Справа № 344/12194/25
Провадження № 1-кс/344/4953/25
14 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, в рамках кримінального провадження № 42025092780000144 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся із вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092780000144 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Досудових розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , будучи об'єднаним з останніми єдиним злочинним умислом на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, в порушення Правил перетинання державного кордону України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, в період часу з 30.04.2025 по 01.05.2025 організував та сприяв незаконному переправленню ОСОБА_8 через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, надання порад та вказівок щодо порядку дій та поведінки задля такого перетину державного кордону України із республікою Румунія поза межами пунктів пропуску, в зоні відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), у зв'язку із чим ОСОБА_8 отримав реальну змогу незаконно перетнути державний кордон України в зоні відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак під час руху в сторону державного кордону України останній був зупинений працівниками вказаного відділу прикордонної служби.
У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Коломия, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, непрацюючий, раніше не судимий.
12 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах допитів свідків, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , відомі повні анкетні дані іншого підозрюваного, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на його показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, оскільки тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу. На теперішній час запобігти вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмір у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні долучив до матеріалів клопотання характеризуючи документи на підозрюваного, копії свідоцтва про народження його дітей, медичні висновки щодо стану його здоров'я. Щодо задоволення даного клопотання заперечив, вважає, що тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом. Підозрюваний вину у вчиненому визнав, йому інкримінується один епізод, наміру скриватися від слідства та суду немає. Просив суд врахувати особу підозрюваного, його щире каяття, те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку. Також просив врахувати, що підозрюваний є інвалідом 3 групи, отримав поранення внаслідок війни, був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або з урахуванням майнового стану підозрюваного визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, без тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав, пояснив, що він не заперечує те, що транспортним засобом підвозив особу, за що отримав 15 000 гривень. Наміру скриватися від слідства та суду він немає. На даний час він зібрав кошти для внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Більше коштів у нього немає, отримує заробітню плату близько 10 000 грн., та пенсію у розмірі 22 000 грн.. Від підприємницької діяльності доходу у нього ще немає. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку, є інвалідом війни 3 групи.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025092780000144 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092780000144 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
12 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах допитів свідків, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - сім років позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність такого ризику, як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, проте, не доведено що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Так, слідчим суддею враховується, що після вручення підозри підозрюваний не був затриманий, самостійно з'явився на виклик суду. Також враховується, що підозрюваний є інвалідом 3 групи, яку отримав внаслідок війни, був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку. Окрім того, враховується, що підозрюваний визнає вину у вчиненому, попередньо зібрав кошти на внесення застави.
З урахуванням вищевказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді застави.
Щодо визначення розміру такої, то відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід обрати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі - 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
На переконання слідчого судді цей запобіжний захід надасть змогу забезпечити адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, такий запобіжний захід враховуючи всі обставини даного провадження в сукупності, буде співмірним та доцільним у даному кримінальному провадженні.
Крім того вважаю, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі - 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Розяснити підозрюваному, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_9