Справа №345/6481/24
Провадження № 1-кс/345/537/2025
11.07.2025 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , старшого слідчого СВ Калського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 6 скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
08.07.2025 р. до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 30.06.2025 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024091170000295 від 25.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України.
Скаргу мотивує тим, що 30.06.2025 слідчим СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження за № 12024091170000295 від 25.05.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ВАТ «БУДМАШ» та членів комісії із нещасного випадку, що мав місце із заявником. Заявник з даною постановою не згодний та вважає, що вона є передчасною та необґрунтованою, а тому її слід скасувати. Враховуючи наведене, ОСОБА_3 просить слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ Калуського ВРП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 30.06.2025 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2024 року за № 12024091170000295 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України.
10.07.2025 р. від слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 надійшло заперечення на скаргу. Заперечення мотивує тим, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою, упередженою та такою, що не підлягає до задоволення. Наголосила, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12024091170000295 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України встановлено, що в діях службових осіб ВАТ «Будмаш» та членів комісії по факту розслідування нещасного випадку на виробництві відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України. Оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалося з дотриманням вимог КПК України, тому відсутні підстави для задоволення скарги. Зазначає, що під час досудового розслідування були вжиті всі необхідні заходи для забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення. Зібрані у справі докази є допустимими, належними та достатніми для прийняття процесуального рішення. Жодних істотних порушень прав і свобод учасників кримінального провадження, зокрема заявника, з боку органу досудового розслідування не встановлено. Доводи, викладені у скарзі ОСОБА_3 , є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а тому в задоволенні скарги просить відмовити.
Скаржник та його представник в судовому засіданні скаргу підтримали з вищенаведених підстав. Скаржник додатково наголосив, що його так і не було допитано в якості потерпілого, що мало б ключове значення під час проведення досудового розслідування. Слідчим не витребувано всіх матеріалів до акту про нещасний випадок. Тому рішення по закриття кримінального провадження є незаконним і підлягає скасуванню.
Старший слідчий СВ Калського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення скарги. Наголосив, що в ході проведення досудового рослідування кримінального провадження №12024091170000295 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384 КК України було встановлено, що заяви ОСОБА_3 вже були предметом розгляду слідчих органів та з приводу вказаних фактів існують рішення про закриття вказаних кримінальних проваджень, які не скасовано. Постанова про закриття кримінального провадження є законною і обґрунтованою. Тому слідчий просить відмовити в задоволені скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, його представника, слідчого, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
В рішенні ЄСПЛ «Яременко проти України» суд зазначив, що розслідування скарг має бути незалежним, безстороннім, і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі Михалкова та інші проти України розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів, експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Положеннями ст. 83 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Судом встановлено, що СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12024091170000295 від 25.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України.
30.06.2025 року слідчим СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024091170000295 від 25.05.2024 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна складатись з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна бути однозначною і не містити суперечностей.
Водночас текст оскаржуваної постанови від 30.06.2025 року про закриття кримінального провадження свідчить про те, що вищевказаних вимог при закритті кримінального провадження слідчим в повному обсязі не було дотримано.
Так, оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження мотивована тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що заяви ОСОБА_3 вже були предметом розгляду слідчих органів та з приводу вказаних фактів існують рішення про закриття вказаних кримінальних проваджень, які не скасовано.
Суд звертає увагу, що для можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК наявними повинні бути у своїй сукупності такі обов'язкові умови:
1) існування не скасованого рішення слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження, прийнятого на одній із підстав, наведених у п.п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК (формальний критерій);
2) фактичної відповідності (тотожності) між собою діяння, кримінальне провадження щодо якого було закрито на одній із підстав, зазначених у п. п. 1, 2, 4, 9 ч. 1ст. 284 КПК, та діяння, провадження щодо якого у зв'язку з цим (існуванням нескасованого рішення) суд вирішує закрити на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК(змістовний критерій);
3) здійснення досудового розслідування у первісному кримінальному провадженні, яке було закрито на одній із підстав, зазначених у п. п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК, на момент його закінчення із дотриманням вимог щодо підслідності (процесуальний критерій).
Суд звертає увагу, що з часу скасування судом постанов про закриття даного кримінального провадження (судові рішення від 26.07.2024 року, 24.10.2024 року, 04.02.2025 року, 10.04.2025 року), обставини, за яких вказані постанови було скасовано, фактично не змінилися, підстави, за яких дане рішення суду було винесено, продовжують існувати. Так, з моменту скасування ухвалою слідчого судді від 10.04.2025 року постанови про закриття кримінального провадження від 28.02.2025 року слідчим не було проведено жодної слідчої дії. Слідчим фактично п'ять разів прийнято постанови про закриття кримінального провадження від 28.06.2024 року, 30.09.2024 року, 21.12.2024 року, 28.02.2025 року, 30.06.2025 року з аналогічних підстав.
Також суд заначає, що в ході досудового розслідування слідчим не було надано належного обґрунтування у постанові про закриття кримінального провадження, чому він взяв до уваги лише окремі докази, зокрема пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (хоча у висновку експерта № 09/07-81 від 12.04.2016 р. вказаний як ОСОБА_10 ) та не було допитано ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Більше того, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (який у висновку експерта № 09/07-81 від 12.04.2016 р. вказаний як ОСОБА_10 ) були допитані в статусі свідків у межах іншому кримінальному провадженні, що підтвердив сам слідчий під час судового засідання. Водночас, вони мали бути допитані повторно в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024091170000295 від 25.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України.
Слідчим не було проведено одночасного допиту (очної ставки) двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях з показами заявника.
Крім того, слідчий у ході досудового розслідування не взяв до уваги та не надав належної оцінки висновку експерта № 09/07-81 від 12.04.2016 р., що є порушенням вимог об'єктивного та повного дослідження обставин кримінального провадження.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження зроблений слідчим поспішно, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи.
До того ж постанова про закриття кримінального провадження надалі містить суперечності. А саме слідчий, ухвалюючи постанову про закриття кримінального провадження, у мотивувальній частині покликається на п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України, п.9-1 ч. 1 ст.284 КПК України, натомість резолютивна частина постанови містить посилання на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Тобто фактично кримінальне провадження № 12024091170000295 закрито саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 84 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
При цьому у розумінні вимог кримінального провадження, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) кримінального правопорушення. За таких обставин рішення слідчого повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні.
Натомість резолютивна частина оскаржуваної постанови не відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства, оскільки чітко не містить відомостей, відносно кого закрите кримінальне провадження № 12024091170000295, а носить неконкретизований, узагальнюючий характер. Закриття кримінального провадження за відсутністю конкретного складу кримінального правопорушення можливе лише відносно певних осіб, а слідчий зазначив лише про відсутність складу кримінального правопорушення, проте, в діях яких осіб та який саме склад кримінального правопорушення відсутній не вказав. Зазначені недоліки постанови стосуються суті рішення та є істотними.
Суд звертає увагу, що, якщо за результатами проведення досудового розслідування буде встановлено відсутність події кримінального правопорушення (відсутність самого факту суспільно небезпечного діяння), п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає окрему підставу для закриття кримінального провадження - відсутність події кримінального правопорушення.
Усунути вказані істотні порушення, на думку слідчого судді, можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання слідчим вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин провадження.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що слідчим не перевірено належним чином усіх обставин кримінального провадження, не надано належної оцінки зібраним доказам, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження є підставною та підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Відсутність самих матеріалів кримінального провадження позбавляє суд перевірити які дії проводилися слідчим по кримінальному провадженню та чи достатньо встановлених слідством доказів для закриття кримінального провадження.
Так, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини… або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі "Олександр Ніконенко проти України", "Мута проти України", "Карабет та інші проти України").
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Таким чином, постанова слідчого від 30.06.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024091170000295 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є передчасною і підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні належить з'ясувати обставини про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів скаржника.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задоволити.
Скасувати постанову слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 30.06.2025 р. про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000295 від 25.05.2024 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано слідчим суддею 15.07.2025 р.
Слідчий суддя: