Справа № 194/1088/25
Номер провадження № 2/194/807/25
про відмову у відкритті провадження
15 липня 2025 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В. О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, Павлоградського відділу податків і зборів Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про порушення трудових прав, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, Павлоградського відділу податків і зборів Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про порушення трудових прав. В позовній заяві ОСОБА_1 просить: звільнити від сплати судового збору, з огляду на захист трудових прав; зобов'язати відповідачів надати акт звірки з підприємством «Робітнича солідарність» з доказами боргів; прийняти заходи по забезпеченню позову у вигляді заборони відчуження майна та ліквідації підприємства «Робітнича солідарність»; підтвердити право на відрахування з усіх грошей отриманих відповідачами на гарантовану заробітну плату ЄСВ та зобов'язати відповідачів це зробити.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у ст. 20 ГПК України.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2021 року (справа №367/4695/20), критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб'єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України.
Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.
Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб'єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/15-ц позиція якої знайшла своє підтвердження у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17 визначено, що управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). У товариствах, в яких законом передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього.
Нормами Цивільного кодексу України (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України «Про господарські товариства» (статті 47, 62, 63), Закону України «Про акціонерні товариства» (статті 52, 58, 59, 60, 61) визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі є ОСОБА_1 , який фактично звертається як керівник підприємства «Робитнича солідарність» від його імені відповідно до позовних вимог, відповідачами є - Тернівська міська рада Дніпропетровської області, Павлоградський відділ податків і зборів Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області.
Предметом спору, з огляду на наявні матеріали, є накладення арешту на стягнення заборгованості з підприємства «Робітнича солідарність» за виконавчим провадженням зі сплати орендної плати за договором оренди землі у розмірі 68694,60 грн., що призвело до неможливості реалізації своїх прав на отримання заробітної плати від підприємства, внаслідок не проведення Тернівською міською радою своєчасної звірки надходжень до бюджету грошових коштів від підприємства «Робитнича солідарність».
Просить зобов'язати відповідачів надати акт звірки з підприємством «Робітнича солідарність» з доказами боргів; прийняти заходи по забезпеченню позову у вигляді заборони відчуження майна та ліквідації підприємства «Робітнича солідарність»; підтвердити право на відрахування з усіх грошей отриманих відповідачами на гарантовану заробітну плату ЄСВ та зобов'язати відповідачів це зробити.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що у даному випадку не мають місце трудові відносини, які врегулюють процес трудової діяльності та її організації нормами трудового законодавства, про що наголошує позивач.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведені критерії розмежування юрисдикції, суб'єктний склад спору та його предмет, суддя вважає, що спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки містить ознаки господарського спору у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства «Робитнича солідарність» від імені якого фатично звертається ОСОБА_1 та має вирішуватися у порядку господарського судочинства.
Постановлення даної ухвали не є обмеження у доступі позивача до правосуддя, оскільки останній не обмежений у можливості вирішення спору в порядку господарського судочинства.
На підставі вищезазначеного слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 186, 258-261, ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, Павлоградського відділу податків і зборів Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про порушення трудових прав.
Роз'яснити позивачу його право звернутися з позовом в порядку ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 15.07.2025 року.
Суддя В.О. Корягін