справа № 619/3001/25
провадження № 3/619/1276/25
Постанова
іменем України
15 липня 2025 року,
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., захисника Селезень С.В., представника потерпілого - адвоката Гафича О.І., розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
установила:
23.05.2025 інспектором ВП №3ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Луговським В.Ю. складено протокол серії ЕПР1 №339605, за відомостями якого 23.05.2025 о 16 год 35 хв в м. Дергачі по вул. Залізничній під час зупинки автомобіля gen р.н. НОМЕР_2 водій ОСОБА_1 не проконтролювала дії пасажира, який відчинивши двері, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем Nissan X-Тrail р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, порушено п. 15.13.ПДР.
У судовому засіданні захисник просила закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол складено відносно не тієї особи та дії водія ОСОБА_1 не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП.
Представник потерпілого - адвокат Гафич О.І. зазначив, що у діях водія ОСОБА_1 є прямий безпосередній зв'язок з подією ДТП, оскільки вона не переконалася у безпечності дій свого пасажира, зупинилася на проїжджій частині, чим вчинила перешкоду для водія ОСОБА_2 , який намагався об'їхати цю перешкоду. Щодо притягнення іншого водія до відповідальності ОСОБА_1 не зверталася до правоохоронних органів, будь-яких зауважень з цього приводу при складанні протоколу не зазначала.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП).
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог п. 1.4 ПДР, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Згідно з п. 2.3 «б» ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Як передбачено п. 15.13 ПДР, забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Відповідальність за цим пунктом ПДРУ може нести як водій, так і пасажир, залежно від того, хто із них вчинив такі дії.
Зокрема, особа (як водій, так і пасажир) після зупинки транспортного засобу перед тим, як відчиняти двері, повинна скористатися дзеркалом заднього виду, за необхідності подивитися через скло кузова і дверей назад, візуально оцінити обстановку, і лише переконавшись у безпеці, відкрити двері і вийти з транспортного засобу.
Такі висновки кореспондуються із вимогами п. 5.2.г, яким передбачено, що пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Отже, Правила дорожнього руху регламентують дії не лише водіїв, а і пасажирів, яких вони зобов'язані дотримуватись.
За змістом диспозиції ст. 124 КУпАП, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується такими елементами: діянням, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене, як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діянням та наслідками.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху».
У розумінні ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Як зазначено у п. 1.10 ПДР України, учасниками дорожнього руху є особи, які беруть безпосередню участь у процесі руху як пішоходи, водії, пасажири, погоничі тварин.
Вказане узгоджується з п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
У судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення за те, що не проконтролювала дії пасажира, який відчинивши двері, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем Nissan X-Тrail р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 23.05.2025 він був в автомобілі у якості пасажира, а за кермом була його дружина. Автомобіль зупинився ближче до правого краю дороги перед зачиненим переїздом, де стояло багато автомобілів у черзі один за одним. Справа було узбіччя, по якому рух транспорту заборонений, він упевнився, що ніхто не йде повз і не їде, а оскільки було жарко, тому він відчинив трохи двері, бо склопідйомник не працював, і відчув удар. Автомобіль Ніссан на великій швидкості їхав по узбіччю і своєю лівою стороною ударив двері. Їхнє авто стояло із вимкненим двигуном. Позаду низ через декілька автомобілів стояв їх знайомий ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 23.05.2025 стояв перед зачиненим переїздом в м. Дергачі і бачив, як водій автомобіля Ніссан їхав по узбіччю справа, де знаходиться пішохідна доріжка і рух автотранспорту заборонений.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що недотримання водієм ОСОБА_1 п.15.13 ПДР, як зазначено про це в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №339605, у судовому не знайшло свого підтвердження, оскільки вона безпосередньо не вчиняла дій, передбачених цим пунктом Правил дорожнього руху, отже наслідки у виді ДТП не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із діями водія ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 не поставлене у вину порушення інших вимог ПДР, які би покладали на неї як на водія відповідальність за дії інших осіб, які вона безпосередньо не вчиняла, а тому посилання представника водія ОСОБА_2 на бездіяльність водія є необґрунтованими.
До того ж, суд зазначає, що узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
Як передбачено п. 15.1. ПДР, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
У п. 15.2. ПДР зазначено, що за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Відповідно до п. 5.3б ПДР пасажирам забороняється відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі.
У судовому засіданні було встановлено, що водій ОСОБА_1 зупинилася біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), оскільки переїзд був зачинений і подальший рух автотранспорту у зв'язку з цим не можливий, пасажир ОСОБА_3 , відчиняючи двері, переконався, що автомобіль зупинився біля краю проїзної частини, тоді як водій ОСОБА_2 здійснював рух на автомобілі у не призначеному для руху транспортних засобів місці.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 зазначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко