07.07.2025м. СумиСправа № 920/816/24
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.
розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріалами справи №920/816/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до відповідача: Акціонерного товариства «Сумиобленерго»
про стягнення 2819401,16 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сосунов Є.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Осипов Д.В.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, що вчинялися судом.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 66218224,10 грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0511-02041-ПП від 01.01.2024 за період січень-травень 2024, з яких: 65094575,92 грн основного боргу, 617778,06 грн. інфляційні втрати, 505870,12 грн. - 3% річних. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 794 618,69 грн.
Ухвалою суду від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 12.08.2024.
29.07.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх №2226), у якому проти позову відповідач заперечує в повному обсязі.
29.07.2024 до суду надійшов зустрічний позов від 29.07.2024 (вх.№3405) Акціонерного товариства “Сумиобленерго» про тлумачення умов договору, у якому він просить суд розтлумачити умови пункту 6.2 та пункту 6.4. Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0511-02041-ПП від 01.01.2024.
Ухвалою суду від 12.08.2024 підготовче засідання відкладене на 23.09.2024
У судовому засіданні 23.09.2024 оголошено перерву до 07.10.2024.
04.10.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх №4427), у якій він просить суд:
1) Стягнути з Відповідача, АТ “Сумиобленерго» заборгованість за фактично надані послуги сума (основного боргу) за період січень-травень 2024/корегування у розмірі: 65957706,40 грн на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227: р/р НОМЕР_1 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129.
2) Стягнути з Відповідача, АТ “Сумиобленерго», Інфляційне збільшення за період січень-травень 2024/корегування: 1589245,37 грн. та перерахувати на рахунок Позивача, Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 р/р НОМЕР_2 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129.
3) Стягнути з Відповідача, АТ “Сумиобленерго» 3% річних у сумі за період січень-травень 2024/корегування: 1 029 409,08 грн., та перерахувати на рахунок Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 р/р НОМЕР_2 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129.
4) Стягнути з Відповідача, АТ “Сумиобленерго» заборгованість за фактично надані послуги сума (основного боргу) за період червень-серпень 2024 у розмірі: 27782 865,26 грн та перерахувати на рахунок Позивача, Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 р/р НОМЕР_1 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129
5) Стягнути з Відповідача, АТ “Сумиобленерго», Інфляційне збільшення за період червень - серпень 2024 у розмірі: 56 026,61 грн. та перерахувати на рахунок Позивача, Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 р/р НОМЕР_2 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129
6) Стягнути з Відповідача, АТ “Сумиобленерго» 3% річних у сумі за період червень - серпень 2024 у розмірі: 144 720,10 грн., та перерахувати на рахунок Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 р/р НОМЕР_2 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129
7) Судові витрати покласти на Відповідача АТ “Сумиобленерго», у розмірі: 847840,00 грн. з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0.8 на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір», викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21, та перерахувати на рахунок Позивача, Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227: р/р НОМЕР_2 в АТ “Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129.
Розгляд справи 07.10.2024 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 07.10.2024 підготовче засідання відкладене на 30.10.2024.
29.10.2024 від відповідача надійшли заперечення проти заяви про збільшення позовних вимог (вх №3341), у яких він вважає вимоги, зазначені у заяві про збільшення позовних вимог, доповненням позовних вимог новими вимогами та просить суд залишити зазначену заяву без розгляду.
Відповідно до ухвали суду від 30.10.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх №4406 від 04.10.2024) та постановлено вважати предмет спору - стягнення 96559972,82 грн, у тому числі: 93740571,66 грн основного боргу (період січень-серпень 2024), 1645271,98 грн інфляційних втрат (період січень-серпень 2024), 1174124,18 грн - 3% річних (період січень-серпень 2024); оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.11.2024, 11:20 год.
Крім того, ухвалою суду від 30.10.2024 повернуто Акціонерному товариству “Сумиобленерго» зустрічний позов від 29.07.2024 (вх. №3405 від 29.07.2024).
30.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №3350)
Розгляд справи 20.11.2024 об 11:20 год. не відбувся у зв'язку з тим, що на території Сумської області була оголошена повітряна тривога.
Відповідно до ухвали суду від 20.11.2024 провадження у справі №920/816/24 зупинене до закінчення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Сумиобленерго» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.10.2024 про повернення зустрічної позовної заяви.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.10.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №920/816/24 скасовано.
Ухвалою суду від 05.03.2025 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 24.03.2025.
07.03.2025 від позивача до суду надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення основного боргу та повернення судового збору (вх №1140 1141), у якій він просить суд:
1. Закрити провадження у справі в частині сплати суми основного боргу у сумі 93 740 571,66 грн. за відсутності предмету спору;
2. Повернути частину сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду, з врахуванням закриття провадження в частині стягнення основного боргу 93740571,66 грн., (суми основного боргу).
3. Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача сум нарахувань за користування чужими грошовими коштами в розумінні вимог ст. 625 ЦК України в наступному розмірі: 1 645 271,98 (інфляційне збільшення) грн., 1174129,18 (3% річних) грн. Разом сума нарахувань: 2 819 401,16 грн. задовольнити в повному обсязі.
21.03.2025 відповідачем подано додаткові пояснення (вх №1234) та заперечення на відповідь на відзив від 30.10.2024 (вх №1236).
24.03.2025 від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх №1470).
У судовому засіданні 24.03.2025 суд ухвалив: 1) заяву позивача про закриття провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 93 740 571,66 грн задовольнити; 2 )закрити провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 93 740 571,66 грн за відсутності предмету спору та вважати предмет спору стягнення 1 645 271,98 грн інфляційне збільшення та 1 174 129,18 грн - 3% річних; 3) зустрічну позовну заяву АТ "Сумиобленерго" про тлумачення умов договору (вх.№ 1160 від 10.03.2024) прийняти до спільного розгляду з первісним позовом; 4) позивачу за первісним позовом подати суду пояснення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи від 24.03.2024 у строк до 07.04.2025; 5) відповідачу за зустрічним позовом подати суду відзив на зустрічну позовну заяву у строк до 07.04.2025; 6) судом оголошено перерву 16.04.2025, 11:45.
15.04.2025 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява від 15.04.2025 (вх №2182, 2185) про закриття провадження в частині розгляду зустрічного позову та повернення судового збору.
04.04.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження та призначення експертизи (вх №1853, 2008).
15.04.2025 відповідачем подано пояснення щодо заперечення на клопотання про зупинення провадження та призначення експертизи (вх №1742).
15.04.2025 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява від 15.04.2025 (вх №2182, 2185) про закриття провадження в частині розгляду зустрічного позову та повернення судового збору.
Відповідно до ухвали від 16.04.2025 у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи (вх №1470 від 24.03.2025) відмовлено, заяву відповідача про закриття провадження в частині розгляду зустрічного позову та повернення судового збору від 15.04.2025 (вх №2182, 2185) задоволено; закрите провадження у справі №920/816/24 за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Сумиобленерго» до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про тлумачення умов договору - у зв'язку з відсутністю предмету спору; закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; розгляд справи по суті призначено на 12.05.2025.
Розгляд справи 12.05.2025 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 12.05.2025 розгляд по суті відкладено на 04.06.2025.
Розгляд справи 04.06.2025 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 04.06.2025 розгляд по суті відкладено на 07.07.2025.
Відповідач 29.07.2024 подав відзив на позов, позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вважає, що у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин (військовий стан) термін виконання зобов'язань за договором відкладається на строк дії таких обставин.
Крім цього, військова агресія рф проти України лягла в основу величезних збитків відповідача та кризи неплатежів, яка виникла на ринку електричної енергії України, а також призвела до величезних руйнувань. Вини відповіла у несвоєчасному невиконанні зобов'язань по договору немає. Відповідач максимально намагався і намагається виконувати зобов'язання по договору і шукає шляхи вирішення питань своєчасного і повного виконання договору.
Також відповідач просить зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні з метою досягнення оптимального балансу інтересів сторін у даному зобов'язанні.
30.10.2024 позивач подав суду відповідь на відзив на позов, яку долучено до матеріалів справи (т. 2 а.с. 19-25).
21.03.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с. 109-111).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційні втрати за прострочення Відповідачем виконання зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0511-02041-ПП (далі - Договір).
У позовній заяві заявлена до стягнення сума боргу за період з січня 2024 року по травень 2024 року - планові платежі та нарахування трьох відсотків річних, інфляційних втрати здійснено станом на 25.06.2024.
04.10.2024 було подано заяву про збільшення позовних вимог із позовними вимогами на загальну суму 96559972,81 грн, з яких 93740571,66 грн сума основного боргу, 1174124,18 грн сума 3% річних та 1645271,98 грн інфляційних втрат, нарахованих станом на 31.08.2024.
Заявою про збільшення позовних вимог від 04.10.2024 суму основного боргу збільшено у зв'язку із включенням актів за надані послуги за червень - липень 2024. Також позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних додатково за період червень - серпень 2024.
Заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду (ухвала від 30.10.2024).
У судовому засіданні 07.07.2025 під час розгляду справи по суті та дослідження письмових доказів представник відповідача наголошував на тому, що суд не повинен був приймати зазначену заяву до розгляду, оскільки, на його думку, позивач змінив підстави позову, додав нові розрахункові періоди стягнення, що є порушенням норм діючого законодавства.
Суд критично оцінює заперечення відповідача в цій частині, оскільки ним не було подано контррозрахунку під час підготовчого провадження, а питання прийняття зазначеної заяви позивача вже було вирішене судом в ухвалі від 30.10.2024.
У зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 93740571,66 грн протягом грудня 2024 - лютого 2025 позивач подав заяву про закриття провадження у справі у частині стягнення основного боргу, яка судом була задоволена (ухвала від 24.03.2025).
Таким чином, на момент розгляду по суті справи між сторонами існує спір щодо стягнення 1645271,98 грн інфляційного збільшення за січень-серпень 2024 та 1174129,18 грн - 3% річних за січень-серпень 2024.
Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані тим, що у зв'язку з наявністю порушення з боку Відповідача умов спірного Договору щодо своєчасної оплати послуг за період з січня 2024 року по серпень 2024 року, а також оплати по актам коригування складених на виконання спірного Договору за період січня - серпня 2024 року Позивач здійснив розрахунок 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості (т. 1 а.с. 63, 205-206).
Період прострочення визначено на підставі п. 6.2., 6.4. Договору, згідно яких: Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню з огляду на приписи законодавства та умови договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, Відповідач зобов'язаний оплачувати послугу в порядку та строки, визначені Договором, зокрема п. 6.2, п. 6.4.; факт прострочки відповідача при виконанні зобов'язання щодо оплати отриманих послуг підтверджується матеріалами справи.
Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних суду не надав. Також відповідач у підготовчому засіданні не заявляв заперечень щодо поданого позивачем розрахунку, а лише заявив клопотання про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки (т. 1 а.с. 63, 205-206) та установив, що вони зроблені з урахуванням умов договору щодо строків здійснення платежів, арифметично вірні.
Висновки щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням заяви відповідача про зменшення їх розміру до 1 грн суд обґрунтовує наступним:
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого можливе зменшення розміру відсотків річних на підставі статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з викладеним, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки.
Водночас відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру 3% річних, не надав суду жодного доказу та не навів беззаперечних обставин, які могли б свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов'язання, винятковість обставин чи невідповідність заявлених позивачем до стягнення сум наслідкам порушення зобов'язання.
Суд не може визнати достатнім для зменшення розміру 3% річних посилання відповідача на введення в Україні воєнного стану та зобов'язання відповідача забезпечити фінансування заходів із відновлення пошкоджених об'єктів, а відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження заявлених обставин, а лише зазначено про наявність цих обставин у відзиві на позов.
Поряд з цим суд відзначає, що у розумінні статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України при зменшенні неустойки суд також бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу (обставини, які мають істотне значення).
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні та задоволення позовних вимог про стягнення 1645271 грн 98 коп. інфляційних втрат та 1174129 грн 18 коп. - 3% річних у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги визнано судом обґрунтованими, витрати зі сплати судового збору в розмірі 33832 грн 81 коп. покладаються на відповідача.
Пунктом 5 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи те, що сплачені позивачем кошти за подання позовної заяви були зараховані до Державного бюджету України, а судом під час підготовчого провадження було закрито провадження у справі в частині позовних вимог, то суд вважає правомірним та задовольняє заяви позивача про повернення з бюджету судового збору в загальному розмірі 814007 грн 19 коп. (платіжні інструкції: №В-4499 від 09.07.2024, №В-6953 від 03.10.2024).
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про стягнення 2819401 грн 16 коп. (з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 1645271 грн 98 коп. інфляційних втрат, 1174129 грн 18 коп. - 3% річних, 33832 грн 81 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» з Державного бюджету 814007 грн 19 коп. судового збору, про що постановити ухвалу після набрання рішенням законної сили.
4. Видати позивачу - Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 15.07.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко