимоги.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, обставини справи та підстави пред'явлення позову до суду, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам їхньої неповнолітньої дитини, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому враховуючи волевиявлення позивача їй після розірвання шлюбу слід залишити прізвище " ОСОБА_3 ".

Вирішуючи вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд, виходить з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В частині 1 ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

В частині 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Під час судового розгляду на підставі наданих суду письмових доказів, а саме долученої до позовної заяви копії довідки Піщанської селищної ради Вінницької області № 464 від 17 березня 2025 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 та спільно з нею за даною адресою проживає син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12)

Згідно з довідкою Закладу дошкільної освіти "Райдуга" (ясла-садок) смт. Піщанка Відділу освіту, молоді, спорту, культури та туризму Піщанського селищної ради Вінницької області № 37 від 17 березня 2025 року, виданої ОСОБА_1 , її син ОСОБА_4 , 2022 року народження, з 05 березня 2025 року по даний час відвідує комунальний заклад "заклад дошкільної освіти "Райдуга" (ясла-садок) смт. Піщанка Піщанської селищної ради (а.с.10)

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення № 3 Піщанка від 17 березня 2025 року № 06-10/156, ОСОБА_1 , знаходиться на обліку в УСЗН Тульчинської РДА (№3 Піщанка) та отримує щомісячну одноразову допомогу при народження першої дитини в розмірі 860,00 грн (а.с.13)

Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що суду не надано жодних доказів та під час судового розгляду не встановлено обставин про досягнення між сторонами - батьками дитини домовленості щодо виконання обов'язку утримувати дитину, в тому числі, того з них, хто проживає окремо від дитини, суд знаходить підстави для присудження коштів на утримання дитини за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).

Згідно положень абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні.

Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).

Згідно положень абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідач в судове засідання не з'явився, свої заперечення проти позовних вимог з відповідним їх обгрунтуванням суду не надав.

Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по її утриманню та вихованню.

Суд наголошує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дітей таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

А тому, враховуючи, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який за віком та станом здоров'я може працювати та отримувати дохід, оскільки зворотнього під час судового розгляду не встановлено, беручи до уваги, що доказів здійснення утримання відповідачемінших дітей, непрацездатних дружини, батьків тощо суду не надано, за відсутності інших обставин, які мають істотне значення, суд погоджується із визначеним позивачем способом стягнення аліментів в частці від доходу відповідача, та приходить до висновку про задоволення позову про стягнення аліментів на утримання дитини у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття, оскільки аліменти в даному розмірі суд вважає необхідними та достатніми для забезпечення потреби неповнолітньої дитини з боку батька, він є співмірним з майновим станом відповідача, а їхня сплата не поставить його у скрутне матеріальне становище.

При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1211,20 гривень, а тому, враховуючи повне задоволення такої позовної вимоги з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу відповідно до банківської квитанції від 10 березня 2025 року (а.с.14).

Також, суд виходить із положень ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», згідно яких позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із вимогою про стягнення аліментів, а тому у порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи, ціну позову, яка у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, та розмір задоволених вимог про стягнення аліментів, вбачає підстави для стягнення із відповідача у дохід держави судового збору у сумі 1211,20 грн., яка підлягала сплаті на день звернення до суду із вказаним позовом.

Доказів понесення інших судових витрат позитвачем до позовної заяви не долучено та під час судового розгляду суду не надано.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 430 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26 вересня 2021 року Піщанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), за актовим записом № 52.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_3 ".

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 , та проживає в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом - 25 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів, відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 , та проживає в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Копію рішення направити учасникам справи.

Відповідачу, який не з'явився в судове засідання копію заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 , та проживає в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя:

Попередній документ
128849212
Наступний документ
128849214
Інформація про рішення:
№ рішення: 128849213
№ справи: 142/291/25
Дата рішення: 15.07.2025
Дата публікації: 16.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Піщанський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (20.08.2025)
Дата надходження: 25.04.2025
Предмет позову: Маслоїд Анастасія Олегівна до Маслоїда Назарія Руслановича про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Розклад засідань:
29.05.2025 11:00 Піщанський районний суд Вінницької області
15.07.2025 09:30 Піщанський районний суд Вінницької області