Справа № 346/5825/24
Провадження № 3/346/42/25
14 липня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),
До суду надійшов протокол серія ЕПР1 № 154360 від 19 жовтня 2024 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 статті 130 КУпАП.
Аргументи держави Україна. 19 жовтня 2024 року о 19 годині 26 хвилин в с. Воскресінці по вул. Січових Стрільців, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів). Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Алкофор 507, тест номер 49, результат 1.33 проміле, з результатом згідний, проїхати у медичний заклад відмовився. Чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Позиція ОСОБА_1 . Вказував, що на тесті написаний зовсім інший номер протоколу, ніж той на підставі якого намагаються притягнути «Правопорушеника», а саме ЕПР1 № 164360. Також, жодного підпису він не ставив у документах, що надала поліція та не здійснював будь-які написи на них. Це чітко видно з наданих відеозаписів, де особа чоловічної статі не ставить свої підписи будь-де. Всі підписи на документах відрізняються один від одного, який справжній є підпис А.Блінова можна побачити з договору «Про надання правової допомоги». Також поліція не здійснює роздруківку тесту, що є грубим порушенням та не ознайомлює з ним «правопорушника», що також видно з відеозапису. Крім того, зі змісту відеозапису вбачається, що працівник поліції належним чином не з'ясував думку щодо оголошеного результату огляду, зокрема в частині того, чи погоджується останній з таким показником технічного приладу, чи ні, а фактично виключно констатував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, час на відео відрізнається від часу подій, вказаних у протоколі.
Оцінка суду щодо обставин справи.
19 жовтня 2024 року о 19 годині 26 хвилин в с. Воскресінці по вул. Січових Стрільців, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів). Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Алкофор 507, тест номер 49 результат 1.33 проміле, з результатом тесту - погодився, проїхати у медичний заклад відмовився: протокол - а.с.1 та диск, з аудіовідеозаписом події - а.с.7).
При цьому суд відзначає, що в силу положень частини 1 статті 251 КУпАП, і протокол, і аудіовідеозапис події, є самостійними, і окремими доказами, які суд оцінив, як кожен з них окремо, так і у їх сукупності, які узгоджуються між собою.
Суд не має жодних сумнівів у тому, що вказаним автомобілем, у зазначений у протоколі день і час, керував саме ОСОБА_1 , оскільки після його зупинки на дорозі та приїзду працівника поліції з приладом Алкофор 507, коли той повідомив ОСОБА_1 що той керував автомобілем з ознаками сп'яніння, ОСОБА_1 не заперечував факту свого керування саме зазначеним транспортним засобом, як і не заперечив цього у суді (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7).
Зокрема, до нього підійшов поліцейський, який представився та вказав, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що останній не заперечював на на записі, ні в суді. Після чого, працівник поліції запропонував йому пройти огляд на місці зупинки на стан сп'яніння за допомогою приладу Алкофор 507 та запитав чи згідний ОСОБА_1 на проходження такого огляду, на що останній погодився (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7).
Тоді працівник поліції надав ОСОБА_1 розкрити запакований мундштук, після чого ОСОБА_1 пройшов тест за допомогою приладу, який показав 1.33 проміле. У чому сам ОСОБА_1 пересвідчився позаяк, йому було надано прилад на весь час поки він здіснював аналіз парів його видоху з легень і відображення результату (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7). Що підтверджує використання саме цього приладу, і саме у цей день і час, що вказаний у чек-тесті, наданому суду, оскільки результат тесту 1,33 було видно на відео, і саме цей результат вказаний у роздруківці з приладу чек-тесту, який надав поліцейський. І з цих же причин, суд не вважає суттєвим правовим недоліком те, що номер протоколу до якого було долучено цей чек-тест було написано поліцейським кульковою ручкою, але сам номер протоколу написано правильно: ЕПР1 154360, але важко читабельним почерком.
У зв'язку із чим, працівник поліції повідомив що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та запитав його чи згідний він з цим результатом тесту чи він не бажає пройти огляд у Коломийській ЦРЛ на що ОСОБА_1 запитав, а що результат буде іншим ? Тоді поліцейський знову запитав чи згідний ОСОБА_1 на що останній відповів: так. Поліцейський запитав чи буде їхати ОСОБА_1 у Коломийську ЦРЛ. На що останній сказав: ні, для чого ? То відмовляєтесь запитав працівник поліції у ОСОБА_1 на що останній кивнув головою, що означає: так. Після чого працівник поліції повідомив йому його права і оголосив, що складе протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7). Тому суд не має сумнівів у тому, що поліцейський правильно оцінив відповіді та дії ОСОБА_1 , який висловив згоду з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Алкофор, та не забажав їхати у лікарню.
І після того, як протокол було складено, працівник поліції ознайомлював ОСОБА_1 з протоколом в якому також було роз'яснено, що його будуть викликати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області щодо розгляду справи та запропонував вказати йому чи згідний він з протоколом чи ні, і повідомив що дає йому протокол (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.9).
Суд згідний із ОСОБА_1 у тому, що на аудіовідеозаписі не видно кому саме поліцейський оголошував протокол, і хто саме у ньому розписувався, однак оскільки протокол стосувався саме ОСОБА_1 і голос людини, яка задавала питання був голосом ОСОБА_1 суд не має розумних сумнівів у тому, що то був саме він, оскільки суду важко уявити ситуацію, за якої поліцейський буде вручати на підпис протокол іншій людині, а ця інша людина про це не заявить одразу, а все підпише без зауважень.
Слушними є зауваження ОСОБА_1 про те, що час на аудіовідеозаписі події відрізняється від часу, який був вказаний у всіх документах поліцейським на 1 годину. Проте відомості, які вказані у протоколі та Акті огляду на стан сп'яніння і чек-тесті є узгодженими між собою, мають один і той самий час 19год. (щодо години складання і години самої події), одну й ту саму послідовність, а час вказаний у аудіовідеозаписі хоча і відрізняється самою годиною (замість 19 год., на відео вказано 20год.) в іншому підтверджує усі встановлені судом обставини, що підтверджуються іншими доказами, які узгоджуються між собою.
Оцінка суду щодо правопорушення.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
І зокрема, адміністративним правопорушенням, в силу ч.1 ст.130 КУпАП України являється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. А положеннями пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України (що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з цим суд враховує і застосовує положення статті 266 КУпАП за якими: особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (частина 1); огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2); проведення огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6).
Тому суд враховує та застосовує і положення "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 за якими: огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2); огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (пункт 3); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 5); водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6).
А враховуючи вказані положення суд враховує і застосовує також положення "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року за №1452/735, за якими: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Розділу І); установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 Розділу ІІ).
І з урахуванням вказаних вище нормативно-правових положень суд відзначає, що встановлені ним обставини (що вказані вище і які підтверджуються оціненими судом доказами, у їх сукупності) прямо вказують на те, що ОСОБА_1 19 жовтня 2024 року дійсно керував транспортним засобом, що вказаний у протоколі; огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився поліцейським на місці зупинки автомобіля, з використанням спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (який пройшов калібрування і має чинне свідоцтво про повірку); під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосував технічний засіб відеозапису, матеріали якого у вигляді аудіо-відеозапису долучено до протоколу, і цим записом зафіксовано весь процес огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння; застосований поліцейським спеціальний технічний засіб, після проведення тесту, показав цифровий результат більше 0,2 проміле алкоголю в крові, зокрема 1,33% промілле; і цей результат огляду зазначено поліцейським і у протоколі, і в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС, який долучено до протоколу; ОСОБА_1 погодився з із вказаним результатом його огляду на стан сп'яніння та відмовився від проведення огляду у закладі охорони здоров'я.
Тож зважаючи на викладене, суд погоджується із тим, що 19 жовтня 2024 року о 19 годині 26 хвилин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
А за таких обставин суд погоджується із тим, що 19 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні.
Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.
На виконання положень статті 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об'єкт та наслідки, є тяжким; суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 має у суспільстві погане соціальне обличчя; відомості про те, що він вчиняв у минулому такі ж самі правопорушення у суду відсутні, суд має докази його віку, статі, місця проживання.
Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП, являє собою тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає 17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, врахувавши усі обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього штрафу у розмірі 17000 гривень, разом з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік буде достатньою і адекватною мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з ОСОБА_1 слід стягнути ще й 605 гривень 60 копійок у якості судового збору.
Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), винуватим у вчиненні ним 19 жовтня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Судовий збір має бути сплачений на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили. Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати судового збору.
Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, слід надати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.
Суддя: Коваленко Д. С.