15.07.2025
про залишення позовної заяви без розгляду
копія
Справа № 401/1993/24 Провадження № 2/401/139/25
15 липня 2025 року м.Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд в складі
головуючого судді Мельничика Ю.С.
за участю секретаря судових засідань - Рудської В.А.,
представника відповідача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Світловодської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -
У липні 2024 року позивач ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Деречина О.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , та просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею.
Ухвалою суду від 25 липня 2024 року року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача та позивач в судове засідання повторно не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.
В судовому засідання відповідач та його представник просили закрити провадження у справі в зв'язку з не явкою позивача та його представника.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав письмовий висновок органу опіки щодо розв'язання даного спору.
Позивач у призначені всі судові засідання не з'являлась, про час та місце слухання справи була повідомлений належним чином (а.с. 30,31,59,86,114,120). Причини неявки позивач суду не повідомляла. Представник позивача також не з'ялялась в судові засідання, про час та місце слухання справ була своєчасно повідомлена через Електронний кабінет, заяв про розгляд справи без їх участі не надходило.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Передбачене пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 ЦПК України.
Відповідно до частини статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до приписів вказаної статті учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Статтею 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 223 ЦПК України.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд відзначає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
За матеріалами справи судом встановлено, що в судові засідання позивач і представник позивача не прибули, причини неприбуття не повідомили, про дату, час та місце судового засідання позивач та його представник був повідомлений належним чином, про що свідчить матеріали справи.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позивач та його представник був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення кожного із зазначених засідань, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, в матеріалах справи відсутні заяви (клопотання) позивача та його представника про розгляд справи за їх відсутності.
Слід також звернути увагу на те, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Норма, яка міститься в пункті 3 частини 1 статті 257 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до вирішення спору.
Законодавче формулювання цієї норми «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі N 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі N 9901/11/19, які суд враховує в силу імперативної норми.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначені судові засідання, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягав, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, як і його представник, повторно не з'явився у судові засідання, заяви (клопотання) про розгляд справи за його відсутності не подав, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту третього частини першої статті 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257, ст.260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Світловодської міської ради, про визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом