Справа № 185/8315/24
Провадження № 2/185/769/25
15 липня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -
У серпні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рибалка О.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м., укладений та зареєстрований 30 вересня 1997 року на Павлоградській товарній біржі, реєстраційний номер 9/83-НД, між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони.
Позиція позивача
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилалася на те, що 30 вересня 1997 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено на Павлоградській товарній біржі договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м, реєстраційний номер 9/83-НД. Сторонами було виконано всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто покупець прийняв майно та сплатив продавцям за нього належну за договором грошову суму. Відповідачі, у свою чергу, втратили інтерес до цього правочину, та не бажають посвідчувати зазначений договір нотаріально.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.10.2024 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач, представник позивача - адвокат Рибалка О.С. не з'явились, відповідно до заяви просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, не повідомили суд про причини не явки, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Фактичні обставини, встановлені судом
Матеріалами справи встановлено, що 30 вересня 1997 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено на Павлоградській товарній біржі договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м, реєстраційний номер 9/83-НД.
Відповідно реєстраційного посвідчення КП Павлоградське МБТІ за № 10-14-31 від 02.10.1997 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вищезазначену двокімнатну квартиру.
Із позову вбачається, що реєстрація договору купівлі-продажу квартири на товарній біржі, не може замінити його нотаріального посвідчення, а тому заважає позивачу в повній мірі реалізувати його право власності на квартиру в рамках діючого законодавства. Тоді, як відповідачі, у свою чергу, втратили інтерес до цього правочину, та не бажають посвідчувати зазначений договір нотаріально.
Норми права, які застосував суд, та висновки
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
У відповідності до статті 5 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України), що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Оскільки спірний договір купівлі-продажу укладений та зареєстрований на Павлоградській товарній біржі 30 вересня 1997 року, то при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), Закон України «Про власність», Закон України «Про товарну біржу».
Відповідно до статті 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти.
Згідно зі статтею 41 ЦК Української РСР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Відповідно до статті 42 ЦК Української РСР, угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Водночас, положеннями ст. 47 ЦК УРСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
За змістом статей 128, 153 ЦК Української РСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній і у належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. п. 4, 5 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.1997, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м, продана за 5 670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. Продавець гарантує, що даний об'єкт нерухомого майна знаходиться у належному стані, до цього часу нікому не проданий, не подарований, у спорі та під арештом не перебуває.
Таким чином, сторони відповідно до вимог ст. 224 ЦК УРСР, яка діяла на час укладання вказаного договору, виконали вказану норму матеріального права та вимоги ч. 2 ст. 47 ЦК України, яка діяла на час укладання договору, сторони повністю виконали угоду і в цьому випадку суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Вищезазначене не суперечить й вимогам ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги представника позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м, укладений та зареєстрований 30 вересня 1997 року на Павлоградській товарній біржі, реєстраційний номер 9/83-НД, між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі по 322 (триста двадцять дві) грн 99 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке.
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя В.М. Бондаренко