Справа № 131/939/25
Провадження № 3/131/434/2025
"14" липня 2025 р. м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої по
АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №668348, складеного 11 червня 2025 року старшим інспектором ЮП Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Гашинським С.В., 10 червня 2025 року о 20 год. 35 хв. по вул.Соборна в м.Іллінці Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські обов'язки, а саме її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував мотоциклом «FORTE» не маючи посвідчення водія на право керування та допустив зіткнення з автомобілем, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП як невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не визнала та пояснила, що не усувається від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , батьківські обов'язки виконуються належним чином, дитина забезпечена необхідним, вона надає дитині достатню увагу. Вона є особою з інвалідністю, виховує четверо дітей. Подія, що мала місце 10.06.2025 року сталася вперше. Син на прохання товариша сів за кермо його мотоцикла. Відмітила, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини її сина.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов слідуючого висновку.
Згідно ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, включає: об'єкт, яким є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини; суб'єкт, яким є фізичні особи батьки, або особи, що їх замінюють; об'єктивну сторону, що виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад); суб'єктивну сторону, що виражається у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція, сформульована в ч. 1 ст. 184 КУпАП, є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення має бути посилання на конкретну дію, яку вчинено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності і від виконання такого самого обов'язку щодо забезпечення більших умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ухилилася зазначена особа, їх зміст і в чому конкретно сталося таке порушення. При прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особу, якщо так, то саме і в чому сталися ці порушення, із відповідним закріпленням вказаних норм, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Батьківські обов'язки передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважатигідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має напрямок на розвиток її особистості, поваги до прав, свободи людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, світу, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дані і місце його складення, посади, імені, імені, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. У разі правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №668348 зазначено, що вина ОСОБА_1 полягає в неналежному виконанні батьківських обов'язки щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_2 . Разом з тим, які саме батьківські обов'язки, із передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 (об'єктивна сторона) протокол про адміністративне правопорушення та матеріали не містять, що унеможливлює встановлення форми вини (суб'єктивна сторона) та, які права та інтереси неповнолітньої дитини порушені (об'єкт правопорушення). Сам по собі факт керування неповнолітнім сином, якому виповнилося 16 років, транспортним засобом та вчинення ним адмінправопорушення, у вчиненні якого його визнано винним та застосовано захід впливу, що застосовується до неповнолітніх,- попередження, не свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За таких обставин, приходжу висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, а обставини зазначені у протоколі «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, не розкрита суть адміністративного правопорушення відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, не містить посилань на конкретні обов'язки від виконання якихось ухилилася ОСОБА_1 , вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 184, 245, 247,251, 280, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК