Справа № 183/637/24
№ 2-зз/183/13/25
11 липня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Сороки О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, -
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за борговою розпискою.
Ухвалою суду від 22 січня 2024 року, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково.
Накладено арешт на належні ОСОБА_3 грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 190838 (сто дев'яносто тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 44 коп., що знаходяться (обліковуються) у банківських установах на території України, на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, крім рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення суду набрало законної сили 17 червня 2025 року.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 по справі просить скасувати заходи забезпечення позову, які застосовані на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року, зазначивши при цьому, що у зв'язку з набранням законної сили рішення суду від 15 травня 2025 року, яким задоволено частково позов та необхідністю виконання вказаного рішення, необхідність в арешті спірного майна відпала.
Суд, дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.10.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», визначено, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову тощо.
Суд враховує те, що дана цивільна справа розглянута, рішення суду набрало законної сили то відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову.
Розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що не існує реальної загрози у скасуванні відповідної заборони.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, у відповідності з нормами процесуального права у суду є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за борговою розпискою, встановлені ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року щодо накладенням арешту на належні ОСОБА_3 грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 190838 (сто дев'яносто тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 44 коп., що знаходяться (обліковуються) у банківських установах на території України, на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, крім рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Сорока О.В.