Справа № 346/2533/24
Провадження № 1-кп/346/294/25
15 липня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коломия обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12024091180000273 від 28.03.2024 р відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має дитину 2025 року народження, з вищою економічною освітою, який проходить військову службу за контрактом, на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби управління у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні старший солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
ОСОБА_4 вчинив незаконне поводження з бойовими припасами за наступних обставин.
Старший солдат ОСОБА_4 , в невстановлені досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, проходячи військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого Положенням «Про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощенної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року дозволу, незаконно придбав та зберігав при собі ручну осколкову гранату М-67, яка належить до категорії бойових припасів, яку 16.03.2024 року переніс до відділення №84122 «Укрпошта» за адресою Донецька область м.Слов?янськ вул..Свободи, 1, користуючись її послугами, здійснив передачу вищевказаної осколкової гранати М-67 до відділення №8 «Укрпошта» за адресою Івано-Франківська область м.Коломия вул..Богуна, 34 за накладною №8412212429479 на ім'я ОСОБА_6 , який не був обізнаний в злочинній діяльності ОСОБА_4 .
В подальшому працівниками Служби безпеки України в Івано-Франківській області, 27.03.2024 о 17 год.40 хв. за добровільної згоди ОСОБА_6 , який не був обізнаний в злочинній діяльності ОСОБА_4 , в ході огляду посилки, отриманої ОСОБА_6 від ОСОБА_4 , виявлено та вилучено ручну осколкову гранату М-67, яка належить до категорії бойових припасів.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння, зберігання та передача бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, показав, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час перебування на передовій мав доступ до озброєння, в тому числі до ручних гранат. Під час ротації та виходу з позицій, збирав особисті речі і в поспіху не здав гранату та не перевірив наявність її серед особистих речей. В подальшому 16.03.2024 в м.Словянську Донецької області на відділені «Укрпошти» відправив особисті речі знайомому ОСОБА_6 , ретельно не перевірив всі речі, які відправляв і не помітив наявність серед речей ручної осколкової гранати М-67. ОСОБА_6 також не знав про наявність гранати в цьому відправленні. Щиро розкаюється у вчиненому, розуміє наслідки цього злочину. Ним вже вживаються заходи для недопущення подібного в майбутньому, а саме і він, і командир ретельно перевіряють речі бійців після виходу з позицій, слідкують за вчасною здачею боєприпасів, або їх списанням у випадку використання, він особисто ретельно перевіряє всі речі, які відправляє поштовим зв'язком. Розуміє тяжкість злочину та готовий нести відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються, і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.263 КК України знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Крім того, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.09.2019 р. у справі №166/1065/18, відповідно до якої розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Із заяв обвинуваченого в судовому засіданні вбачається, що посткримінальна поведінка обвинуваченого свідчить про те, що в нього відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його соціальної небезпечності. Обвинувачений розкаявся у вчиненому, тобто визнав не тільки факт вчинення злочинних дій, а ще й дійсно визнав свою провину у вчиненому злочині, висловлював щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що виражалося в визнанні негативних наслідків злочину, в бажанні виправити наслідки вчиненого, вжиття конкретних дій щодо недопущення в майбутньому повторення злочинної поведінки, готовність нести кримінальну відповідальність. Факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочину знайшов своє відображення в матеріалах кримінального провадження, зокрема в його показах, співпраці зі слідством.
Отже, суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є повне визнання вини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в ухвалі Верховного Суду від 30 квітня 2021 року в справі № 325/1421/18 зазначено, що питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст.69-1КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст..12 КК України є тяжким злочином, характер діяння та спосіб його вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, умисну форму вини.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем проходження військової служби, його молодий вік, сімейний стан (одружений та має на утриманні малолітню дитину), задовільний стан здоров'я, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, бере безпосередню участь в обороні України, має відзнаки, нагороди та подяки за оборону України та особисту мужність та героїзм при виконанні військового обов'язку.
Суд враховує також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, досудову доповідь, відповідно до якої виправлення особи без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, вимоги ст.69-1КК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК України в мінімальному розмірі та без реального відбування покарання.
При цьому суд враховує особу обвинуваченого, а саме його виключно позитивну характеристику, перше притягнення до кримінальної відповідальності, зважаючи на його вік, ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, його беззаперечно важливий вклад в оборону України від військової агресії російської федерації і вважає, що ОСОБА_4 не є суспільно небезпечною особою, його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, за умови здійснення за ним пробаційного нагляду, а тому можливе звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених ч.1 та ч.3 ст. 76 КК України, з покладенням обов'язку нагляду за щодо засудженого, який є військовослужбовцєм на командира військової частини, де він проходить військову службу.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому обставин, що виключають застосування ст..75 КК України судом не встановлено.
Суд не погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо призначення покарання у виді 3 років позбавлення волі з реальним відбуттям покарання, що на думку суду є непропорційним вчиненому злочину та особі обвинуваченого, та є суворим і не справедливим. Також суд не погоджується з позицією сторони захисту про можливість застосування ст.69 КК та призначення покарання у виді службового обмеження для військовослужбовцем, оскільки таке покарання, на думку суду, буде занадто м'яким та не відповідатиме визначеній в ст.50 КК меті.
Судові витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №227 від 05.04.2024 в сумі 6058,24 грн. слід покласти на обвинуваченого відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст..100 КПК України, а саме: бірки «Укрпошти» №8412212429479 та №8412212429452 слід залишити при матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон марки «Redmi 10» ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 слід повернути власнику ОСОБА_6 , металевий зелений ящик від боєприпасів слід конфіскувати в дохід держави, залишки об'єкту дослідження гранати М-67 слід знищити.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_4 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, здійснювати командиром військової частини, в якій засуджений проходить військову службу, а саме НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6058,24 (шість тисяч п'ятдесят вісім гривень 24 копійки) гривень.
Речові докази:
- бірки «Укрпошти» №8412212429479 та №8412212429452 - залишити при матеріалах кримінального провадження,
- мобільний телефон марки «Redmi 10» ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 - повернути власнику ОСОБА_6 за належністю,
- металевий зелений ящик від боєприпасів - конфіскувати в дохід держави,
- залишки об'єкту дослідження гранати М-67 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копії вироку вручити сторонам під розписку.
Суддя: ОСОБА_1