Справа № 344/11482/25
Провадження № 2-а/344/111/25
15 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Явецької Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивачем зазначається, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ІФ №00162192 від 13.06.2025 Управлінням транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради, в особі головного спеціаліста - інспектору з паркування відділу інспекторів з паркування Сковронською Т.В., було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП за те, що: «13.05.2025 року о 14:07 год. за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Павла Тичини, 1, здійснено стоянка на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками), чим порушено вимоги (п.15.10 (б)) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП».
Оскаржувана Постанова отримана позивачем поштовим зв'язком 20.06.2025. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вищевказане порушення є необгрунтованою та незаконною, оскільки відповідно до підпункту б) пункту 15.10 Правил дорожнього руху України - стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
У той же час, у підпункті в) пункту 15.10 ПДР України зазначається, що: «стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.».
В Постанові, описана подія, що мала місце 13.05.2025 року о 14:07 год., за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Павла Тичини, 1 та зазначається, що позивачем, була здійснена стоянка на тротуарі у місці не позначеному відповідними дорожніми знаками і встановленими табличками, однак, позивач, жодним чином не порушив Правил дорожнього руху України, по тій причині, що здійснив правомірну постановку (паркування) належним йому транспортним засобом - автомобілем марки HYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_1 , у місці де це не заборонено ПДР, а саме відповідно до вимог підпункту в) пункту 15.10 ПДР України, який дозволяє паркування у вказаний ПДР спосіб.
Цього ж дня, близько 14:47 год., знаходячись безпосередньо на місці події, за допомогою механічної рулетки (довжиною вимірювання до 5 м.), позивачем, за допомогою інших громадян, було проведено вимірювання відстані тротуару, який залишався для руху пішоходів у даному місці, а саме від краю сходів аптечного приміщення будівлі (вул.Тичини,1) до правого боку (дверей) автомобіля марки HYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу. Виміряна відстань склала 3.08 м, тобто жодних перешкод для вільного руху пішоходів на даній ділянці тротуару, як елементу дороги позивачем створено не було.
Позивачем зазначається, що оскаржувана Постанова і прийняте у ній рішення відповідача, не відповідає вимогам закону, оскільки грунтується на неповному, необ'єктивному і упередженому розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності будь яких належних та допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже відсутнє підтвердження наявності адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, позивачем зазначається, що протиправні дії відповідача, як органу владних повноважень, викликали у позивача психічне напруження у зв'язку із чисельними письмовими зверненнями до відповідача, необхідністю очікування скасування неправомірного рішення відповідача, отримання очевидно неправомірної відмови відповідача у поновленні порушеного права позивача, необхідністю звернення за правничою допомогою до фахівця у галузі права, звернення до суду із позовною заявою для захисту своїх прав, подальшої участі у судових засіданнях та очікування відновлення порушеного суб'єктом владних повноважень права у судовому порядку. Внаслідок чого позивачу завдано моральної (немайнової) шкоди, яка виразилась у таких критеріях, як психічне напруження, душевні та психологічні переживання і страждання, яких він зазнав внаслідок порушення його прав відповідачем, а також викликали у позивача негативні емоції через порушення його права як людини з боку суб'єкта владних повноважень.
Позивач витратив багато свого особистого життєвого часу, доклав матеріальних і психологічних зусиль для поновлення порушеного права. Зважаючи не вищевикладене позивач оцінює характер немайнових втрат, тобто спричиненої йому моральної (немайнової) шкоди у сумі 20 000 грн.
Враховуючи наведене, просить суд скасувати Постанову серії ІФ № 00162192 від 13.06.2025, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу інспекторів Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради Сковронською Т.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Стягнути з Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування завданої діями відповідача спричиненої моральної (немайнової) шкоди у сумі 20 000 грн. 00 коп. Витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: сплачений позивачем судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., а також витрати пов'язані із оплатою послуг по отриманню правничої допомоги у розмірі 8 500 грн.00 коп. покласти на відповідача.
10.07.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що згідно адміністративного позову позивач та його представник вважають винесену постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ №00162192 від 13.06.2025 р. незаконною, оскільки автомобіль позивача марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_3 був припаркований (здійснив стоянку) на тротуарі в м.Івано-Франківську по вул.Павла Тичини, 1 з дотриманням пп.в п.15.10 ПДР України.
Однак, позивач не врахував те, що пп.б п.15.10 розділу 15 ПДР, забороняє стоянку на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). Оглянувши фото з доказової бази, встановлено що на ділянці тротуару, де зафіксовано транспортний засіб, не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару. Водночас у межах проїзної частини, прилеглої до цієї ділянки тротуару, передбачено майданчик для платного паркування, який позначено дорожнім знаком 5.43 «Зона стоянки» та табличкою 7.6.1, згідно з якою розміщення транспортних засобів здійснюється в межах проїзної частини вздовж тротуару. Отже, у межах згаданої ділянки передбачено спеціально відведені місця, на яких згідно п.15.1 ПДР України повинна здійснюватися зупинка та стоянка транспортних засобів на дорозі.
Крім того, по наданих фото доказах чітко видно, що позивач фактично не стояв на краю тротуару, оскільки за диспозицією п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, краєм тротуару є його зовнішній бік, що знаходиться біля дорожньої смуги для руху транспортних засобів і під час вчинення правопорушення були припарковані транспортні засоби на платному майданчику, які не дозволяли йому припар- куватися саме на краю.
Згідно доказової бази по адміністративному правопорушенню, на фото матеріалах чітко видно, що автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 був припаркований (здійснив стоянку) на тротуарі в м.Івано-Франківську по вул.Павла Тичини, 1 з порушенням пп.б п.15.10 ПДР України. Зокрема автомобіль позивача здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі у місці, яке не позначене дорожніми знаками, встановленими з табличками 5.42.1 «Місце стоянки» та 5.43 «Зона стоянки» у період часу з 13 год. 15 хв. до 14 год. 08 хв. Тому, інспектор керувався положеннями ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП, які передбачають порядок розгляду порушень правил паркування, яке зафіксовано в режимі фотозйомки. Тобто, ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП містять особливий порядок розгляду справи щодо правопорушення, який було дотримано інспектором.
Також представником відповідача зазначається, що позивачем та його представником не надано жодного доказу стосовно його душевних страждань, які б могли бути наслідком винесення інспектором з паркування оскаржуваної постанови. Отже будь-якого порушення прав позивача при винесенні оскаржуваної постанови, не відбулося. Просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Позивач та його преставник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Так підпунктом в) пункту 15.10 ПДР стоянка забороняється: на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Згідно п. 1.10 ПДР України тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
13.06.2025 року Головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради Сковронською Т.В. винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ІФ00162192 щодо ОСОБА_1 відповідно до якої 13.06.2025 року ОСОБА_1 о 14:07 год. за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Павла Тичини, 1 здійснив стоянку транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками), чим порушено вимоги (п.15.10 (б)) ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Із зазначеної вище постанови про адміністративне правопорушення, вбачається, що фотозйомку здійснено за допомогою технічного засобу ПАК Інспектор.
Як вбачається із відповіді начальника відділу інспекторів з паркування від 10.06.2025 року на заяву ОСОБА_1 оглянувши фото з доказової бази, встановлено що на ділянці тротуару, де зафіксовано транспортний засіб, не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару. Водночас у межах проїзної частини, прилеглої до цієї ділянки тротуару, передбачено майданчик для платного паркування, який позначено дорожнім знаком 5.43 «Зона стоянки» та табличкою 7.6.1, згідно з якою розміщення транспортних засобів здійснюється в межах проїзної частини вздовж тротуару. Отже, у межах згаданої ділянки передбачено спеціально відведені місця, на яких згідно п.15.1 ПДР України повинна здійснюватися зупинка та стоянка транспортних засобів на дорозі. Стоянка на тротуарах легкових автомобілів і мотоциклів за умови, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. тротуару має здійснюватися з урахуванням вимог підпункту «б» пункту 15.10 та пункту 15,6 ПДР України (Стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.6 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці).
Запропоновано оскаржити постанову в судовому порядку.
Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у не оплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представником відповідача до матеріалів відзиву долучено копії матеріалів фото фіксації, на яких зображено автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 , який припаркований на тротуарі в м.Івано-Франківську по вул.Павла Тичини, 1 у місці, яке не позначене дорожніми знаками, встановленими з табличками 5.42.1 «Місце стоянки» та 5.43 «Зона стоянки».
Натомість автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 припаркований не на краю тротуару, а у межах проїзної частини, прилеглої до цієї ділянки тротуару, передбачено майданчик для платного паркування, який позначено дорожнім знаком 5.43 «Зона стоянки» та табличкою 7.6.1, згідно з якою розміщення транспортних засобів здійснюється в межах проїзної частини вздовж тротуару.
Так, в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови позивач посилається на те, що позивачем дотримано вимоги щодо паркування транспортного засобу на краю тротуару, де для руху пішоходів залишалось понад два метри.
Із долучених копій матеріалів фото фіксації вбачається, що автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 припаркований з порушенням пп.б п.15.10 ПДР України.
Відповідно до ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів.
Суд вважає, що відповідачем підтверджено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови.
Отже, враховуючи вищезазначене, представник відповідача діяв відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення відповідачем призначено відповідно до норм цього Кодексу, в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, та в межах наданих йому повноважень під час виконання службових обов'язків, з підстав чого не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування постанови.
Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, вітсутні підстави для відшкодування з відповідача на користь позивача моральної шкоди та судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9 КАС України, ст. ст. 280, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя О.А. Татарінова