адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
15.07.2025 Справа № 917/1016/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», адреса: вул. Польська, 2 а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мельника Олександра Олександровича, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 129983,04 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
СУТЬ СПОРУ. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - позивач/ ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельника Олександра Олександровича (далі - відповідач/ ФОП Мельник О.О.) про стягнення з відповідача 129983,04 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що утворилася за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 (далі - спірний період), з яких: 112802,94 грн основного боргу, 236,94 грн пені, 3455,64 грн 3% річних та 13711,52 грн інфляційних втрат, а також 3028,00 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовною заявою до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору в частині оплати отриманої теплової енергії у встановлений строк. У позовній заяві позивач, зокрема, посилається, що:
- взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Кременчук, провулок Героїв Маріуполя, 101, в тому числі і з боржником ФОП Мелиником О.О., як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, в спірному періоді врегульовано Індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/;
- нежитлове приміщення ФОП Мелиника О.О. має підключення до внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку №101 по провулку Героїв Маріуполя, який оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ);
- загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається за показаннями ВКО Т/Е у кожному розрахунковому періоді і розподіляється між усіма споживачами (власниками житлових, нежитлових приміщень, приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом) у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика 315);
- з 01.11.2022, відповідно до п. 2 розділу II Методики 315, загальний обсяг, спожитої у будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на: обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб та обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень;
- в період з 11.2022 для бюджетних та інших споживачів лівобережної частини м. Кременчука застосовано тарифи, які введено в дію з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
- за період з 01.02.2025 року по 31.03.2025 року боржник отримував послугу з постачання теплової енергії та не здійснював оплату, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 112802,94 грн. Також боржнику нараховано 236,94 грн пені, 3455,64 грн 3% річних та 13711,52 грн інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.
Згідно з ухвалою від 27.05.2025 суд залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків - не пізніше 3 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
30.05.2025 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків (вх. № 7218 від 30.05.2025).
Згідно з ухвалою від 04.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1016/25, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.06.2025 до суду надійшла заява від Фізичної особи - підприємця Мельника Олександра Олександровича про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне. Клопотання мотивоване тим, що із поданої позовної заяви (а також із додатків до позовної заяви) невідомо хто власник приміщення за яке приватний підприємець повинен платити грошові кошти та чи взагалі приватний підприємець використовує це приміщення для ведення підприємницької діяльності, тому відповідач, посилаючись на рішення ЄСПЛ, просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ухвалою від 10.06.2025, у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мельника Олександра Олександровича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд відмовив.
11.06.2025 відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності до штрафних санкцій, індексу інфляції та пені. В заяві відповідач, зокрема, посилається на те, що позивач хоче стягнути з ФОМ Мельника О.О. - 236,94 грн пені, - 3455, 64 грн - 3% річних та 13 711,52 грн інфляційних втрат за період часу лише у розрахунках з 01.02.25 року по 31.03.25 року; що в позовних вимогах період часу на борг та на штрафні санкції відсутній; позивач вважає, що розраховуючи штрафні санкції, пеню та інфляційні втрати безпідставно туди включив періоди 2022 року, 2023 року, 2024 року не маючи на це укладеного договору між сторонами.
Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності суд відхиляє з огляду на таке.
Згідно статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253- 255 цього Кодексу.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-ІХ (набрав чинності з 17.03.2022) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 року № 3450-ІХ (набрав чинності з 30.01.2024) указаний 19-й пункт розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідно до Указів Президента України. Відповідно до наразі останнього із вказаних Указів - № 235/2025 від 15.04.2025 - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Пунктом 1 Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 року № 4434-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Пунктом 2 того ж Закону визначено, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Публікація Закону відбулась 03.06.2025 у газеті «Голос України», тому набрання чинності відбудеться 04.09.2025.
З огляду на викладене, дія Закону України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ в редакції Закону України від 08.11.2023 року № 3450-ІX стосовно продовження строку позовної давності, а згодом - його зупинення, на час дії воєнного стану фактично надають можливість застосовувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості на строк більше, ніж в три роки, за умови звернення до суду за захистом порушеного права терміном до 04.09.2025 року.
За таких обставин, заява відповідача про застосування строків позовної давності відхиляється судом.
11.06.2025 відповідачем подана заява про закриття провадження у справі, яка обґрунтована, зокрема, тим, що:
- у резолютивній частині позовної заяви відсутній період часу (проміжок часу) за який ФОП Мельник О.О., повинен сплатити борг та штрафні санкції;
- невідомо і не зрозуміло, який саме проміжок часу зазначений у позовних вимогах ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та за який період часу виник борг на який безпідставно було нараховані штрафні санкції;
- в своїй господарській діяльності ФОП Мельник О.О. не пов'язаний із господарською діяльністю ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». При цьому у ФОП Мельник О.О., відсутні будь-які зобов'язання, а також відсутні дійсні укладені договори з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
- в даній справі відповідачем повинен бути Мельник Олександр Олександрович, оскільки він є власником приміщення не фізична особапідприємець. Вказана обставина підтверджується договором купівлі-продажу приміщення, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначена обставина, на думку відповідача, свідчить про те, що позовна заява подана до неналежного суду та подана до неналежного відповідача.
- до 22.01.25 року рахунки на опалення приміщення сплачувались юридичною особою ПП «ПТК «Візит».
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
В ухвалі від 04.06.2025 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. Eхвала про відкриття провадження у справі сторонам була доставлена в електронному вигляді до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» 04.06.2025 о 14:14 год., що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав. Строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 20.06.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та є виконавцем послуги з постачання теплової енергії у м. Кременчуці.
Ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії переоформлені на безстрокові, згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017
01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води.
Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
На офіційному веб-сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», за посиланням: http://te.pl.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/dogovr-pro-nadannya-poslug-yuridichn-osobi/, позивач опублікував Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 та порядок його укладення.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Судом встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець Мельник О.О. на підставі Договору купівлі-продажу від 28.11.2014 року НАЕ № 354337, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. (а.с. 31-33) є власником нежитлового приміщення (майстерня обладнання кабельного телебачення), площею 50,5 кв.м., що знаходиться у багатоквартирному будинку № 101 по провулку Героїв Маріуполя (раніше Героїв Бреста) у місті Кременчуці з 28.11.2014 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок, в якому знаходиться зазначений об'єкт нерухомості відповідача у справі, у спірному періоді був підключений до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем.
Зокрема, комісією у складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в присутності представника обслуговуючої організації ТОВ «Житлорембудсервіс» 31.03.2023 здійснено перевірку систем теплопостачання в житловому будинку № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці у зв'язку із закінченням опалювального сезону 2022/2023, про що складено відповідний акт.
Актом перевірки системи теплопостачання від 31.10.2023 № 1496 комісією у складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в присутності представника обслуговуючої організації ТОВ «Житлорембудсервіс» зафіксовано подачу теплоносія на системи опалення, житлового будинку № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці у зв'язку з початком опалювального сезону 2023/2024.
Також Актом від 28.03.2024 № 1720, комісією з тим же складом осіб, зафіксовано припинення подачі теплоносія на системи опалення, зокрема: житлового будинку № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці у зв'язку з закінченням опалювального сезону 2023/2024.
Комісією у складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в присутності представника обслуговуючої організації ТОВ «Житлорембудсервіс» 05.11.2024 здійснено перевірку систем теплопостачання в житловому будинку № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці у зв'язку із початком опалювального сезону 2024/2025, про що складено відповідний акт.
Комісією у складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в присутності представника обслуговуючої організації ТОВ «Житлорембудсервіс» 31.03.2025 здійснено перевірку систем теплопостачання в житловому будинку № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці у зв'язку із закінченням опалювального сезону 2024/2025, про що складено відповідний акт.
Саме ж нежитлове приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення житлових будинків, про що свідчить його оснащення вузлом розподільного обліку теплової енергії, та прийняття на абонентський облік ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Викладені обставини підтверджуються Актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 12.08.2024, а також Актом технічного огляду вузла комерційного обліку/розподільного обліку теплової енергії/гарячого водопостачання від 15.12.2023 (щодо житлового будинку за адресою: № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці).
З матеріалів справи вбачається, що облік теплової енергії здійснювався згідно з показниками приладу обліку теплової енергії в житловому будинку № 101 по пров. Героїв Маріуполя в м. Кременчуці в опалювальних сезонах 2022/2023, 2023/2024 2024/2025 років.
22.01.2025 Мельник Олександр Олександрович звернувся до позивача із заявою стосовно направлення рахунків за опалення по провулку Героїв Маріуполя ( АДРЕСА_2 та просив виставляти рахунки на ім'я власника Мельника О.О. (том 1, а.с. 34).
Позивачем проведено перерозподіл нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за період з 11.2022 по 01.2025 з ПП «ПТК «Візит» на ФОП Мельника О.О. як власника приміщення. При цьому за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення (майстерня обладнання кабельного телебачення) по провулку Героїв Маріуполя ( АДРЕСА_2 від 28.11.2014 року ПП «ПТК «Візит» є продавцем (попереднім власником) вказаного приміщення.
Розраховані обсяги теплової енергії, що припадають на нежитлове приміщення Фізичної особи-підприємця Мельника Олександра Олександровича за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 наведені позивачем в таблиці «Інформація щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення приміщення», додані позивачем до позовної заяви.
Згідно з Розрахунком заборгованості за договором №5356 від 01.02.2025 року за період 01.02.2025 - 31.03.2025, доданого до позовної заяви:
- у лютому місяці 2025 року було проведено нарахування за період з 01.11.2022 по 28.02.2025 року на загальну суму 104 405,00 грн. з ПДВ ( з урахуванням перерозподілу нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за період з 11.2022);
- у березні 2025 було проведено нарахування за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 року на загальну суму 8397,94 грн. з ПДВ.
Загальний розмір заборгованості відповідача складає 112 802,94 грн. (104 405,00 грн.+ 8397,94 грн.)
Враховуючи заяву відповідача 22.01.2025 (власника нежитлового приміщення), позивач сформував та направив ФОП Мельнику О.О. на його адресу реєстрації ( АДРЕСА_3 ) рахунки на оплату:
- № 5736 від 28.02.2025 за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 на суму 41620,02 грн. з ПДВ;
- № 5736 від 28.02.2025 за період з 01.11.2022 по 31.01.2025 на суму 62784,98 грн. з ПДВ;
- № 5736 від 31.03.2025 за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 на суму 8397,94 грн. з ПДВ (з урахуванням боргу станом на 01.03.2025 за попередні періоди).
Доказів у спростування викладеного чи доказів сплати заборгованості за спірний період ПП «ПТК «Візит», як на те посилається відповідач, суду не надано.
Таким чином, загальна вартість спожитих послуг за період 01.11.2022 по 31.03.2025 відповідно до Рахунків складає 112 802,94 грн. (41620,02+62784,98+8397,94).
Отже, за період, що охоплюється з листопада 2022 по березень 2025, позивачем у справі виставлено рахунки за надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 112802,94 грн.
До матеріалів справи надано в додатку до позовної заяви скановані Реєстри направлення рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії споживачам категорії «інші» міста Кременчук, а саме: Реєстр листів відділення збуту м. Кременчук ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 19.03.2025 (рахунки за лютий, п.49) та Реєстр листів відділення збуту м. Кременчук ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 17.04.2025 (рахунки за березень, п.36), що підтверджують направлення відповідачу рахунків на оплату № 5736 від 28.02.2025 та № 5736 від 31.03.2025.
Виходячи з обставин, встановлених судом, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: провулок Героїв Маріуполя (Героїв Бресту), 101 в м. Кременчук, в тому числі і з боржником ФОП Мильником О.О., як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, з 01.11.2022 врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Індивідуальному договору присвоєно № 5736 від 01.02.2025.
За умовами п.1 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 Індивідуального договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального договору).
Пунктом 5 Індивідуального договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно пункту 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Згідно з пунктом 17 Індивідуального договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Згідно з п. 19 Індивідуального договору повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2015р., № 55, ст. 1803).
Відповідно до умов п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з : плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування врозмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Індивідуального договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Індивідуального договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Індивідуального договору).
Пунктами 51, 52, 55 Індивідуального договору врегульовано, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 листопада 2022 і діє в частині постачання Т/Е (опалення) по 31 грудня 2022 (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків до їх повного здійснення. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
- № 286 від 21 жовтня 2021 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням № 326 від 09 грудня 2021 року;
- № 477 від 30 вересня 2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»;
- № 669 від 28 липня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням Полтавської обласної ради № 687 від 26 вересня 2023 року;
- № 854 від 30 серпня 2024 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).
Як встановлено судом, нежитлове приміщення Фізичної особи-підприємця Мельника О.О. має підключення до внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку по провулку Героїв Маріуполя (Героїв Бресту), 101 в м. Кременчук, який оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ); не оснащене індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії.
За таких обставин, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії розраховано позивачем з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика 315). На підставі вказаної Методики ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.12.2021 проводить розрахунок обсягів наданих комунальних послуг на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022.
Так, загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається розрахунковим методом у кожному розрахунковому періоді і розподіляється між усіма споживачами (власниками житлових, нежитлових приміщень, приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом) у відповідності до Методики.
З 01.11.2022, відповідно до п. 2 розділу II Методики, загальний обсяг, спожитої у будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб Qоп.збп.) (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, (ст. 7) та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку Sзбл.буд.) (ст. 4), (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (ст. 3), згідно п. 12, розділу IV Методики;
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (Qприм) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії (Qоп.буд) та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (Qдон.пр), обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл) та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб (Qоп.збп.), (ст. 11 = ст. 6 - ст 8 - ст.10 -ст. 7); розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО (ст. 5), пропорційно до площі кожного приміщення.
Розглянувши матеріали даної справи, господарський суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 Про житлово-комунальні послуги (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такий договорів вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
Згідно з умовами Індивідуального договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http://te.pl.ua/, (п. 1., п. 2, Індивідуального Договору).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
Отже, враховуючи факт опублікування позивачем тексту договору на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуального договору.
Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
З огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, які підтверджені, зокрема: рішеннями міського голови Кременчуцької міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023», «Про початок опалювального сезону 2023-2024» та «Про початок опалювального сезону 2024-2025» (які є загальнодоступними та наявні в Інтернеті); актами підключення житлового будинку по провул. Героїв Маріуполя, 101 у м. Кременчуці до системи постачання теплоенергії у 2022-2025 роках, якими зафіксований факт подачі та припинення подачі теплоносія позивачем до житлового будинку по провул. Героїв Маріуполя, 101 у м. Кременчуці, в якому знаходиться нежитлове приміщення ФОП Мельник О.О.; актами перевірки системи теплопостачання про початок та закінчення опалювальних періодів у спірному періоді, суд приходить до висновку, що приєднання відповідачем до Індивідуального договору підтверджується фактом отримання ним послуги від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
За таких обставин, відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для не оплати заборгованості за реально спожиту відповідачем теплову енергію.
Окрім цього, в тексті заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в задоволенні якого суд відмовив згідно з ухвалою від 10.06.2025, відповідач висловив сумнів щодо того хто є власником приміщення, за яке приватний підприємець повинен платити грошові кошти та чи взагалі приватний підприємець використовує це приміщення для ведення підприємницької діяльності.
Суд вважає доводи відповідача, що позовна заява подана до неналежного суду та до неналежного відповідача, що позов повинен був подавати до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області, оскільки юрисдикція господарського суду не розповсюджується на спір із фізичною особою є хибними та відхиляє з огляду на таке.
Згідно із ч.1 ст. 128 Господарського кодексу (далі - ГК) України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Ст. 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Відповідний правовий висновок викладений у п.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Судом встановлено, що Мельник Олександр Олександрович зареєструвався як фізична особа-підприємець 06.06.2014, про що 06.06.2014 зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за № 25850000000022582.
Види діяльності ФОП Мельника О.О. згідно з витягом: 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (основний); 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи.
Відповідач на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в житловому будинку по провул. Героїв Маріуполя, 101 у м. Кременчуці (28.11.2014 року) мав статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, який має також на момент розгляду справи в суді.
За договором купівлі-продажу від 28.11.2014 року нежитлове приміщення є «майстернею обладнання кабельного телебачення».
Отже, відповідач не довів, що приміщення використовувалось не для підприємницької діяльності, тому заперечення відповідача до уваги не приймаються.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі за суб'єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.
Та таких обставин, як встановлено судом, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії підлягає нарахуванню з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
На підтвердження обґрунтованості вартості послуг позивачем надано суду інформацію про розмір опалювальних площ (а.с. 37), детальні розрахунки відповідно до площі спірного приміщення (а.с. 35-36), а саме, по нежитловому приміщенню за адресою: по провул. Героїв Маріуполя, 101 у м. Кременчуці.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, відтак є обґрунтованим.
Відповідачем не надані докази, якими б спростовувалися відомості про розмір нарахувань, наданих позивачем, які були застосовані при розрахунку.
Надані позивачем рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за фактичне споживання теплової енергії; плата за абонентське обслуговування за загальний спірний період; за приєднане теплове навантаження.
Вказані вище рахунки підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Водночас, суд звертає увагу, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 29.04.2020).
Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч.1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
З урахуванням приписів п. 34 Індивідуального договору, строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року, є таким, що настав.
Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, відсутності будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження виконання умов Індивідуального договору про оплату наданих позивачем послуг, суд приходить до висновків про порушення умов даного договору відповідачем в частині оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року у загальному розмірі 112802,94 грн, а отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача цієї заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За порушення умов Індивідуального договору позивач нарахував відповідачу: 236,94 грн пені за період з 01.05.2024 по 31.03.2025; 3455,64 грн 3% річних за період з 02.01.2023 по 31.03.2025; та 13711,52 грн інфляційних витрат за період з січня 2023 по березень 2025.
Цивільний кодекс України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611).
Відповідно до умов Індивідуального договору споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу - сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (підпункти 3, 6, пункту 41 Індивідуального договору).
Пунктами 44, 45 Індивідуального договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуального договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Встановлені вище обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено, що позивачем арифметичні розрахунки зроблені правильно.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить 13711,52 грн, 236,94 грн пені; 3455,64 грн 3% річних.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Однією з основних засад (принципами) господарського судочинства є, зокрема: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).
Сплачений позивачем судовий збір в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача в розмірі 2422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 в зв'язку з поданням позовної заяви в електронному вигляді через систему «Електронний суд»).
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду». Таким чином, різниця між сплаченим, та належним до сплати судовим збором, за подання даного позову складає 605,60 грн.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких обставин, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (605,60 грн) буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням, в порядку приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельника Олександра Олександровича, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», адреса: вул. Польська, 2 а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030: 112802,94 грн заборгованості за постачання теплової енергії; 236,94 грн пені; 3455,64 грн 3% річних; 13711,52 грн інфляційних втрат; 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.І. Пушко