Справа №: 343/1005/25
Провадження №: 2-а/343/24/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2025 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - суддi Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 631 від 08.05.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а у випадку відмови у закритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення та стягнути з відповідача судові витрати по справі. Свої вимоги мотивував тим, що вказану постанову він не отримував, тому його представником було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення та копії постанови за результатами розгляду справи. 30.04.2025 року його було повідомлено про те, що 08.05.2025 року відносно нього буде винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та складено відповідний протокол. Однак, ні повідомлення, ні протокол, ні постанова не містять відомостей про дату виявлення інкримінованого йому триваючого адміністративного правопорушення. При цьому, ще 20.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було здійснено перевірку даних через реєстр АІТС «Оберіг» щодо нього та встановлено ознаки вчинення адміністративного правопорушення. Цілком очевидно, що відповідний реєстр містить відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, відтак, існує достатньо підстав вважати, що 30.04.2025 року відповідачу було достеменно відомо про те, що ознаки правопорушення у його діях було виявлено щонайменше 20.12.2024 року. 05.05.2025 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з письмовим клопотанням про закриття провадження, яке обґрунтував тим, що відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення і вказаний строк вже сплив. Однак, відповідач не взяв до уваги його клопотання та виніс оскаржувану постанову, що стало й підставою для звернення до суду з цим позовом.
В судовому засіданні представник позивача згідно договору про надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1102334 від 27.06.2025 року (а.с. 6) адвокат Гаращак В.В. заявлені позовні вимоги підтримав, зіславшись на вищевикладені обставини, просив позов задоволити, скасувати постанову № 631 від 08.05.2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Представник відповідача т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, провівши розгляд справи без їх участі (а.с. 45-46). Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним, під час дії Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та п. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий, затвердженого постановою КМУ за № 560 від 16.05.2024 року, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» № 3633-1Х від 11.04.2024 року, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). За таких обставин начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 , постановляючи оскаржувану постанову, діяв правомірно, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією й законами України.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 5 даного кодексу передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 цього ж кодексу, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку), в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як встановлено судом та підтверджується протоколом № 631 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та постановою № 631 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 27-29,47-48), ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним, під час дії Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та п. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий, затвердженого постановою КМУ за № 560 від 16.05.2024 року, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» № 3633-1Х від 11.04.2024 року, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
При цьому судом встановлено, що про факт несвоєчасного оновлення ОСОБА_1 своїх облікових та інших персональних даних відповідачу вже було відомо 20.12.2024 року.
Про це свідчить наданий останнім витяг з картотеки щодо ОСОБА_1 (а.с. 49), де зазначено, що він є порушником ВО з 20.12.2024 року та відповідь на адвокатський запит відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с. 34-35), в якому вказано, що 21.12.2024 року о 17:16 год. до вказаного відділення надійшло електронне звернення від ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) - Е 923079 від 20.12.2024 року щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.
Разом з тим, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було винесено 08.05.2025 року, тобто майже через п'ять місяців з часу виявлення триваючого правопорушення, а отже з порушенням положень ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За таких обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України та ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною й підлягає скасуванню.
Згідно ч. 3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, за встановлених судом обставин щодо протиправності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1ст. 143 КАС України).
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 38, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задоволити частково.
Скасувати постанову № 631 від 08.05.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , а справу про адміністративне правопорушення закрити в зв'язку із закінчення на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень та 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: