Справа № 346/5526/24
Провадження № 2/346/353/25
11 липня 2025 р.м. Коломия Івано - Франківської області
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретарка судових засідань - Івантишин Д.Р., за участю позивача: ОСОБА_1 , його представника: ОСОБА_2 , представника відповідачки: ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Коломийський ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а також про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів, присуджених до стягнення рішенням суду,
До суду із вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 та просив припинити з 03 січня 2024 року стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, а також звільнити його від сплати заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 , яка виникла при стягненні аліментів на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 січня 2024 року.
Позиції учасників справи.
Аргументи позивача. Через стан свого здоров'я він не може працювати і отримувати будь-які доходи, і відповідно не має змоги сплачувати не тільки аліменти, а й утримувати самого себе. Крім того, син позивача та відповідача постійно проживає за межами України і має там постійний дохід, який значно перевищує дохід позивача. Отже, і борг по сплаті аліментів виник через незалежні від позивача причини, погіршення стану його здоров'я, через що він не може працювати, отримувати доходи і відповідно сплачувати аліменти. Тому, позивача слід звільнити від сплати боргу по аліментах, а також припинити їх стягнення за рішенням суду.
Аргументи відповідача та його захисника. Заперечили проти задоволення позову повністю. Зазначали, що надані позивачем медичні документи не підтверджують раптового та істотного погіршення стану здоров'я позивача. Встановлений лікарями діагноз, пов'язаний із віковими змінами та способом життя позивача. Відсутні докази його стаціонарного чи амбулаторного лікування. Його не визнано людиною з інвалідністю, не встановлено обмежень щодо його поточної діяльності. Він ніколи не працював у нічний час, не здійснював тривалих відряджень та не виконував роботу пов'язану із фізичними навантаженнями, тобто роботу проти якої він має протипоказання за висновком лікаря. У нього є автомобіль, він ним керує. А твердження про постійний дохід дитини, який перевищує дохід позивача є непідтвердженим будь-якими доказами. Отже, заборгованість по аліментах виникла виключно через бездіяльність самого позивача, а не через стан його здоров'я, а сплачувати аліменти у присудженому судом розмірі він може, але намагається цього уникнути різними способами і не повідомляє про наявність у нього 2-х машин, об'єкту нерухомого майна і земельної ділянки, на які судом визнано за ним 615/1000 ідальної частки.
Треті особи. Свої позиції щодо позовних вимог, не висловили.
Фактичні обставини, встановлені судом.
1. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.01.2024 року, із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) вирішено стягувати з 03 січня 2024 року на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно (а.с.74-76,77).
На підставі чого, постановою від 10.07.2024 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження (а.с.77). І за розрахунками виконавця, ОСОБА_1 , станом на 01.05.2025 має загальну суму заборгованості по сплату аліментів у розмірі 55406грн.60коп. (а.с.159-160). При цьому суд відзначає, що за весь період сплати аліментів, ОСОБА_6 не сплатив жодної копійки аліментів (а.с.159-160).
2. До ухвалення вказаного рішення суду, з огляду на копії карток виїзду швидкої медичної допомоги, ОСОБА_6 двічі викликав швидку медичну допомогу, зокрема 06.06.2023 та 18.06.2023 з приводу переломоподібного болю у ділянці епігастрії, тошноти та загальної слабкості, а напередодні виклику вживав жирну їжу та випивав кока-колу (а.с.57,58,131,132). А 18.12.2023 року, ним було отримано довідку від ФОП " ОСОБА_7 ", яка засвідчила діагноз ОСОБА_6 : псоріаз, псоріатичний поліартрит, дифузний кардіосклероз, артеріальна гіпертензія, ризик 3, ожиріння ІІІ ступеня (а.с.8,25,129).
Також судом встановлено, що до ухвалення вказаного рішення суду ОСОБА_6 мав і залишається власником двох автомобілів: Dodge Journey (22.04.2022 - дата реєстрації з вартістю 139135грн.04коп.) Ford Mondeo (11.09.2021 - дата реєстрації з вартістю 61636грн.50коп.) - а.с.172. Суд враховує повідомлену ним інформацію, що другий автомобіль перебуває за кордоном, однак докази цьому він не надав. Також суд враховує наданий ним доказ про те, що ОСОБА_8 було тимчасово затримано 07.02.2025 року працівниками поліції і розміщено на спеціальному майданчику (а.с.205), проте будь-яких доказів того, що цей автомобіль було у нього вилучено назавжди або що він втратив титул власника, він не надав.
Однак усі ці обставини, з огляду на зміст рішення суду про стягнення з нього аліментів не були враховані судом (а.с.74-76), але враховуються цим судом. У той же час, що вказано у рішенні суду про стягнення аліментів, ОСОБА_6 повідомляв суду, що він не є матеріально та фінансово забезпеченим, у нього відсутні будинки, квартири, земельні ділянки. Проте суд тоді враховував, що сума щомісячного заробітку ОСОБА_6 , як фізичної особи - підприємця, за 2022 склала 0 грн., але він 24.09.2023, 30.09.2023, 19.10.2023 та 21.11.2023 здійснював перекази коштів у сумах 3000грн.,450грн.,2000грн. та 2000грн. (а.с.74-76).
Також суд враховує, що з огляду на мотивувальну частину рішення суду про стягнення з позивача аліменітв, при визначенні їх розміру, суд врахував факт навчання сина ОСОБА_6 у навчальному закладі та потребу у зв'язку із цим у допомозі, відсутність відомостей про місце роботи та заробітну плату відповідача, а також обов'язок обох батьків надавати матеріальну допомогу та спроможність останніх її надавати (а.с.74-76).
3. Після ухвалення рішення суду про стягнення із ОСОБА_6 аліментів, вже цим судом встановлено, що у його житті відбулись наступні події:
- 21.05.2024, тобто за 2 дні до набрання законої сили вказаним рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання сина, набрало законної сили інше рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2023 (справа №346/5011/18) за яким суд визнав об?єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ), в якому ОСОБА_6 належить право на 385/1000 ідеальної частки, а ОСОБА_4 - 615/1000 ідеальної частки (а.с.188-199);
- 23.05.2024, тобто зі спливом 2-х днів після вказаного рішення суду, набрало законної сили рішення суду про стягнення із ОСОБА_6 з 03 січня 2024 року на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно (а.с.74-76,77);
- 10.07.2024 виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду (а.с.77);
- 06.09.2024 ОСОБА_6 отримав довідку з КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради якою вказано про те, що він був оглянутий у підрозділі цієї лікарні СП "Поліклініка" і має такий діагноз: ІХС (ішемічна хвороба серця). Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ стадія ст.ІІ р.3 (високий). Цукровий діабет. ожиріння ІІІ ступеня. Псоріатичний поліартрит. За станом здоров'я, протипоказана робота, пов'язана із фізичним навантаженням, робота у нічний час, робота із тривалими відрядженнями (а.с.9,24,130);
- 25.09.2024 ОСОБА_6 викликав швидку медичну допомогу у зв'язку із набряком язика у роті після вживання чорносливу, для підтвердження чого надав суду і фотографії (а.с.59,125,133);
- а вже 08.10.2024, тобто менше ніж через 3 місяці після відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_6 звернувся до цього суду із позовом про припинення стягнення з нього з 03 січня 2024 року на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , а також про звільнення позивача від сплати заборгованості по сплаті цих аліментів (а.с.1-12).
4. Під час судового розгляду:
- у період з 21.10.24 по 25.10.2024, тобто 4 дні, ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради, з основним діагнозом: псоріатичний артрит поліартрит, активна фаза, та супутнім діагнозом: псоріаз розповсюджений прогресуюча стадія бляшковидна форма безперервно-рецидивуючий перебіг. ІХС (ішемічна хвороба серця). Дифузний кардіосклероз, аортосклероз та вторинна метаболічна кардіомеопатія. Гіпертонічна хвороба ІІ стадія ст.ІІ р.3 (високий). Предіабет. Холелітіаз (а.с.55,134). Було призначено лікування: діклофенак, серрата, ко-пренеса. Лікувальні та трудові рекомендації: уникати фізичних та психоемоційних перенавантажень. Дієтичне харчування. Продовжити прийом ко-пренеса. Проджовжити лікування згідно призначень дерматолога та кардіолога. Харчування з обмеженим вживанням вуглеводів, інсулін 1 капсула 2/день під час прийому їжі - 3 місяці. Виписаний з поліпшенням (а.с.55,134);
- у період з 03.01.2025 по 05.01.2025, тобто 3 дні, ОСОБА_6 мав тимчасову непрацездатність у зв'язку із чим лікар-терапевт ОСОБА_7 надала медичний висновок і після його огляду зазначила, що ОСОБА_6 прийшов зі скаргами на біль у ногах, має схильність до повноти, але веде малорухливий спосіб життя, і встановила діагноз подагра (а.с.123);
- 03.02.2025 та сама лікарка виписала ОСОБА_6 направлення на стаціонарне лікування загального напрямку, планове (а.с.124), яке невідомо чи він пройшов його чи ні, оскільки ніяких доказів суду не надав;
- у період з 01.01.2022 по 31.12.2023, а також з 01.10.2024 по 31.12.2024, ОСОБА_6 будь-яких доходів за даними податкової служби не отримував (а.с.79,122,126-127), але як було встановлено рішщенням суду про стягнення з нього аліментів, незважаючи на це, він 24.09.2023, 30.09.2023, 19.10.2023 та 21.11.2023 здійснював перекази коштів у сумах 3000грн.,450грн.,2000грн. та 2000грн. (а.с.74-76);
- станом на 24.03.2025, ОСОБА_6 не перебуває на обліку як безробітний (а.с.128).
Зміст спірних правовідносин.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли сімейні правовідносини, в межах яких між ними, як батьками дитини, що продовжує навчання, і на яку стягуються аліменти за рішенням суду, виник спір щодо наявності у позивача права припинити стягнення аліментів та звільнення його від боргу по сплаті аліменітв за рішенням суду.
Оцінка суду
щодо права позивача на припинення стягнення аліментів.
В силу ч.1 ст.188 Сімейного кодексу Україїни, батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Позивачем не надано суду доказів, які могли би свідчити про те, що ОСОБА_5 , дитина ОСОБА_6 на яку стягуються аліменти за рішенням суду, отримує будь-який дохід який набагато перевищує дохід позивача і забезпечує повністю потреби ОСОБА_10 .
Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, вказана норма права не передбачає права платника аліментів на повне припинення стягнення аліментів, а встановлює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення його здоров'я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
І вказана норма права не передбачає прямих обставин, за яких виникає право на звільнення від обов'язку (або його припинення щодо) сплати періодичних платежів, а тільки встановлює, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, зміняться ті обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
А тут суд відзначає, що обставини, які враховуються судом при визначенні саме розміру аліментів на дитину, що продовжує навчання, тобто впливають на визначені розміри платежів, вказані у статті 182, з урахуванням статті 200 Сімейного кодексу України. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
А обставини, що впливають на тривалість чи припинення сплати аліментів, коли це стосується сплати аліментів, у зв'язку із продовженням навчання дитини, передбачені іншою нормою права, яка вмішена у статтю 199 Сімейного кодексу України за якою, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Однак, позивачем не доведено жодними доказами, що після набрання законної сили рішенням суду про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_10 у зв'язку із продовженням ним навчання (яким по суті з відповідача присуджені періодичні платежі) змінились обставини, з якими вказаний закон пов'язує саме припинення обов'язку сплачувати такі періодичні платежі.
В силу статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивач заявив позовну вимогу саме про припинення стягнення з нього, ще й з 03.01.2024 року (тобто з дати ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів) аліментів на утримання ОСОБА_10 , а не про зменшення розміру цих платежів. І межі доказування у справах за такими вимогами є істотно різними, як і підстави.
Позивач вказував на те, що стан його здоров'я не дозволяє йому працювати і тому він не отримує будь-який дохід, і як наслідок не взмозі сплачувати такі аліменти взагалі. І оскільки вимогу про зменшення розміру аліментів він не заявив, він має право подати новий позов з такою вимогою, якщо вважає, що має право на зменшення розміру аліментів, обгрунтовувавши наявність обставин, які виникли після набрання законної сили рішенням суду про стягнення з нього аліментів і які впливають саме на зменшення розміру визначених судом аліментів.
Разом з цим, ОСОБА_11 пред'явив вимогу про припинення стягнення з нього аліментів на сина, який продовжує навчання. І з огляду на статтю 199 СК України такими обставинами можуть бути: припинення сином навчання (докази чого позивачем не надано); припинення потреби у сина у матеріальній допомозі (докази чого позивачем не надано); досягнення сином 23 років (вказана подія не настала); припинення можливості надання позивачем матеріальної допомоги.
Як вже вказувалось, позивач аргументує тут свою позицію про наявність підстав для припинення стягнення з нього аліментів тим, що стан його здоров'я не дозволяє йому працювати і тому він не отримує будь-який дохід, і як наслідок не взмозі сплачувати такі аліменти взагалі.
І суд дуже уважно ставиться до стану здоров'я позивача, який дійсно потребує лікування, і дійсно має певні обмеження у своїй життедіяльності та своїх можливостях працевлаштуватись.
Однак, як правильно зазначила відповідачка та її представник, позивач не довів своєї абсолютної неможливості заробляти собі на життя. Він і досі є фізичною особою - підприємцем, на обліку, як безробітний не знаходиться і доказів пошуку ним будь-якої роботи (якщо підприємницька діяльність не надає йому дохід) не надав. А усі медичні документи надані ним, вказують на те, що він хоча і має обмеження в роботі, вони не є настільки істотними аби позивач взагалі не міг працевлаштуватись.
Разом з цим, визначальним для заявлених позивачем позовних вимог про припинення стягнення аліментів за рішенням суду є не стан його здоров'я, а саме його можливість чи не можливість надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, тобто визначальним є майновий стан позивача.
Суд вже відзначав, що можливість надання матеріальної допомоги сину була встановлена рішенням суду про стягнення з нього аліменітв, і такої можливості ОСОБА_6 не втратив. Позаяк, він не позбавлений працездатності, хоча дійсно і має певні обмеження у своїй життєдіяльності, а доказів того, що він не може знайти роботу не надав, як і взагалі її пошуку, а після рішення суду про стягнення з нього аліментів цим судом встановлено наявність у нього на праві власності двох автомобілів, хоча і не нових (що не було враховано при стягненні аліментів), а також за ним було визнано судом 385/1000 ідеальної частки у праві спільної сумісної власності на об?єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (при цьому суд враховує загальне право слідування земельної ділянки за об'єктом нерухомого майна), що також не було враховано судом при стягненні аліментів. Тобто, майновий стан позвиача навіть покращився. Суд враховує інформацію позивача про те, що відповідачка не дає йому змогу потрапити у своє майно, але доказів цьому він не надав, як і доказів неможливості цим майном розпорядитись.
Отже, позивач не довів виникнення у нього права на припинення стягнення аліментів, і як наслідок його порушення чи не визнання відповідачкою, і тому у задоволенні позову в частині позовної вимоги про припинення з 03 січня 2024 року стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, слід відмовити повністю.
Оцінка суду
щодо права позивача на звільнення від сплати боргу по сплаті аліментів.
Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати звільнення від них.
А відповідно до ч.2 ст.197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Однак, хоча позивач і надав свої медичні документи з переліком наявних у нього хвороб, вони не є такими, що свідчать про виникнення у нього боргу по аліментах у розмірі 55406грн.60коп. (станом на 01.05.2025), саме у зв'язку із такими його хворобами.
Суд вже встановив обставини, які вказані вище і підтверджують, що борг у позивача виник не через хвороби, які безперечно обтяжують його умови життя, а через те, що він просто не сплачував жодної копійки аліментів, хоча мав можливість і працювати, і майно за рахунок якого міг би сплатити хоча би щось.
Суд знову відзначає, що:
- 21.05.2024, тобто за 2 дні до набрання законої сили рішенням суду про стягнення з ОСОБА_6 вже набрало законної сили інше рішення суду за яким суд визнав об?єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , в якому ОСОБА_6 належить право на 385/1000 ідеальної частки, а ОСОБА_4 - 615/1000 ідеальної частки;
- 23.05.2024 набрало законної сили рішення суду про стягнення із ОСОБА_6 з 03 січня 2024 року на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_5 ;
- 10.07.2024 виконавець відкрив виконавче провадження;
- але вже 08.10.2024, тобто менше ніж через 3 місяці після відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_6 звернувся до цього суду із позовом про припинення стягнення з нього аліментів та про звільнення його від сплати заборгованості по сплаті цих аліментів.
Тому, зважаючи на не доведеність позивачем наявності підстави для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах, у задоволенні і цієї позовної вимоги слід відмовити повністю.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Оцінка і висновок суду щодо судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.5), але у задоволенні позову суд відмовляє повністю, у розподілі судового збору слід також відмовити повністю.
Витрат на професійну правничу допомогу, учасниками спору не заявлялись.
Отже, керуючись керуючись статтями 2,19,23,34,42-44,49,76-101,120-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Коломийський ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_5 , про припинення з 03 січня 2024 року стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, а також про звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 , яка виникла при стягненні аліментів на утримання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_5 , який навчається, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 січня 2024 року.
Відмовити ОСОБА_1 у стягненні судового збору з ОСОБА_4 у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повний текст рішення складено 15 липня 2025 року.
Суддя: Коваленко Д. С.