Справа № 393/336/25
пров. 2-о/393/41/25
08 липня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря судових засідань Гладир К.С.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області,
представники учасників справи:
представник заінтересованої особи Щербина В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець за участі заявниці ОСОБА_1 цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті встановлено про наявність спадкового майна. Від народження вона проживала та виховувалась матір'ю. Все життя вона здійснювала догляд за матір'ю, а після її смерті здійснила поховання. Для заведення спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину, вона звернулася до приватного нотаріуса, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як відповідно до свідоцтва про її народження прізвище в графі «мати» зазначено « ОСОБА_3 », тобто у її свідоцтві про народження зазначене неправильне ім'я матері. Причиною цього стало допущення помилки при внесенні даних до її свідоцтва про народження, виправити вказане ніяк, окрім зверненням до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, неможливо. Разом з тим, 03.03.1984 року вона уклала шлюб, змінивши прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, серія НОМЕР_1 . Долученими документами до матеріалів заяви, фактично встановлюється факт родинних відносин, між нею та померлою ОСОБА_2 , як доньки та матері. В силу вимог чинного законодавства нотаріус не може в неї прийняти документи для заведення спадкової справи без встановлення факту родинних відносин в судовому порядку. Встановлення факту родинних відносин має для неї істотне значення, так як даний факт надає можливість переходу права власності на майно. В зв'язку з чим просить встановити факт родинних відносин, між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 як матері та доньки.
Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11.06.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду. Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.
Крім цього, заявницею в заяві заявлено клопотання про виклик та допит двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке вищенаведеною ухвалою суду було задоволено.
Також, вищевказаною ухвалою суд з власної ініціативи витребував з приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Голобородька О.В. копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 №37/2025 від 07.05.2025 року.
Заявниця ОСОБА_1 під час розгляду справи заяву по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на її задоволенні. Також суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 , вона є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері. Остання за життя, залишила на її ім'я заповіт від 20.08.2003 року, посвідчений секретарем Тарасівської сільради Новгородківського району Кіровоградської області про спадкування земельної ділянки, площею 6,66 га, яка знаходиться на території Тарасівської сільської ради і належить померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю. Вона звернулась до нотаріуса з заявою про отримання спадщини за законом, як донька померлої після смерті матері. Проте, оформити спадщину вона не має можливості, оскільки відповідно до свідоцтва про її народження прізвище та ім'я її матері записано « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть прізвище та ім'я матері зазначено як « ОСОБА_2 », а тому втрачаються родинні зв'язки зі спадкодавцем. Також пояснила, що нотаріус відмовив їй у видачі спадщини за законом з вищевказаних підстав та порекомендував їй звернутися до суду з заявою про встановлення юридичного факту. Крім цього вказала, що в неї були ще рідні старший брат та сестра, які також вже померли. Крім неї, спадкоємців після смерті її матері більше немає. Перешкод в отриманні спадщини у виді земельної ділянки за заповітом вона немає, проте вона з такою заявою до нотаріуса не зверталася і він не відмовляв їй в цьому. Просить суд встановити факт родинних відносин, між нею та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 як матері та доньки, для того, щоб оформити спадщину за законом після смерті матері, а іншим шляхом вона не має змоги успадкувати земельну ділянку, що належала її матері.
Представник заінтересованої особи Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, проте надав до суду 08.07.2025 року клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами та проти задоволення заяви заявниці не заперечує.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що все життя знає родину заявниці. Їй відомо, що заявниця є донькою ОСОБА_2 . Остання мала ще двох дітей, сина та доньку, старших за заявницю, вони на даний час померли.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона добре знає матір заявниці ОСОБА_2 , вони товаришували та разом працювали. Вона підтверджує, що ОСОБА_2 була матір'ю заявниці. В останньої були ще старші брат і сестра, але вони померли.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд провів розгляд справи на підставі наявних у справі доказах, у відсутність представника заінтересованої особи, який до суду не з'явився.
Вислухавши пояснення заявниці, допитавши свідків, розглянувши письмове клопотання заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступне.
Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 19.08.1966 року народилася заявниця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками вказано: батьком - ОСОБА_9 та матір'ю - ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний запис 19.08.1966 року за № 17.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 03.03.1984 року заявниця 03.03.1984 року зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_10 та змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », про що зроблено відповідний запис за №1.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 02.12.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 а с. Козирівка Кропивницького району Кіровоградської області, у віці 96 років, про що складено відповідний актовий запис № 192.
Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР №026460 виданого 05.04.2002 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 6,66 га, яка знаходиться на території Тарасівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно копії заповіту від 20.08.2003 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №42, ОСОБА_2 було зроблено розпорядження про заповідання вищевказаної земельної ділянки заявниці ОСОБА_1 .
Відповідно до копії спадкової справи № 37/2025, витребуваної судом, заявниця, після смерті ОСОБА_2 07.05.2025 року звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Голобородька О.В., в якій вказала, що даною заявою приймає всю спадщину за заповітом посвідченим секретарем Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області 20.08.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №42, на вказане у заповіті майно, а також вказала, що крім неї інших спадкоємців немає.
Відповідно до відомостей відділу «Центр надання адміністративних послуг» Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №06-17/114 від 05.05.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована з 09.01.1997 - 02.12.2024 роки за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті гр. ОСОБА_2 за вищевказаною адресою інших осіб не зареєстровано.
Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), які наявні в матеріалах справи, приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Голобородьком О.В. 07.05.2025 року була зареєстрована в Спадковому реєстрі спадкова справа №37/2025 року, спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо наявності заповіту/спадкового договору та видачі свідоцтв про право на спадщину після її спадкодавця відсутня.
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.05.2025 року №14/02-14 виданої приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Голобородьком О.В. постановлено про відмову заявниці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України). Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто (ст.1234 ЦК України). Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч.1 ст.1235 ЦК України). Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому (ч.1 ст.1236 ЦК України).
Тобто, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).
Статтями 1261-1265 ЦК України визначено п'ять черг спадкування за законом, зокрема у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно правового змісту ст.ст. 1269-1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати протягом шести місяців нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, зокрема п.1 ч.1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Статтею 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Згідно із п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вказує заявниця, встановлення юридичного факту родинних відносин їй необхідно для прийняття спадщини у виді земельної ділянки, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_2 , але вона цього не може зробити, оскільки документально відсутній родинний зв'язок між нею та спадкодавцем, що унеможливлює оформлення спадщини.
Таким чином встановлення даного юридичного факту заявниці необхідно лише для однієї мети, а саме - отримання можливості прийняти спадщину у виді земельної ділянки, після смерті її матері.
Як зазначалося вище спадкування можливе за законом або за заповітом.
Суд вважає доведеним той факт, що заявниця позбавлена можливості оформити спадщину як спадкоємиця першої черги спадкування за законом, тобто як донька після смерті своєї матері, і це дійсно підтверджено наявністю розбіжностей написання в документах, що мають підтверджувати родинний зв'язок спадкоємця та спадкодавця прізвища та ім'я останнього, а також постановою нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних відомостей, що у заявниці є складнощі та перешкоди в реалізації її дій та намірів пов'язаних з отриманням спадщини у виді земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 саме за заповітом.
Навпроти, до матеріалів справи додано копію заповіту від 20.08.2003 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №42, в якому ОСОБА_2 на випадок своєї смерті було зроблено розпорядження про заповідання земельної ділянки заявниці ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт складений належним чином, він не містить жодних невідповідностей, ніким не оспорювався, є чинним, інших спадкоємців крім заявниці немає, а тому остання має законне право на отримання спадщини вказаної у даному заповіті.
Крім цього, слід вказати, що заявниця звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за вищевказаним заповітом, проте відповідної відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом не вчинялося.
Тобто, жодних перешкод для отримання спадщини за заповітом у заявниці немає, що свідчить про відсутність юридичних наслідків при встановленні факту, який просить встановити заявниця.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що встановлення вказаного факту не породжує для заявниці юридичних наслідків на які вона посилається в поданій заяві, так як вона не позбавлена можливості отримати право власності на спадкову земельну ділянку шляхом реалізації оформлення спадкових прав за заповітом, то підстави для задоволення заяви відсутні, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
За змістом ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 3,4, 19, 76-82, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1261-1265, 1268, 1296 ЦК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.07.2025 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію рішення вручити (направити ) сторонам.
Суддя Є.О. Подліпенець