Справа № 175/147/24
2/0187/33/25
Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М. при секретарі Єрмолаєвої О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі розписки
09.01.2024 року до Дніпропетровського райсуду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі розписки.
10.012024 року ухвалою судді Дніпропетровського райсуду Дніпропетровської області цивільна справа надійшла до Петриківського райсуду за місцем знаходження нерухомого майна.
22.04.2024 року ухвалою Петриківського райсуду було відкрито провадження по справі і призначено підготовче засідання із викликом сторін.
23.08.2024 року в підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача адвоката Бразалук С.С. судом було витребувані докази у приватного нотаріуса Петриківського районного округу, а саме копії договорів дарування № 1329, 1330 від 20.12.2019 року укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3
12.11.2024 року до суду звернулась представник позивача адвокат
Бразалук С.С. із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі договору купівлі- продажу, про визнання договору дарування житлового будинку удаваним, застосування наслідків договору купівля-продажу житлового будинку.
В підготовчому засіданні вирішувалось питання щодо об'єднання позовів в одне провадження.
09.12.2024 року ухвалою суду було відмовлено в прийняті зміненої позовної заяви від представника позивачки з посиланням на зміну предмета та підстав змінених позовних вимог.
Не погодившись із ухвалою суду, представник позивача адвокат
Бразалук С.С. оскаржила вказане судове рішення в апеляційному порядку.
09.40.2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвала Петриківського райсуду від 09.12.2024 року була залишена без змін.
14.05.2025 року цивільна справа повернулась до канцелярії суду і було призначено підготовче засідання із викликом сторін на 29.05.2025 року
на 13-00.
29.05.2025 року представник позивачки до суду не явилась, в телефонному режимі просила відкласти справу на іншу дату у зв'язку із неможливістю прибуття до суду.
30.05.2025 року до суду надійшла заява від представника позивачки Бразалук С.С. про відкладення справи на 29.05.2025 року у зв'язку із перебуванням її у відрядженні у м. Запоріжжя, крім того на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2025 року було подано касаційну скаргу і до її розгляду представник вважає за недоцільне розглядати первісний позов.
Підготовче засідання було відкладено на 15.07.2025 року на 10.00 із викликом сторін.
В підготовче засідання 15.07.2025 року на 10.00 представник позивача адвокат Бразалук С.С. не явилась, в телефонному режимі повідомила про відкладення справи на іншу дату в звьязку із касаційним оскарженням постанови Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2025 року.
Представник відповідача адвокат Пищида В.М. просив підготовче засідання здійснювати без його участі, заперечував проти позовних вимог
Відповідно до ст. 189 ч.3 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справі для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Підготовче засідання було призначено ухвалою суду на 15.05.2024 року і станом на 15.07.2025 року ( протягом 14 місяців) не закрито і не призначено судовий розгляд по справі по суді із-за неявки позивача та його представника, які були належним повідомлені про день і час слухання справи, але фактично не згодні розглядати позовні вимоги в первісній редакції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Посилання представника позивача про відкладання справи до результатів розгляду касаційного оскарження постанови Дніпровського Апеляційного суду від 09.04.2025 року не ґрунтується на законі, так як порушується принцип своєчасного розгляду справи .
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. . Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача та її представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості призначити справу до судового розгляду і встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат
Бразалук С.С. про дату, час та спосіб розгляду справив призначених судових засіданнях 29.05.2025 та 15.07.2025 участі не приймали, закінчились строки проведення підготовчого засідання, сторони не заявляли клопотань про його проводження із наведенням причин, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі розписки залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Іщенко І.М.