Єдиний унікальний номер 341/163/25
Номер провадження 1-кп/341/103/25
15 липня 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження від 21.01.2025 № 12025096140000009 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с. Тенетники, Галицький район, Івано-Франківська область, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , завідуюча клубу с. Вигівка, із середньою освітою, розлучена, особа з інвалідністю 2-ї групи (онкологія), українка, громадянка України, раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
установив
ОСОБА_4 вчинила умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_5 за наступних установлених судом обставин.
ОСОБА_4 разом із колишнім чоловіком ОСОБА_6 та свекрухою ОСОБА_5 проживають у АДРЕСА_2 , де ведуть спільне господарство та пов'язані спільним побутом.
За час проживання між ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_6 , з однієї сторони, і ОСОБА_5 , з іншої, систематично на побутовому грунті виникали конфлікти, які супроводжувались словесними образами та погрозами в адресу одне одного.
20.01.2025 близько 15 години між ОСОБА_6 та його мамою ОСОБА_5 виник черговий словесний конфлікт з приводу несправності паливного котла та відсутності обігріву літної кухні, у якій мешкає потерпіла, під час якого сторони, згадуючи минулі образи, висловлювались на адресу одне одного образливими словами.
Про вказану словесну перепалку стало відомо ОСОБА_4 , яка у той час перебувала у житловому будинку, і у неї на грунті тривалих непривітних стосунків виник умисел на спричинення своїй свекрусі тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , маючи злість на свою свекруху за висловлені нею образи на її адресу та на адресу її чоловіка, взяла невстановлений дізнанням дерев'яний предмет та зайшла до літньої кухні, у якій на той час на ліжку лежала її свекруха. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої, і бажаючи їх настання, діючи на грунті тривалих непривітних стосунків, ОСОБА_4 умисно нанесла вказаним предметом декілька ударів ОСОБА_5 по сідницях, стегнах та інших частинах нижніх кінцівок, після чого, припинивши свої протиправні дії, пішла до житлового будинку.
Відразу ж після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 звернулась за допомогою до своєї сусідки ОСОБА_7 , але та, не маючи наміру втручатись у стосунки між своїми сусідами, підвела ОСОБА_5 до літної кухні, де остання почала знімати свої чоботи.
Побачивши на своєму подвір'ї сторонню особу та розуміючи, що її запросила свекруха, ОСОБА_4 вибігла з житлового будинку і, підбігши до своєї свекрухи, схопила чобіт, який перед цим зняла остання, та, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, умисно нанесла свекрусі ще декілька ударів чоботом по верхніх кінцівках та верхній частині тулуба, у результаті чого своїми діями спричинила ОСОБА_5 значний фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках правої руки та правої лопатки, в лівій поперековій ділянці, в ділянках обох сідниць та правого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, і тим самим вчинила кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством.
З огляду на викладене, суд визнає ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, оскільки вона вчинила умисне легке тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_5 .
Водночас розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 здійснювався у межах пред'явленого їй обвинувачення.
Установлені судом обставини також підтверджуються наступними доказами.
Показаннями обвинуваченої ОСОБА_4 , яка свою вину у вчиненому не визнала та пояснила наступне. Проживає більше 30 років із чоловіком та його батьками, тепер лише свекрухою. За багато років свекруха її постійно ображає, кляне, лихословить і щодо свого сина та внука. Обвинувачена багато років терпіла, бо любить чоловіка, проте терпець їй урвався. 20.01.2025 ОСОБА_5 вчергове безпідставно почала ображати свого сина і чоловіка обвинуваченої ОСОБА_8 , змушувала його ремонтувати котел, який працював. ОСОБА_8 пішов до сусідки ОСОБА_9 , щоб та заспокоїла маму. Федорів спершу прийшла і наче заспокоїла. Проте, надалі свекруха продовжила ображати ОСОБА_8 і її, обвинувачену. Обзивала різними поганими словами кляла. Обвинувачена визнала, що била свекруху палицею «як малу дитину» по сідницях, бо більше не могла терпіти образи. При цьому потерпіла теж лізла битися і вдарила обвинувачену кулаком в ділянку обличчя. Надалі потерпіла покликала сусідку ОСОБА_7 , з якою прийшли на подвір'я. Обвинувачена визнала, що вийшла з хати і чоботом свекрухи нанесла тій кілька ударів по різних частинах тіла, про що не шкодує. Готова до покарання, яке визначить суд, оскільки за багато років уже не має сил терпіти і не знає, скільки їй залишилось жити.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні 11.03.2025 пояснила, що у день події сказала сину, щоб той подивився до паливного котла. Син прибіг зі словами: «Я то виключу». Потерпіла сказала, щоб не виключав котел, бо ще холодно. ОСОБА_6 сказав: «Підеш до іншого сина», - та поїхав за дружиною ОСОБА_10 . Потерпіла пішла на цвинтар. Коли повернулась, то лягла на диван. Прийшла невістка та почала бити її палицею, душити хусткою. Потерпіла попила води та пішла до сусідки. Просила сусідку, щоб та викликала швидку допомогу, проте сусідка відмовилась. Прийшовши додому, потерпіла зняла чоботи. Невістка ОСОБА_10 взяла чобіт і тим чоботом била потерпілу. Зазначила, що обвинувачену пробачила, претензій до неї не має.
Показаннями допитаного свідка ОСОБА_6 , колишнього чоловіка обвинуваченої, який зазначив, що з обвинуваченою у нього гарні стосунки, з потерпілою складні. З обвинуваченою продовжують жити як чоловік та дружина. Надалі відмовився надавати показання на підставі ст. 63 Конституції України.
Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що 20.01.2025 до обіду приходив до неї ОСОБА_8 і просив заспокоїти його маму ОСОБА_5 . Надалі, коли вона була вдома, у двері і вікно почала грюкати потерпіла ОСОБА_5 . Коли свідок відчинила двері, то потерпіла повідомила, що її побили і просила викликати поліцію, швидку. Не бажаючи втручатися у стосунки сусідів, свідок нікого не викликала, проте відвела потерпілу до літньої кухні, де остання проживає. Коли потерпіла зняла чоботи з хати вибігла обвинувачена, взяла один з чоботів і почала ним бити потерпілу по різних ділянках тіла. Що кричала обвинувачена, свідок не пам'ятає. Свідок відтягнула обвинувачену за плечі і після припинення конфлікту пішла додому.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.01.2025 (а. с. 28).
Протоколом огляду місця події від 21.01.2025, у якому місцем огляду є житловий будинок та літня кухня за адресою: с. Вигівка, вул. Перемоги, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область (а. с. 29).
Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 21.01.2025 (а. с. 30-37).
Висновком експерта від 27.01.2025 № 3, відповідно до якого у гр. ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: синці в ділянках правої руки та правої лопатки, в лівій поперековій ділянці, в ділянках обох сідниць та правого стегна, які утворились від дії тупих твердих предметів, якими могли бути, як кулаки рук, ноги, так і інші тупі тверді предмети, можуть відповідати терміну, вказаному в постанові, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, необхідно вважати, що гр. ОСОБА_5 було спричинено не менше 1-го фізичного контакту в ділянку правого плечового суглоба та правої лопатки; не менше 2-х в ділянки правої руки; не менше 1-го в ліву поперекову ділянку; не менше 3-х в ділянки сідниць та не менше 2-х в ділянки правого стегна. (а. с. 40).
Висновком експерта від 28.01.2025 № 4/3-Д, згідно з яким враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень на різних протилежних ділянках тіла, виключається можливість утворення їх при одномоментному падінні тіла на площину (а. с. 47).
Отже, суд дійшов висновку про доведення повністю винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
У судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Обвинувачена з позицією прокурора погодилась.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій згідно зі статтею 66 КК України, не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до статті 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою винна перебувала у сімейних відносинах.
Під час призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення (проступку), яке кваліфікується за частиною 1 статті 125 КК України, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, її ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілої сторони щодо призначення покарання та те, що обвинувачена на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. При цьому суд ураховує, що обвинувачена за місцем проживання характеризується позитивно, є особою з другою групою інвалідності (онкологія).
Ураховуючи викладене, беручи до уваги мету покарання, зважаючи на позицію сторони обвинувачення та потерпілої, суд дійшов висновку про призначення покарання у виді штрафу, яке буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При цьому, обираючи з трьох альтернативних видів покарання, не зважаючи на ставлення обвинуваченої до вчиненого, наявність двох обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що покарання саме у виді штрафу є найбільш доцільним у цьому випадку, з огляду на стан здоров'я обвинуваченої.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 368, 374, 376, 532 КПК України, статтями 65, 66, 67, 125 КК України, суд
ухвалив
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази у справі:
- взуття чорного кольору із надписом ALASKA, яке зберігається у поліетиленовому пакеті в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП НП в Івано-Франківській області, повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
- лист від лікаря терапевта, рентгенограму, довідку УЗД органів черевної порожнини вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
СуддяОСОБА_11